Інститутська, 16

Інститутська, 16
	50°26′46″ пн. ш. 30°31′56″ сх. д. / 50.44612500002777722° пн. ш. 30.53240277780555800° сх. д.Координати: 50°26′46″ пн. ш. 30°31′56″ сх. д. / 50.44612500002777722° пн. ш. 30.53240277780555800° сх. д.
Тип	будівля
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна
Розташування	Київ
Будівництво	1934 — 1935
	Інститутська, 16 у Вікісховищі

Житловий будинок № 16 — номенклатурна^[1] будівля з курдонером, спроєктована харківськими архітекторами на чолі із Сергієм Григор'євим. Розташований на Інститутській вулиці, що на Липках у Києві.

За визначенням дослідників, будівля — один із прикладів творчих пошуків київських архітекторів на основі класицистичних форм і зразок архітектури 1930-х років, який виділяється цікавим просторовим вирішенням. Рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів № 1107 від 18 листопада 1986 року будинок визначено як пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний номер 248)^[2].

Історія ділянки ред.

У другій половині ХІХ сторіччя ділянки № 22 і 24, згодом 36 і 38 (за тогочасною нумерацією) належали Олександру Бруну. Станом на 1899 рік власницями садиби зазначені Клара, Марія і Матильда Бродські, доньки цукропромисловця Льва Бродського^[3]. 1918 року родина Бродських емігрувала у Париж, до Франції.

Близько 1922 року радянська влада націоналізувала садибу.

Будівництво і використання будівлі ред.

Після перенесення в 1934 році столиці України з Харкова до Києва виникла нагальна потреба в забезпеченні республіканського партійного і радянського керівництва житлом. Для будівництва обрали колишню садибу Бродського, на якій знесли старі споруди.

1934 року Інженерно-будівельний відділ керування справами РНК УСРР запланував зведення 5 будинків на 192 квартири для радянських високопосадовців, зокрема будинок № 20/8 на Інститутській вулиці, будинки № 10 і № 21 на Шовковичній, а також будинок № 5 на Терещенківській. Над проєктуванням працювала бригада харківських архітекторів на чолі із Сергієм Григор'євим^[4].

Пам'ятник Анатолію Солов'яненку ред.

Пам'ятник Анатолію Солов'яненку

Докладніше: Пам'ятник Анатолію Солов'яненку (Київ)

У будинку № 16 останні 20 років свого життя мешкав український оперний співак зі світовим ім'ям Анатолій Солов'яненко (1932—1999). 25 вересня 2001 року перед будівлею йому відкрили пам'ятник. Бронзова скульптура встановлена на постаменті з темного граніту. Автори — скульптор Микола Рапай та архітектор В'ячеслав Дормидонтов^[5].

Архітектура ред.

П'ятиповерхова, цегляна будівля покрита теразитом. У будинку розплановані комфортні три- і чотирикімнатні квартири, а також парадні та чорні сходи. У бокових секціях — аркові вхідні двері.

Симетрична композиція чолового фасаду акцентована вертикаллю суцільно заскленої сходової клітки, характерної для архітектури 1920-х — початку 1930-х років. Бокові секції мають трикутні у плані еркери і ризаліти зі сходовими клітками. Центральна вісь увінчана ступінчастим фронтоном із вазою у декоративній ніші. Площина під вікнами другого — п'ятого поверхів оздоблена декоративними елементами. Три секції будівлі утворюють мальовничий курдонер. У цілому архітектура продумана з урахуванням нефронтального сприймання композиції^[2].

Дворовий фасад вирішений у спрощених функціональних формах. Упорядковане й озеленене подвір'я об'єднано у єдиний простір разом із двома сусідніми будівлями^[2].