Абдулай Конко
Абдула́й Конко́ Фа́й (фр. Abdoulay Konko Faye, нар. 9 березня 1984, Марсель) — французький футболіст, захисник, півзахисник. Володар кубків Іспанії та Італії. По завершенні кар'єри — футбольний тренер.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Абдулай Конко Фай | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 9 березня 1984[1][2] (40 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Марсель | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 175 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 75 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | .svg){kind=small} Франція Сенегал
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник, півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 29 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2000–2001 2001–2002 2002–2004 |
 «Мартіг» «Дженоа» «Ювентус»
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ігрова кар'єра ред.
Народився 9 березня 1984 року в місті Марсель. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Мартіг», «Дженоа» та «Ювентус».
У дорослому футболі дебютував 2003 року виступами за команду клубу «Ювентус», в якій провів один сезон, не зігравши при цьому жодного матчу. У 2004 був відданий у оренду у нижчоліговий «Кротоне», де провів два сезони своєї ігрової кар'єри.
.jpg)
Згодом з 2006 по 2008 рік грав у складі команд клубів «Сієна» та «Дженоа».
Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Севілья», до складу якого приєднався 2008 року. Відіграв за клуб з Севільї наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. За цей час виборов титул володаря Кубка Іспанії з футболу.
У першій половині 2011 році знову захищав кольори команди клубу «Дженоа», а влітку того ж року за 4 млн євро[4] приєднався до «Лаціо», замінивши у столичній команді Штефана Ліхтштайнера, що перейшов до «Ювентуса». Конко підписав з клубом п'ятирічний контракт[4]. За п'ять сезонів француз встиг відіграти за «біло-блакитних» 126 матчів в усіх турнірах і забив 1 гол і 2013 року виграв з командою Кубок Італії, обігравши у фіналі в столичному дербі «Рому» з рахунком 1:0[5].
19 серпня 2016 року Конко у статусі вільного агента перейшов у «Аталанту»[6], де провів наступний сезон, після чого вирішив завершити ігрову кар'єру у віці 33 років.
Тренерська кар'єра ред.
З січня 2021 року працював головним тренером юнацької команди «Дженоа» до 17 років[7], з якою став фіналістом юнацького чемпіонату Італії[8].
15 січня 2022 року став виконуючим обов'язки головного тренера головної команди після відставки Андрія Шевченка з посади[9]. Під його керівництвом команда провела лише одну гру в Серії А, програвши 0:6 «Фіорентині», після чого замість Конко був призначений новий головний тренер Александер Блессін.
Статистика виступів ред.
Статистика клубних виступів ред.
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Єврокубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 2003–04 | «Ювентус» |
A | 0 | 0 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | 0 | 0 | СІ | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2004–05 | «Кротоне» |
B | 33 | 3 | КІ | 3 | 0 | - | - | - | - | 36 | 3 | ||
| 2005–06 | B | 41 | 4 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | 41 | 4 | |||
| Усього за Кротоне | 74 | 7 | 3 | 0 | 77 | 7 | |||||||||
| 2006–07 | «Сієна» |
A | 14 | 1 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | 15 | 1 | ||
| 2007–08 | «Дженоа» |
A | 37 | 2 | КІ | 2 | 0 | - | - | - | - | 39 | 2 | ||
| 2008–09 |  «Севілья» |
ПД | 15 | 0 | КІ | 0 | 0 | КУЄФА | 5 | 0 | - | - | 20 | 0 | |
| 2009–10 | ПД | 18 | 1 | КІ | 5 | 0 | ЛЧ | 4 | 1 | - | - | 27 | 2 | ||
| 2010–11 | ПД | 11 | 2 | КІ | 3 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 1+4 | 0+0 | - | - | 19 | 2 | ||
| Усього за Севілью | 44 | 3 | 8 | 0 | 14 | 1 | 66 | 4 | |||||||
| 2011 | «Дженоа» |
A | 13 | 0 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | 13 | 0 | ||
| Усього за Дженоа | 50 | 2 | 2 | 0 | 52 | 2 | |||||||||
| 2011–12 | «Лаціо» |
A | 26 | 0 | КІ | 1 | 0 | ЛЄ | 5 | 0 | - | - | 32 | 0 | |
| 2012–13 | A | 25 | 1 | КІ | 3 | 0 | ЛЄ | 6 | 0 | - | - | 34 | 1 | ||
| 2013–14 | A | 21 | 0 | КІ | 2 | 0 | ЛЄ | 3 | 0 | СК | 0 | 0 | 26 | 0 | |
| 2014–15 | A | 2 | 0 | КІ | 3 | 0 | - | - | - | - | - | - | 5 | 0 | |
| 2015–16 | A | 18 | 0 | КІ | 2 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 0+9 | 0 | СК | 0 | 0 | 29 | 0 | |
| Усього за Лаціо | 92 | 1 | 11 | 0 | 23 | 0 | - | - | 126 | 1 | |||||
| 2016–17 | «Аталанта» |
A | 10 | 0 | КІ | 1 | 1 | - | - | - | - | - | - | 11 | 1 |
| Усього за кар'єру | 284 | 14 | 27 | 1 | 37 | 1 | 0 | 0 | 348 | 16 | |||||
Титули і досягнення ред.
Володар Кубка Іспанії (1):
Володар Кубка Італії (1):
Особисте життя ред.
Абдулай Конко народився у сім'ї сенегальця та марокканки у Франції, тому міг би представляти кожну з трьох національних команд. До нього кілька разів зверталися федерації Марокко та Сенегалу, але Конко відхиляв кожну з цих пропозицій, щоб не ображати жодного з батьків[10][11][12].
Примітки ред.
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ BDFA
- ↑ https://www.itasportpress.it/calcio/konko-riparte-dalla-panchina-del-genoa-u17-un-onore-porto-mia-esperienza-e-seguo-lo-stile-di-gasperini/
- ↑ а б Bilancio S.S. LAZIO SpA 30-06-2012 (PDF) (Italian) . SS Lazio. 4 жовтня 2012. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 18 травня 2014.
- ↑ Coppa Italia, Roma-Lazio 0-1: Lulic regala il sesto trofeo ai biancocelesti. la Repubblica (італ.). 26 травня 2013. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 16 травня 2022.
- ↑ Abdoulay Konko all'Atalanta. Atalanta B.C. 19 August 2016. Архів оригіналу за 17 September 2016. Процитовано 19 August 2016.
- ↑ Konko riparte dalla panchina del Genoa U17: " Un onore. Porto mia esperienza e seguo lo stile di Gasperini" (Italian) . ItaSportPress. 23 січня 2021. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
- ↑ La Roma conquista il titolo Under 17 di A e B. Nella finale di Ravenna battuto 3-1 il Genoa. Federazione Italiana Giuoco Calcio (англ.). 29 червня 2021. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 16 травня 2022.
- ↑ COMUNICATO STAMPA (італ.). Дженоа. 15 січня 2022. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
- ↑ Il tecnico del Marocco Gerets a Konko:"Deve scegliere se giocare con noi in Nazionale". lalaziosiamonoi.it. 3 novembre 2011. Процитовано 6 settembre 2014.
- ↑ El Kabir et Konko dans le viseur de Gerets (фр.). maghress.com. 21 settembre 2011. Процитовано 6 settembre 2014.
- ↑ Konko: «Ecco perché ho rifiutato le convocazioni di Senegal e Marocco». calcionews24.com. 14 marzo 2015. Процитовано 14 marzo 2015.
Посилання ред.
- Абдулай Конко на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Абдулай Конко на сайті FootballDatabase.eu (англ.) (фр.) (ісп.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |