Іловик
хорв. Ilovik
о.Іловик, вид з о.Св.Петра
Географія
44°28′00″ пн. ш. 14°33′00″ сх. д. / 44.4666666666947776320739649° пн. ш. 14.5500000000277776024404375° сх. д. / 44.4666666666947776320739649; 14.5500000000277776024404375Координати: 44°28′00″ пн. ш. 14°33′00″ сх. д. / 44.4666666666947776320739649° пн. ш. 14.5500000000277776024404375° сх. д. / 44.4666666666947776320739649; 14.5500000000277776024404375
Місцерозташування Адріатичне море
Акваторія Кварнер
Площа 5,51  км² 
Найвища точка Пагорб Дід, 92 м
Країна
Хорватія
Регіон Приморсько-Горанський Котар
Адм. одиниця Приморсько-Ґоранська жупанія[1]
Населення 100 (2001)
Іловик. Карта розташування: Хорватія
Іловик
Іловик
Іловик (Хорватія)
Мапа

CMNS: Іловик у Вікісховищі
Містечко Іловик на півдні острова.Зліва канал і о.Св.Петар, позаду о.Лошинь
Погляд з вершини Дід.Видно: містечко Іловик, канал Св.Петар з однойменним осровом, трохи лівіше о.Козяк, ще лівіше о.Лошинь, зверху острови Веле Орюле (зліва) i Мале Орюле (справа), а далеко позаду о.Оруда.
Затока Кварнер

Іловик (хорв. Ilovik) — острів в Адріатичному морі, в північній частині Хорватії. Адміністративно належить до міста Малі-Лошинь жупанії Приморсько-Горанський Котар.

Загальні відомості ред.

Площа острова — 5,51 км². Довжина берегової лінії — 14,091 км. Найвища вершина — г.Дід (92 м). Населення острова — 100 чоловік (2001)[2]. Населений пункт — Іловик. На північ від Іловика лежить острів Лошинь і безлюдні Козяк та Светі Петар. Іловик і Светі Петар розділяє канал довжиною 2,5 км і шириною 300 м.

Рослинність ред.

Острів багатий середземноморською рослинністю. Тут є вічнозелені ліси, оливкові гаї, поля. Ростуть також олеандри, пальми, зустрічаються двохсотлітні евкаліпти. Іловик часто називають островом квітів.

Економіка ред.

Населення о.Іловик займається в основному землеробством, вівчарством, рибальством та туризмом.

Примітки ред.

  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Duplančić Leder, T.; Ujević, T.; Čala, M. (2004): Duljine obalne crte i površine otoka na hrvatskom dijelu Jadranskog mora određene s topografskih karata mjerila 1:25 000, Geoadria, Vol. 9, No. 1, 5-32. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 26 липня 2011.

Джерела ред.