Абієв Абдурефі Абієвич
Абдурефи Абиевич Абієв (30 травня 1879, Чокурча — 1938, Сімферополь) — кримськотатарський художник і педагог.
| Абієв Абдурефі Абієвич | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
18 (30) травня 1879 Чокурча, Q4367416?, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 1938 | |||
|
Сімферополь, РРФСР, СРСР (розстріл) | ||||
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР | |||
| Навчання | Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова (1906) і Академія Жуліана (1909) | |||
| Діяльність | художник, педагог | |||
| Відомі учні | Карташов Степан Семенович | |||
| Працівник | Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 18 [30] травня 1879 року в селі Чокурча (нині мікрорайон Сімферополя, Автономна Республіка Крим, Україна) в сім'ї чабана[1]. Навчався у Сімферопольській татарській вчительській школі. Упродовж 1899—1906 років, на кошти полковника Ізмаїла Муфтій-заде, продовжив здобуття освіти в Строгановському центральному училищі технічного малювання в Москві, де отримав звання — художник прикладного мистецтва. В училищі навчався разом з Усеїном Боданінським[1][2].
Брав участь у революції 1905 року в Москві як дружинник. У 1906 році заарештований, засуджений до каторжних робіт, однак завдяки втручанню князя Строганова, каторгу замінили на висилку у Францію. З березня 1907 по березень 1909 року навчався в Академії Жюльєна в Парижі. Відвідав Англо-французьку колоніальну виставку в Лондоні в 1908 році[1][2].
Після повернення до Російської імперії протягом 1909—1917 років працював у Ростові-на-Дону: завідував столярно-модельними майстернями, викладав малювання і креслення в механіко-технічному і ремісничому училищі. Малював ескізи меблів для меблевої фабрики. Брав участь у реставрації розпису стін Храму Василя Блаженного в Москві.
У 1917 році повернувся в Крим. Викладав графіку в Комерційному училищі Сімферополя[1][2][3]. Очолював Бахчисарайський відділ Петроградського товариства захисту і збереження в Росії пам'яток мистецтва і старовини. У листопаді того ж року став директором художньої школи Унер Санаї в Бахчисараї. Після встановлення радянської влади школа була перетворена в Бахчисарайський художньо-промисловий технікум та одержала нове приміщення[1]. Одночасно з викладацькою діяльністю протягом 1921—1923 років був членом Президії та відповідальним секретарем Бахчисарайського райвиконкому.
У 1928 році, під час кампанії по боротьбі з націоналізмом, знятий з посади директора технікуму і притягнутий до судової відповідальності за статтями 109—111 Кримінального кодексу РРФСР за утримання в Москві трьох студентів за гроші технікуму[1][2]. 1929 року висланий у Чарджоу Туркменської РСР, де викладав малювання і креслення в педагогічному технікумі імені Аблаєва.
У 1930 році повернувся в Крим і до 1934 року викладав малювання і креслення в Кримському робітничому факультеті імені Івана Назукіна у Сімферополі. З 1934 по 1935 рік — працював у середній зразковій школі в Євпаторії. У 1936 році вчителював у 6-й і 46-й неповних середніх школах Сімферополя[2]. З 1936 року викладав малюнок у Кримському художньому училищі імені Миколи Самокиша. У Сімферополі проживав у будинку по вулиці Нижньо-Госпітальній, № 3, квартира Шерфедінова[2]. У 1938 році заарештований і того ж року розстріляний[1].
Творчість ред.
Працював у галузях живопису (відомий як живописець-колорист і портретист), графіки і прикладного мистецтва[2]. Збереглися невелика кількість його робіт. Дві його роботи — «Інтер'єр будинку» і акварельний портрет подружжя, його внуки передали в Кримськотатарський музей мистецтв. В музеї зберігаються ще дві його роботи — пейзаж «Алея парку» і зображення кримськотатарських жител[3].
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж Бекирова Гульнара (26 грудня 2014). «Это был художник с большой культурой и знаниями…». Крым.Реалии. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 7 червня 2020.
- ↑ а б в г д е ж Архивы Художники. Изобразительное искусство Крыма. Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 7 червня 2020.
- ↑ а б Бекирова М. Т. Страницы жизни художника Абдурефи Абиева // Н. С. Самокиш и его ученики. Материалы Международной научно-практической искусствоведческой конференции: Бахчисарай, Симферополь, 25—27 октября 2010 года. / Сост. И. Б. Арбитайло, Е. И. Лазаренко. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2011. — 536 с. — ISBN 978-966-648-291-7.
Література ред.
- Черкезова Э. Я., Заатов И. А. Крымскотатарские художники: биобиблиографический словарь // Доля, 1999 — С. 67 (рос.);
- Діячі кримськотатарської культури (1921—1944 рр.): Біобібліографічний словник / Т. В. Куриленко // Українська біографістика. — 1999.