Августів

місто та міська ґміна Польщі

Авгу́стів[12] (пол. Augustów) — місто в північно-східній Польщі, на річці Нетта. Адміністративний центр Августівського повіту Підляського воєводства.

Августів
Augustów
Герб
Герб
площа Ринок
площа Ринок
площа Ринок
Розташування міста Августів
Основні дані
53°51′ пн. ш. 22°58′ сх. д. / 53.850° пн. ш. 22.967° сх. д. / 53.850; 22.967
Країна Польща Польща
Регіон Підляське воєводство
Столиця для Августівський повіт[2], Августівський повіт, Ґміна Августів і Q5289439?

Межує з

— сусідні нас. пункти
Ґміна Августів, Ґміна Новінка, Ґміна Пласька ?
Засновано 1550
Перша згадка 1496
Магдебурзьке право 1557
Площа 80,9 км²
Населення 29 306 (2022)
· густота 375 (2008[1]) осіб/км²
Водойма р. Нетта
Назва мешканців пол. augustowianin і пол. augustowianka
Міста-побратими Порто-Черезіо (2003)[3], Друскінінкай (2007)[4], Туусулаd (1996)[5], Шклярська Поремба (2006)[6], Слонім (2013)[7], Гродно (2008)[8], Дембиця (2008)[9], Супрасль (2012)[10], Ру́дки (2011)[11]
Телефонний код (48) 87
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів BAU
GeoNames 7531271, 7531198
OSM 2803333 ·R (Августівський повіт)
SIMC 0977539
Поштові індекси 16-300 до 16-303
Міська влада
Вебсайт www.um.augustow.pl
Мапа
Мапа


CMNS: Августів у Вікісховищі

Історія ред.

Уперше згадується у літописах 1496 року. До Люблінської унії належав до Великого князівства Литовського, а опісля став частиною Польського королівства.

1795 року місто анексоване Пруссією.

За переписом 1897 року кількість мешканців становила 12743 осіб (7576 чоловічої статі та 5167 — жіночої), з яких 2731 — православної віри, 3637 — юдейської, 6018 — римо-католицької[13].

Наприкінці XIX століття через місто пройшла залізниця.

У часи Першої світової війни в околицях Августова проходили жорстокі бої між російською та німецькою арміями (Августівська операція (1915)). Значних руйнувань місто зазнало під час Другої світової війни.

Визначні місця ред.

Люди приїжджають до міста, щоб помилуватись красою Мазурських озер та давнім костелом.

Демографія ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[14][15]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 14556 2920 10047 1589
Жінки 16246 2876 9705 3665
Разом 30802 5796 19752 5254

Українські сліди ред.

Тут знаходиться могила Гаврила Панька (1895–1921), козака 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР.[16]

Примітки ред.

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Августов // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 67.
  3. http://urzad.augustow.pl/content/porto-ceresio
  4. http://urzad.augustow.pl/content/druskienniki
  5. http://urzad.augustow.pl/content/tuusula
  6. http://urzad.augustow.pl/content/szklarska-poreba
  7. http://urzad.augustow.pl/content/slonim
  8. http://urzad.augustow.pl/content/grodno
  9. http://urzad.augustow.pl/content/debica
  10. http://urzad.augustow.pl/content/suprasl
  11. http://urzad.augustow.pl/content/rudki
  12. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  13. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 2-19. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  14. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  15. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  16. Парнікоза, Іван. Августів м-ко. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 04.08.2020 р..

Джерела ред.