Ітаконова кислота (метиленбутандіова кислота, метиленбурштинова кислота, 3-карбокси-3-бутенова кислота, пропілендикарбонова кислота) є двохосновною ненасиченою органічною кислотою із загальною формулою C5H6O4. Застосовується як кополімер для карбоксилатних каучуків. В органічному синтезі використовується в реакціях гетероциклізації для одержання піролідонів, бутиролактона, метилбутандіола, детергентів, гербіцидів, стирен-бутадієнових полімерів, нітрильних латексів, розчинників (реєстраційні дані речовини CAS №: 97-65-4 HS №: 2917 1900).

Ітаконова кислота
Систематична назва 3-карбокси-3-бутенова кислота
Ідентифікатори
Номер CAS 97-65-4
Номер EINECS 202-599-6
KEGG C00490
ChEBI 30838
SMILES OC(CC(C(O)=O)=C)=O
InChI InChI=1S/C5H6O4/c1-3(5(8)9)2-4(6)7/h1-2H2,(H,6,7)(H,8,9)
Номер Бельштейна 1759501
Номер Гмеліна 240640
Властивості
Молекулярна формула C5H6O4
Молярна маса 130,1 г/моль
Густина 1,573
Тпл 166,5
Ткип 381
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Історія ред.

Назва кислоти утворена дуже цікавим способом. Трьохосновна карбонова кислота НООС–СН2–С(СООН)=СН–СООН відома під назвою аконітова кислота (відкрита в 1920 році Пешьє (Peschier) в Aconitum Napellus и Aconitum Paniculatum). Коли вчені відкрили двохосновну ненасичену кислоту НООС–СН2–С(=СН2)–СООН, в назві аконітова кислота переставили літери і отримали назву ітаконової кислоти.

Ітаконова кислота є продуктом метаболізму вуглеводів грибами роду Aspergillus[1], а саме Aspergillus itaconicus, що виділені в 1929 г. японським дослідником Кіношита, та Aspergillus terreus, знайденим пізніше англійським вченим Келемом (1939).

Структура ред.

Фізичні властивості ред.

Ітаконова кислота є кристалічною речовиною білого кольору без запаху з молекулярною масою 130,1.

Тплав  167—168 °С, Ткип 268 °С.

Константи дисоціації Кb=1,40.10−4, Кa=3,56.10−6. Розчинність у воді — 8,3 г/л (20 °С), 29,3 (50 °С), 72,6 (70 °С). Кислота розчиняється в етанолі, метанолі, ТГФ, діоксані, погано розчинна в диетиловому ефірі та бензолі[2].

Отримання ред.

Як вихідна речовина для отримання ітаконової кислоти хімічним способом може бути використана лимонна або аконітова кислота.

Хімічні властивості ред.

Застосування ред.

Світове виробництво перевищує 40 тис. тон на рік. Головними споживачами є хімічні компанії — виробники полімерів. Є можливість зростання попиту на кислоту у зв'язку із забороною транспортування акрилонітрилу в Європі.

Ітаконову кислоту використовують у виробництві карбоксильного стирен-бутадієнового латексу, у виробництві пластику, високоміцного скла, адгезійних і фарбуючих агентів, при виробництві карбоксильної акрилової смоли.

Примітки ред.

  1. Введение 7 страница — Лекциопедия. lektsiopedia.org. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 2 квітня 2016.
  2. XuMuK.ru - ИТАКОНОВАЯ КИСЛОТА - Химическая энциклопедия. www.xumuk.ru. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 2 квітня 2016.