Фулінь
Фулі́нь (маньчж.: Fulin; спрощ.: 福臨; кит. трад.: 福臨; піньїнь: Fúlín), храмове ім'я Шицзу кит. трад.: 世祖; піньїнь: Shìzǔ; 15 березня 1638 — 5 лютого 1661) — маньчжурський державний і політичний діяч, третій імператор династії Цін. Посмертне ім'я Імператор Чжан.
| Фулінь | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 8 жовтня 1643 — 5 лютого 1661 року | ||
| Попередник: | Хуан Тайцзі | |
| Спадкоємець: | Сюаньє | |
| Ім'я при народженні: | маньчжурська: ᡶᡠᠯᡳᠨ | |
| Народження: |
15 березня 1638[1] Мукденський палац, Династія Цін | |
| Смерть: |
5 лютого 1661[1] (22 роки) Hall of Mental Cultivationd, Заборонене місто, Пекін, Shuntian Fud, Династія Цін | |
| Причина смерті: | натуральна віспа[2] | |
| Поховання: | Xiaoling Mausoleum (Qing dynasty)d | |
| Країна: | Династія Цін[3] | |
| Рід: | Айсін Ґьоро | |
| Батько: | Хуан Тайцзі[4] | |
| Мати: | Empress Dowager Xiaozhuangd | |
| Шлюб: | Erdeni Bumbad, Empress Xiaohuizhangd, Empress Xiaokangzhangd, Consort Zhend, Consort Daod, Consort Shu, of the Chen cland, Empress Xiaoxian Duanjingd і Consort Shuhuid | |
| Діти: | Niuniud, Fuquand, Сюаньє[5][2], Prince Rongd, Changningd, Qishoud, Longxid, Yonggand і Princess Heshuo Gongchid | |
Життєпис ред.
Був дев'ятим сином Хуан Тайцзі й онуком Нурхаці.
1644 року захопив китайську столицю Пекін і знищив династію Мін.
Близько 1659 року підкорив усю територію Китаю. Проводив жорстку централізовану політику, викорінював корупцію, заборонив втручання євнухів у державні справи. Заклав основи процвітання маньчжурської династії. Був великим шанувальником китайської культури та книжок.
Помер від натуральної віспи на 25 році життя.
Девіз правління — Шуньчжи. Інше ім'я, що походить від девізу правління, — Імпера́тор Шуньчжи (кит. трад.: 順治帝; піньїнь: Shùnzhì-dì).
Примітки ред.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Immanuel C.Y. Hsü The Rise of Modern China — 6 — USA: OUP, 2000. — P. 29. — 1136 p. — ISBN 978-0-19-512504-7
- ↑ China Biographical Database
- ↑ Immanuel C.Y. Hsü The Rise of Modern China — 6 — USA: OUP, 2000. — P. 25. — 1136 p. — ISBN 978-0-19-512504-7
- ↑ Spence J. The Search for Modern China — 1 — USA: W. W. Norton & Company, 1991. — P. 49. — ISBN 978-0-393-30780-1
Література ред.
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
- Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005. (рос.)