Абрахам а Санта-Клара
Абрахам а Санта-Клара (лат. Abraham a Sancta Clara, справжнє ім'я Йоганн Ульріх Мегерле, 1644—1709) — німецький священник, ймовірно, найбільш впливовий проповідник в Південній Німеччині і Австрії кінця 17 і початку 18 ст. Один з найпопулярніших прозаїків і сатириків доби бароко.
| Абрахам а Санта-Клара | |
|---|---|
| Abraham a Sancta Clara | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Johann Ulrich Megerle |
| Народився |
2 липня 1644[1][2][…] Kreenheinstettend, Ляйбертінген |
| Помер |
1 грудня 1709[1][2][…] (65 років) Відень, Габсбурзька монархія[4] |
| Поховання | церква Святого Августинаd |
| Підданство | Австрійська імперія |
| Національність | німець |
| Діяльність | священник |
| Відомий завдяки | проповідник |
| Знання мов | німецька[5] |
| Конфесія | католицтво[6] |
| |
Біографія ред.
Народився в 1644 в Креенгайнштеттен (Швабія) в селянській родині. Вступив в орден августинців і став священником у 1666 році. Прослуживши кілька років парафіяльним священником, Абрахам влаштувався в монастирі св. Августина у Відні, де знаходився до своєї смерті у 1709 році.
До важливих етапів його кар'єри слід віднести його призначення придворним проповідником при імператорі Леопольдові I (1677), обрання пріором монастиря, де він був ченцем (1680), і призначення провінціалом ордена августинців (головою однією з орденських провінцій).
Праці ред.
Протягом більш ніж 40-річної церковної діяльності у Відні Абрахам підготував понад 20 томів проповідей і повчальних творів. Широко популярними були трактати «Не забувай, Відень» (Mercks Wien, +1679) і «Вставайте, християни» (Auf, auf Ihr Christen, 1683), перший був написаний у зв'язку з епідемією чуми, що вразила Відня, другий — в зв'язку з облогою Відня турками.
Головна мета Абрахама полягала у вихованні громади та приведення її до більшої праведності. Цій меті служили такі видатні твори проповідника, як «Юда, архіплут» (Judas der Erzschelm, 1686—1695) та «Духовна дріб'язкова лавка» (Geistlicher Kramladen, 1709).
Оцінка ред.
Французький історик церкви Ґі Бедуел зазначає, що «Абрахам а Санта Клара зі своїм блазенством та вольностями мав великий успіх»[7], однак по його смерті на зміну прийшла урівноваженіша і традиційніша проповідь[8].
Примітки ред.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #11850021X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Megerle, Johann Ulrich // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 17. — S. 260.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Abraham-a-Santa-Clara;3865215.html
- ↑ Ґі Бедуел. Історія церкви. Переклад з французької Г. Григорович. — Львів: Свічадо, 2000. — С. 150
- ↑ Robert A. Kann. A study in Austrian Intellectual History. New York, 1972
Література ред.
- Христианство. Энциклопедический словарь, тт. 1–3. М., 1993—1995