АЕС Воттс-Бар
АЕС Воттс-Бар (англ. Watts Bar Nuclear Generating Station) — діюча атомна електростанція на південному сході США.
| АЕС Воттс-Бар | |
|---|---|
 Атомна електростанція Воттс-Бар | |
| Країна |
 США |
| Адмінодиниця | Теннессі |
| Місцезнаходження | Ріа, Теннессі |
| Початок будівництва | 1973 |
| Початок експлуатації | 1996 |
| Організація | Теннессі Веллі Ауторіті |
| Технічні параметри | |
| Кількість енергоблоків | 2 |
| Тип реакторів | PWR |
| Реакторів в експлуатації | 2 |
| Генеруюча потужність | 2420 МВт |
| Інша інформація | |
| Сайт | tva.gov/Energy/Our-Power-System/Nuclear/Watts-Bar-Nuclear-Plant |
 | |
 АЕС Воттс-Бар у Вікісховищі | |
Станція розташована на березі річки Теннессі біля озера Воттс Бар в окрузі Рей штату Теннессі, між містами Чаттануґа і Ноксвілл.
АЕС має два діючих енергоблоки з реактором з водою під тиском (PWR) проєкту Westinghouse потужністю 1202 і 1218 МВт, відповідно.
Історія будівництва ред.
Станція Воттс-Бар з двома енергоблоками була закладена ще у 1972 році. Багато в чому через зниження попиту на електроенергію в регіоні в 1988 році будівництво обох енергоблоків було зупинено. На той момент другий енергоблок був готовий на 80 %. Перший реактор Воттс-Бар був підключений до мережі тільки в 1996 році і був останнім запущеним реактором в США до пуску другого реактора станції. У 2007 році рада директорів TVA погодилася з тим, що блок повинен бути добудований[1]. Через аварії на АЕС Фукусіма-1 у Японії вимоги до атомної енергетики США були посилені. У результаті будівництво другого реактора АЕС Воттс-Бар знову затягнулося. Уперше він був синхронізований з енергосистемою країни 3 червня 2016 року[2]. Однак через два дні реактор був тимчасово зупинений через проблеми з клапаном турбіни високого тиску[3][4].
Після введення в експлуатацію другого енергоблока склалася цікава ситуація. Найновішим серед усіх реакторів США став другий реактор АЕС Воттс-Бар, заснований на технології ще 1970-х років. Однак варто зазначити, що АЕС Воттс-Бар стала першою в Сполучених Штатах Америки, що пройшла перевірку безпеки після посилення заходів, пов'язаних з аварією на японській АЕС у 2011 році. Другий реактор вже отримав ліцензію від комісії з ядерного регулювання США строком на 40 років — до 2055 року.
У 2002 році станція Воттс-Бар отримала ліцензію на виробництво тритію від Міністерства енергетики США[5].
Інформація по енергоблоках ред.
| Енергоблок | Тип реакторів | Потужність | Початок будівництва |
Фізпуск | Підключення до мережі | Введення в експлуатацію | Закриття | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чиста | Брутто | |||||||
| Воттс-Бар-1[6] | PWR, W (4-контурний) (ICECND) | 1121 МВт | 1202 МВт | 20.07.1973 | 01.01.1996 | 06.02.1996 | 27.05.1996 | — |
| Воттс-Бар-2[7] | PWR, W (4-контурний) (ICECND) | 1165 МВт | 1218 МВт | 01.09.1973 | — | 03.06.2016 | — | — |
Примітки ред.
- ↑ АЭС Уоттс-Бар на сайте seogan.ru. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 1 травня 2017.
- ↑ Tennessee Valley Authority — Watts Bar Unit 2 Produces Electricity for the First Time. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
- ↑ Watts Bar nuclear plant shuts down for second time in three weeks | Times Free Press. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
- ↑ Watts Bar-2 (US): Grid Connection 43 Years After Construction Start—Shutdown 2 Days Later - World Nuclear Industry Status Report. Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 1 травня 2017.
- ↑ АЭС Уоттс-Бар — последний реактор в США. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
- ↑ WATTS BAR-1 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
- ↑ WATTS BAR-2 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 1 травня 2017.