Інокентій Біда

Інокентій Біда (в миру Дмитро Біда; 1881, село Мойсенці, Золотоніський повіт, Полтавская губернія — 6 січня 1928, Соловецький табір особливого призначення) — український релігійний діяч, святий Відомства православного сповідання Російської імперії, шанований серед ликів преподобномучеників. Репресований більшовицькою окупаційною владою.

Інокентій Біда
У миру:	Дмитро Біда
Народився	1881 Мойсенці, Мойсенська волость, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	6 січня 1928(1928-01-06) Соловецький табір особливого призначення
Шанується	лики святості
У лику	преподобномученик

Прославлений у Соборі Новомучеників Російських Архієрейським Собором у 2000 році.

Життєпис

Народився у селі Мойсенці Золотоніського повіту Полтавської губернії у козацькій родині.

Закінчив однокласне народне училище у селі Мойсенці. Вступив до монастиря.

1 червня 1908 року в Омському архієрейському домі прийняв чернечий постриг з ім'ям Інокентій.

20 червня 1908 року висвячений на диякона, 25 березня 1909  — в ієрея. 8 грудня 1910 року призначений благочинним монастирів Омської єпархії.

Став келейником єпископа Старицького Петра Зверєва, що був вікарієм Тверської єпархії. У 1923 році, після арешту єпископа, поїхав на батьківщину, у Полтавськую губернію.

Після визволення Петра Зверєва і призначення його на Воронезьку кафедру Інокентій поїхав разом з ним.

Був зведений в сан архімандрита, служив настоятелем Акатового Олексіївого монастиря.

Інокентій був заарештований по справі архієпископа Петра 17 грудня 1926 року Воронезьким ОГПУ, переведений у Луб'янську тюрму.

22 березня 1927 року отримав вирок — три роки позбавлення волі.

Наприкінці квітня відправлений у концтабір на Соловках.

У жовтні 1927 року тяжко захворів, а 6 січня 1928 року помер.

Примітки

]