Вікіпедія

Іліє Балач

румунський футболіст
(Перенаправлено з Іліє Балачі)

Іліє Балач (рум. Ilie Balaci, 13 вересня 1956, Бістрец — 21 жовтня 2018, Крайова) — румунський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Футболіст року в Румунії (1981, 1982).

Ф
Іліє Балач
Іліє Балач
Іліє Балач
Особисті дані
Народження 13 вересня 1956(1956-09-13)
  Бістрец, Румунія
Смерть 21 жовтня 2018(2018-10-21) (62 роки)
  Крайова, Румунія
Поховання Кладовище Сіняскаd
Громадянство  Румунія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1965-1973 Румунія «Університатя» (Крайова)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1973–1984 Румунія «Університатя» (Крайова) 285 (76)
1985–1986 Румунія «Олт Скорнічешть» 30 (7)
1986–1988 Румунія «Динамо» (Бухарест) 32 (1)
1988–1989 Румунія «Пандурій» 7 (0)
1989–1990 Румунія «Дробета-Турну-Северин» 10 (5)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1974–1986 Румунія Румунія 65 (8)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1988–1989 Румунія «Пандурій»
1989–1990 Румунія «Дробета-Турну-Северин»
1990–1992 Туніс «Клуб Африкен»
1992–1994 Марокко «Олімпік» (Касабланка)
1994–1996 ОАЕ «Аль-Шабаб» (Дубай)
1996–1997 Саудівська Аравія «Аль-Наср» (Ер-Ріяд)
1997–1998 Саудівська Аравія «Аль-Хіляль» (Ер-Ріяд)
1998 Румунія «Університатя» (Крайова)
1998–2000 ОАЕ «Аль-Айн»
2000–2001 Саудівська Аравія «Аль-Хіляль» (Ер-Ріяд)
2001 Румунія «Університатя» (Крайова)
2001–2002 Катар «Аль-Садд»
2002–2003 Саудівська Аравія «Аль-Хіляль» (Ер-Ріяд)
2003–2005 ОАЕ «Аль-Аглі» (Дубай)
2005–2006 Катар «Аль-Арабі» (Доха)
2006 ОАЕ «Аль-Шабаб» (Дубай)
2009–2010 Кувейт «Казма»
2011 Марокко «Раджа» (Касабланка)
2013 Саудівська Аравія «Аль-Нахда»
2016 Судан «Аль-Хіляль» (Омдурман)
2017–2018 Оман «Ас-Сувайк»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

12 з 15 сезонів своєї кар'єри Балач провів у «Університаті» (Крайова), взявши участь у більш ніж 300 офіційних іграх за клуб, виграв сім національних трофеїв. Отримав прізвисько Minunea blondă (укр. Біле диво) і вважався одним з найкращих румунських футболістів свого часу[1][2]. Також грав за «Динамо» (Бухарест) та національну збірну Румунії.

По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Працював насамперед успішно у Перській затоці та Північній Африці, вигравши низку місцевих титулів.

Клубна кар'єра ред.

Народився 13 вересня 1956 року в місті Бістрец. Вихованець футбольної школи клубу «Університатя» (Крайова). Він дебютував у першій команді в 1973 році, у віці 16 років, і виграв чемпіонський титул у своєму першому сезоні. Незабаром йому вдалося стати одним з наймолодших авторів голу в чемпіонатах Румунії. Балач провів 12 сезонів в «Університаті» і допоміг клубу виграти два чемпіонські титули поспіль у 1980 і 1981 роках. Він також чотири рази вигравав кубок Румунії — у 1977, 1978, 1981 і 1983 роках, а на міжнародній арені він допоміг команді вийти в півфінал Кубка УЄФА 1982/83. За цей час він був двічі визнаний футболістом року в Румунії у 1981 та 1982 роках.

У грудні 1982 року він підписав попередній контракт з італійським клубом «Мілан», але трансфер заблокувала румунська комуністична влада[3].

 
Іліє Балач під час виступів за збірну Румунії. 1970-ті роки.

1983 року Балач отримав дві важкі травми, після яких не зміг повернутись в основу клубу[4], тому восени 1984 року перейшов до складу середняка чемпіонату клубу «Олт Скорнічешті», де провів два сезони.

Перед сезоном 1986/87 він разом з колишнім товаришем по «Університаті» Родіоном Кеметару приєднався до «Динамо» (Бухарест) і провів у столичному клубі два сезони під керівництвом Мірчі Луческу[5]. Однак Балач не виграв жодного трофея у складі клубу і після чергової травми коліна завершив ігрову кар'єру на найвищому рівні, але виходив на поле у складі друголігових команд «Пандурій» та «Дробета-Турну-Северин», де був граючим тренером[6][7]. Всього у вищому румунському дивізіоні він зіграв 347 матчів, забивши 84 голи.

