Імператриця Дзіто
Імператриця Дзіто́ (яп. 持統天皇, じとうてんのう, дзіто тенно; 645 — 13 січня 703) — 41-а імператриця Японії, синтоїстське божество, 3-я жінка на Імператорському престолі Японії. Донька імператора Тендзі[3]. Роки правління: 14 лютого 690 — 22 серпня 697[4].
| Імператриця Дзіто | |
|---|---|
| яп. 持統天皇 | |
 | |
| Народилася | 645[1][2] |
| Померла |
13 січня 703 Фудзівара-кьо, Японія |
| Поховання | Noguchi Royal Tombd |
| Країна | Японія |
| Діяльність | поетка, письменниця, містобудівниця, авторка танка, політична діячка |
| Галузь | поезія і вака |
| Знання мов | японська |
| Посада | імператор Японії, Імператриця Японії[d], імператорка Японії і Верховний Імператор Японії |
| Рід | Імператорський дім Японії |
| Батько | Імператор Тендзі |
| Мати | Soga no Ochi-no-iratsumed |
| Брати, сестри | Імператор Ґеммей, Ідзумі-но хіме-мікоd, Princess Minabed, Мінусі-но хіме-мікоd, Princess Yamanobed, Niitabed, Princess Ōtad, Princess Asukad, Aga no Hime Mikod, Princess Ōed, Prince Kawashimad, принц Сікіd, Prince Takerud, Abe no Mikod і Імператор Кобун |
| У шлюбі з | Імператор Темму |
| Діти | Prince Kusakabed |
Біографія ред.
1 жовтня 686 року успадкувала трон після смерті свого чоловіка імператора Темму[5]. Відома як поетеса[6]. Її вірш внесено до антології «Хяку-нін іс-сю». 697 року зреклася престолу на користь свого внука — принца Мору, що став імператором Момму[7], та попри те, що прийняла буддійський постриг, зберігала владу і певний політичний вплив до самої смерті[7].
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #120776375 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 45.
- ↑ Усі дати подані за європейським календарем.
- ↑ 歴代天皇一覧. Архів оригіналу за 8 грудня 2007. Процитовано 27 липня 2011.
- ↑ Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 245.
- ↑ а б Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 46.
Джерела та література ред.
- Аністратенко, Л.; Бондаренко, І. (2011). Японські поети: Біографічний словник. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 368.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
- 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
- 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття з історії Японії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |