Абросімов Андрій Вікторович
Андрі́й Ві́кторович Абро́сімов (28 липня 1992, м. Павлоград, Дніпропетровська область, Україна — 23 травня 2014, с. Золотий Колодязь, Добропільський район Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.
| Абросімов Андрій Вікторович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
28 липня 1992 Павлоград, Дніпропетровська область | |
| Смерть |
23 травня 2014 (21 рік) Золотий Колодязь, Донецька область (Загиблий у бою) | |
| Поховання | Павлоград | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2012—2013, 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Андрій Абросімов народився й виріс в Павлограді, був єдиною дитиною в сім'ї. У 2007 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи № 11 міста Павлограда. З 2007 по 2010 рік навчався у Західно-Донбаському професійному ліцеї за спеціальністю «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування». Займався кікбоксингом. У 2008 році став членом міжнародної оборонно-патріотичної організації «Козацтво України». З осені 2012 року по осінь 2013 року проходив строкову військову службу в Центрі «Десна». Після демобілізації працював охоронцем у торговельній мережі «АТБ», допомагав батькам-пенсіонерам.
З початком російської збройної агресії проти України був призваний за частковою мобілізацією у квітні 2014 року. З травня брав участь в антитерористичній операції у Донецькій області, де ніс службу на блокпостах.
Старший солдат, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 6-й роти 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, Черкаське.
Загинув 23 травня 2014 року від кулі снайпера під час нападу терористів на блокпост поблизу села Золотий Колодязь на трасі Добропілля — Краматорськ. За розповідями товаришів по службі, у той день близько 15:00 на блокпост під'їхав автомобіль патрульно-постової служби та інкасаторський мікроавтобус. В цей час українські бійці укріплювали свої позиції. З автомобілів вийшли озброєні чоловіки й кинули шумові гранати, а потім відкрили прямий вогонь. Старші солдати Юрій Сітяєв та Андрій Абросімов, як найбільш досвідчені, першими вступили у бій. Вони прийняли удар на себе й загинули від кульових поранень, снайперська куля влучила Андрію Абросімову в голову, коли він перезаряджав автомат. Ще два військовослужбовці дістали поранень, але атаку було відбито. Важкопоранений старший сержант Андрій Дерило помер 9 червня у київському шпиталі.
Терористи застосували таку ж саму тактику, як і напередодні під час нападу на блокпост 51-ї бригади поблизу Волновахи.
27 травня солдата з усіма військовими почестями провели в останню путь у Павлограді та поховали на кладовищі селища РТС[1].
Залишились батьки, Ірина Яківна та Віктор Іванович.
Нагороди ред.
20 червня 2014 року Указом Президента України № 543/2014, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2][3].
Вшанування пам'яті ред.
24 жовтня 2014 року в Павлограді відкрито пам'ятну дошку полеглим в боях павлоградцям. Там викарбувані імена: Абросімов Андрій Вікторович, Каменєв Денис Сергійович, Колесник Андрій Михайлович, Курилович Віталій Іванович, Тафійчук Сергій Володимирович[4]
12 жовтня 2015 року на вході до Західно-Донбаського професійного ліцею в Павлограді встановили меморіальну дошку Андрію Абросімову та ще трьом колишнім учням ліцею, які загинули, захищаючи Україну[5].
23 травня 2016 року біля села Золотий Колодязь на місці колишнього блокпоста відкрито пам'ятний знак на честь трьох загиблих бійців 93-ї механізованої бригади, серед яких ім'я старшого солдата Андрія Абросімова[6].
Примітки ред.
- ↑ Герої не вмирають // Незалежний портал Павлограда, 27 травня 2014. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Указ Президента України № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 3 травня 2016.
- ↑ Орденом «За мужність» III ступеня посмертно нагороджено військовослужбовця 93 окремої механізованої бригади старшого солдата Андрія Абросімова // Міністерство оборони України, 2 липня 2014. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 16 липня 2017.
- ↑ В Павлограді відкрили меморіальну дошку на честь полеглих в зоні АТО бійців [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ На фасаді ліцею встановили пам'ятний знак чотирьом загиблим павлоградцям // Незалежний портал Павлограда, 12 жовтня 2015 [Архівовано 8 листопада 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Донбас: 23 травня ці хлопці загинули внаслідок атаки терористів // DDK.dn.ua, 23 травня 2016. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 16 липня 2017.
Джерела ред.
- Абросімов Андрій Вікторович [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Абросімов Андрій Вікторович [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
- Ціною власного життя(рос.) // Портал «Бегемот», 28 травня 2014.
- Прикривши собою бойових товаришів, 21-річний Андрій Абросімов відбив атаку терористів і загинув від кулі снайпера [Архівовано 7 червня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «Факти», 29 липня 2014.
- 23 травня 2014-го. Бій біля Золотого колодязя. Перші втрати 93-ї бригади // Facebook Юрій Бутусов, 23 травня 2015.
- «Справжній козак» Андрій Абросімов(рос.) // «ТН-Експрес», 13 жовтня 2016.