Інтегральний оператор Фредгольма

Інтегра́льний опера́тор Фредгольма — цілком неперервний лінійний інтегральний оператор вигляду

що відображає один простір функцій в інший. Тут  — область в евклідовому просторі ,  — функція, задана на декартовому квадраті , звана ядром інтегрального оператора[1]. Для цілком неперервності оператора на ядро накладаються додаткові обмеження. Найчастіше розглядають неперервні ядра[2], -ядра[3][4], а також полярні ядра[2][5]. Інтегральний оператор Фредгольма та його властивості використовують при розв'язуванні інтегрального рівняння Фредгольма.

Властивості ред.

Лінійність ред.

Інтегральний оператор Фредгольма є лінійним, тобто  .

Неперервність ред.

Інтегральний оператор з неперервним на  [6] ядром  , переводить   в   (і, отже,   в   і   в  ) і обмежений (неперервний), причому

 
 
 

де

 [7].

Інтегральний оператор з  -ядром:

 

переводить   в  , неперервний і задовольняє оцінці:

 [1][8]

Існують умови неперервності інтегральних операторів з   в  [9].

Цілком неперервність ред.

Інтегральний оператор із неперервним ядром   є цілком неперервним з   в   тобто переводить будь-яку множину, обмежену в   у множину, передкомпактну в  [10]. Цілком неперервні оператори чудові тим, що для них справедлива альтернатива Фредгольма. Інтегральний оператор з неперервним ядром є границею послідовності скіняенних операторів із виродженими ядрами. Аналогічні твердження справедливі для інтегрального оператора з  -ядром[11].

Існують також слабші достатні умови цілком неперервності (компактності) інтегрального оператора з   в  [12].

Спряжений оператор ред.

Споряжений оператор до оператора   з  -ядром у гільбертовому просторі   має вигляд

 

Якщо  , то інтегральний оператор Фредгольма   є самоспряженим[1][11].

Обернений оператор ред.

За досить малих значень   оператор   (де   — одиничний оператор) має обернений вигляду  , де   — інтегральний оператор Фредгольма з ядром   — резольвентою ядра  [13].

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.

  • Хведелидзе Б. В. Интегральный оператор // Математическая энциклопедия: [в 5 т.] / Гл. ред. И. М. Виноградов. — М.: Советская энциклопедия, 1979. — Т. 2: Д — Коо. — 1104 стб. : ил. — 150 000 экз.
  • Владимиров В. С. . Уравнения математической физики. — 4-е изд. — М. : Наука, Гл. ред. физ.-мат. лит-ры, 1981. — 512 с.
  • Трикоми Ф. . Интегральные уравнения. Пер. с англ. — М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1960.
  • Манжиров А. В., Полянин А. Д. . Справочник по интегральным уравнениям: Методы решения. — М. : Факториал Пресс, 2000. — 384 с. — ISBN 5-88688-046-1.
  • Колмогоров А. Н., Фомин С. В. . Элементы теории функций и функционального анализа. — Наука, Гл. ред. физ.-мат. лит-ры. — М., 1976.