Абрамов Сергій Семенович (бактеріолог)
Сергій Семенович Абрамов (4 (14) вересня 1875, Нахічевань — 1951) — російський бактеріолог, професор Московського університету.
| Абрамов Сергій Семенович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
2 (14) вересня 1875 Нахічевань-на-Дону, Катеринославська губернія, Російська імперія[1] |
| Помер |
21 серпня 1951[1] (75 років) США або Париж[2] |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} Російська СФРР.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | науковець, лікар, патологоанатом, бактеріолог, викладач університету |
| Alma mater | МДУ (1899) |
| Галузь | медицина[2], патологічна анатомія[2] і бактеріологія[2] |
| Заклад | Імператорський Московський університетd |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
Життєпис ред.
Народився в сім'ї чиновника. У 1894 році поступив до Імператорського Харківського університету, згодом перевівся до Імператорського Московського університету, медичний факультет якого закінчив у жовтні 1899 року зі ступенем лікаря з відзнакою і був залишений стипендіатом для вдосконалення освіти. До 1901 року працював при кафедрі патологічної анатомії під керівництвом професора Миколи Никифорова.
З лютого 1901 року працював прозектором Миколаївської міської лікарні в Ростові-на-Дону; тут написав дисертацію «Материалы к изучению патогенеза желтухи. Об изменениях печени при разных видах желтухи», яку у вересні 1905 року захистив у Московському університеті, отримав ступінь доктора медицини; в 1906 році обраний приват-доцентом Московського університету по кафедрі патологічної анатомії і в тому ж році призначений понадштатним асистентом кафедри. У 1906—1908 роках читав курс патологічної анатомії заразних хвороб, а з 1908 року додатково і курс бактеріології.
Одночасно працював прозектором у дитячій лікарні Святої Софії (1908—1912), в Московському військовому госпіталі (1912—1918), в Московському виховному будинку[ru] (1915—1920). Крім того завідував відділенням експериментальної патології та випробування сироваток Московського бактеріологічного інституту Ф. М. Блюменталя (1909—1919). У 1909—1913 роках неодноразово їздив до Німеччини, Австрії, Франції, Швейцарії; в 1910 році працював у Франкфуртському інституті експериментальної терапії у нобелівського лауреата Пауля Ерліха.
З 1913 року Абрамов — професор патологічної анатомії і бактеріології Московського жіночого медицинського інституту[ru]; займав цю посаду аж до ліквідації інституту в 1917 році.
У 1918—1920 роки він — професор Московського університету.
З 1918 року Сергій Абрамов завідував лабораторії Головного військово-санітарного управління Червоної Армії. У 1920 році Абрамов втік через польський фронт до Берліна; протягом року працював в університетському Патологічному інституті. У 1921—1924 роках працював у Софійському університеті; у 1924 році перебрався до Франції, де викладав на російською факультеті Паризького університету. У 1941—1945 роках мешкав у Німеччині, з 1945 у США. Помер у 1951 році[3].
На честь науковця був названий ідіопатичний міокардит Абрамова — Фідлера[3].
Наукова діяльність ред.
Сферу наукових інтересів Абрамова становили загальна патологія і патологічна анатомія, бактеріологія, проблеми імунітету.
Сергій Абрамов написав кілька видань Керівництва з бактеріології.
У 1897 році він опублікував книгу під назвою «Предохранительные прививки».
Примітка ред.
- ↑ а б https://www.elibrary.ru/item.asp?id=46124867&
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ а б Вкарбовані в літопис науки, 2020, с. 11.
Література ред.
- Волков В. А., Куликова М. В. Московские профессора XVIII — начала XX веков. Естественные и технические науки. — М.: Янус-К; Московские учебники и картолитография, 2003. — 294 с. — 2000 экз. — ISBN 5-8037-0164-5.
- Чурилов Л. П. «Времена не выбирают…»: Труды и скитания доктора Абрамова [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] // Здоровье — основа человеческого потенциала: Проблемы и пути их решения. — 2014. — Т. 9. — № 2. — С. 945—952. — ISSN 2076-4618.
- Абрамов Сергій Семенович // Вкарбовані в літопис науки / уклад. О. І. Вовк, А. В. Григор'єв, С. М. Куделко; гол. ред. В. С. Бакіров. — 2-ге. — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020. — С. 11. — 376 с. — ISBN 978-966-285-613-2.
Посилання ред.
- Біографія [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Зарубіжна Росія: професори-біженці з Росії на медичному факультеті Софійського університету (Ч. 1)
- Абрамов Сергей Семёнович (Симеонович). Летопись Московского университета. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 15 вересня 2017.