Виступи за збірну ред.

23 березня 1974 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Румунії в товариському матчі проти Франції (0:1) у віці 17 років[8][9].

У 1982—1983 роках був капітаном національної збірної у відбірковому циклі до Євро-1984, але через травму не зміг зіграти у фінальній частині турніру[10].

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 13 років, провів у її формі 65 матчів, забивши 8 голів[8][11].

Кар'єра тренера ред.

З 1991 року він тренував клуби в Північній Африці і на Близькому Сході, вигравши понад 22 національних і міжнародних трофеїв[12][13][14].

Спочатку у 1991 році він очолив туніський «Клуб Африкен», з яким виграв чемпіонат та Кубок Тунісу, а також Кубок африканських чемпіонів. Потім він тренував марокканський «Олімпік» (Касабланка), з яким двічі виграв арабський кубок володарів кубків. Потім він керував клубами з Близького Сходу: «Аль-Шабаб» (Дубай), «Аль-Наср» (Ер-Ріяд), «Аль-Хіляль» (Ер-Ріяд), «Аль-Айн» і «Аль-Садд», вигравши з цими командами чемпіонати і кубки ОАЕ, Саудівської Аравії і Катара відповідно[15][16].

У червні 2003 року він був призначений тренером «Аль-Аглі» (Дубай), з яким виграв Кубок президента ОАЕ, працював у клубі до січня 2005 року[17]. Потім він перейшов в катарський клуб «Аль-Арабі» (Доха) на сезон 2005/06, після чого повернувся в «Аль-Шабаб», але в цей раз нічого не виграв[18].

У серпні 2007 року Балач був найнятий на посаду генерального менеджера «Університаті» (Крайова), яку до цього двічі очолював як тренер у 1998 та 2001 роках.

22 липня 2009 року Іліє був призначений головним тренером кувейтського клубу «Казма». З цією командою він дійшов до чвертьфіналу Кубка АФК 2010 року[19].

11 липня 2011 року він повернувся в Марокко, підписавши контракт з «Раджою», але у вересні був звільнений через конфлікт щодо фінансів. У «Раджі» його змінив Бертран Маршан[20].

4 червня 2013 року Балач підписав контракт з новачком саудівської Прем'єр-ліги клубом «Аль-Нахда» і допоміг клубу уникнути вильоту[21]. У вересні 2013 року він був звільнений з посади тренера через невдалий початок нового сезону, клуб набрав всього одне очко в перших чотирьох матчах[22].

У квітні 2016 року обійняв посаду головного тренера в суданському клубі «Аль-Хіляль» (Омдурман)[23]. Балач був звільнений у вересні 2016 року, за три тури до кінця сезону, при цьому команда претендувала на чемпіонський титул. Балач заявив, що власники клубу не хотіли, щоб він увійшов в історію клубу як тренер, який привів команду до чемпіонства[24]. В підсумку вже без румунського спеціаліста команда все ж виграла трофей.

У липні 2017 року Балач був представлений як новий головний тренер оманського клубу «Ас-Сувайк». Незважаючи на те, що команда лідирувала в чемпіонаті з 38 очками в 15 іграх, Балач вирішив розірвати свій контракт в березні 2018 року, за 12 ігор до кінця сезону[25].

Титули і досягнення ред.

 
Іліє Балач (праворуч) з партнером по збірній Ніколае Добриним.

Як гравця ред.

«Університатя» (Крайова): 1973/74, 1979/80, 1980/81
«Університатя» (Крайова): 1976/77, 1977/78, 1980/81, 1982/83

Як тренера ред.

«Клуб Африкен»
«Олімпік» (Касабланка)
«Аль-Шабаб» (Дубай)
«Аль-Наср» (Ер-Ріяд)
«Аль-Хіляль» (Ер-Ріяд)
«Аль-Айн»
«Аль-Садд»
«Аль-Аглі» (Дубай)

Особисті ред.

Особисте життя ред.

Балач стверджував, що народився 8 вересня 1956 року, але його батьки офіційно зареєстрували його тільки 13 вересня[26]. У нього було дві дочки: старша Лорена була одружена з футболістом Ойгеном Тріке (розлучилися в 2015 році)[27], а молодша Ліана-Габріела, професійна тенісистка, одружена з тенісистом Адріаном Унгуром[28].

Смерть ред.

Іліє Балач помер 21 жовтня 2018 року у віці 62 років, перебуваючи вдома в Крайові зі своєю матір'ю. Причиною смерті став інфаркт міокарда[29][30].

Примітки ред.

