Індукта
Індукта (лат. inducto — ввожу) — митний податок, що збирався з купців за привезені товари у Гетьманщину в 2-й половині 17 — 1-й половині 18 століття.
Право на його одержання передавалося за відкуп. Існував поряд з евектою. Скасований указом імператриці Єлизавети Петрівни від 5 січня 1754 про ліквідацію митних кордонів на українських землях, що входили до Російської імперії. Фактично ж це було зроблено для того, щоб полегшити російському, а також іноземному торговому люду вихід на українські ринки.[1][2]
Див. також ред.
Примітки ред.
Джерела та література ред.
- О. І. Гуржій. Індукта [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 468. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1986. — Т. 1 : А — Калібр. — 752 с.
Посилання ред.
- Індукта [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Індукта // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
- Індукта [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 540-541. — 1000 екз.