  1. ↑ Ilie Balaci echipa națională (Romanian) . Romanian Football Federation. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 18 березня 2011.
  2. ↑ Romania mourns Ilie Balaci. UEFA. 21 жовтня 2018. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 22 жовтня 2018.
  3. ↑ Comuniştii au blocat transferurile românilor. Adevărul (Romanian) . 14 листопада 2011. Архів оригіналу за 17 грудня 2011. Процитовано 16 грудня 2011.
  4. ↑ "Prințul" la 60 de ani » La mulți ani, Ilie Balaci! VIDEO + FOTO: 10 repere memorabile ale carierei "Marelui Blond": "Dacă mai jucam câțiva ani, nu se mai punea problema celui mai mare fotbalist român". GSP (рум.). Процитовано 24 липня 2021.
  5. ↑ Ilie Balaci a murit. Lumea fotbalului îl omagiază pe Ilie Balaci: "Odihneşte-te în pace, iubită legendă!". A1.RO. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
  6. ↑ Experienced Balaci on a mission to transform Al Suwaiq. www.the-afc.com. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
  7. ↑ Antrenorul Ilie Balaci: exilat din fotbalul românesc, deschizător de drumuri în lumea arabă [Coach Ilie Balaci: exiled from Romanian football, pioneer in the Arab world] (Romanian) . Fanatik.ro. 21 October 2018. Процитовано 20 December 2020.
  8. ↑ а б Ilie Balaci. European Football. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
  9. ↑ France - Romania 1:0. European Football. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
  10. ↑ Ilie Balaci şi cea mai tristă noapte: cum a aflat că nu va juca la EURO 1984. "Nici nu mi s-a explicat". adevarul.ro (англ.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
  11. ↑ Ilie Balaci , International Appearances. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 26 квітня 2009. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 19 березня 2010.
  12. ↑ Le Roumain Ilie Balaci à la tête du Raja de Casablanca. Aujourd'hui Le Maroc (French) . 13 липня 2011. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 17 листопада 2011.
  13. ↑ Ilie Balaci a castigat Cupa Presedintelui. gardianul.ro (Romanian) . 4 червня 2004. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2010.
  14. ↑ Balaci tinteste inca un trofeu. Gazeta de Sud (Romanian) . 23 квітня 2004. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 4 травня 2010.
  15. ↑ Ilie Balaci all set to sign with Al Ahli. gulfnews.com. 7 червня 2003. Процитовано 21 серпня 2010.
  16. ↑ Al Nasr, the Saudi vanguard. FIFA.com. 27 жовтня 2010. Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
  17. ↑ Meseria mea este de antrenor. Gazeta de Sud (Romanian) . 20 січня 2005. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 25 вересня 2010.
  18. ↑ My players showed the right character. gulfnews.com. 4 жовтня 2006. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2010.
  19. ↑ that's the spirit, beams Balaci. the-afc.com. 17 березня 2010. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 20 березня 2010.
  20. ↑ Marchand nouvel entraîneur. L'Équipe (French) . 25 вересня 2011. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 26 вересня 2011.
  21. ↑ Ilie Balaci, new coach of Al Nahdha. stc-sports.com. 4 червня 2013. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 10 червня 2013.
  22. ↑ Un antrenor român a luat 800.000 $ pentru 1 punct!. Fanatik.ro (рум.). 26 вересня 2013. Процитовано 21 жовтня 2018.
  23. ↑ الهلال يتعاقد رسميا مع بلاتشي. Al-Hilal Omdurman (араб.). 20 квітня 2016. Архів оригіналу за 15 August 2016. Процитовано 5 травня 2016.
  24. ↑ "Minunea blondă", peripeţii în Sudan. Ajuns în Africa, Ilie Balaci a fost dat afară când se pregătea să câştige campionatul pentru a nu încasa prima de titlu. Reacţia fostului mare fotbalist. ProSport. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
  25. ↑ Ilie Balaci s-a despărțit de Al-Suwaiq, deși era lider detașat în Oman. GSP (рум.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
  26. ↑ Ilie Balaci, antrenor şi fost fotbalist: 'La 10 ani jucam fotbal pe bani'. Adevărul (рум.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
  27. ↑ « Eugen Trică, sprijinul Lorenei, la înmormântarea lui Ilie Balaci. Cei doi au divorţat de trei ani!» [Архівовано 24 липня 2021 у Wayback Machine.], spynews.ro, 23 October 2018
  28. ↑ Liana, fata cea mica a lui Ilie Balaci, duce mai departe traditia sportiva a familiei! [Liana, the little girl of Ilie Balaci, carries on the sporting tradition of the family!] (Romanian) . wowbiz.ro. Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
  29. ↑ Zi neagră în Bănie: Ilie Balaci a decedat! [Black day in Bănie: Ilie Balaci passed away]. Gazeta de Sud (Romanian) . Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
  30. ↑ Sute de oameni au venit să-i aducă un ultim omagiu lui Ilie Balaci, înainte de înmormântare. Digi Sport[en] (Romanian) . 22 жовтня 2018. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 22 жовтня 2018.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іліє_Балач&oldid=40425210