Ізюм (станція)
Ізю́м — залізнична станція Харківської дирекції Південної залізниці на лінії Безлюдівка — Святогірськ[1]. На станції зупиняються як потяги далекого, так і приміського сполучення. Від вокзалу у центр міста курсують автобуси і маршрутні таксі.
| Ізюм Безлюдівка — Святогірськ Харківська дирекція Південна залізниця станція | |
|---|---|
 Вокзал станції Ізюм | |
| Розташування | |
| Розташування |
 Україна |
| Адреса | Харківська область, м. Ізюм, пл. Привокзальна, 1 |
| Координати | 49°12′57″ пн. ш. 37°18′03″ сх. д. / 49.21600000002777620° пн. ш. 37.301100000027773262° сх. д.Координати: 49°12′57″ пн. ш. 37°18′03″ сх. д. / 49.21600000002777620° пн. ш. 37.301100000027773262° сх. д. |
| Структура | |
| Лінія(ї) | Безлюдівка — Святогірськ |
| Платформ | 2 |
| Тип платформ | бічна, острівна |
| Час роботи | цілодобово |
| Історія | |
| Відкрито | 1911 (113 років) |
| Інша інформація | |
| Власник | Південна залізниця |
| Оператор | Укрзалізниця |
| Код ЄМР (АСУЗТ) | 443601 |
| Код Експрес-3 | 2204420 |
| Мапа | |
 | |
| Ізюм на Вікісховищі | |
Біля станції встановлено пам'ятник — фонтан зі скульптурою дівчини і левом, оточений новим покриттям з тротуарної плитки. У 2012 році вокзал істотно реконструйований. З'явилося два комфортні зали очікування, камери зберігання та нова система оповіщення[2].
Історія ред.
На місці теперішньої будівлі вокзалу станції Ізюм знаходилася інша, створена у 1909-1910 роках будівля, яку було зруйновано під час бойових дій Німецько-радянської війни [3]. Повоєнний стан старої станції Ізюмі згадується у творчості письменника Олександра Ольшанського [4]. У вересні 1949 року згідно з рішенням уряду було розпочато відновлення приміщення вокзалу станції Ізюм. Було вирішено створити нове приміщення вокзалу. Вокзал відновлювався за проєктом харківського архітектора Росіхіна, проєкт враховував використання українського орнаменту [5]. Роботи над будівлею було завершено 1 січня 1952 року [6]. Ліпні прикраси будівлі планувалося вкрити позолотою [7].
Галерея ред.
-
-
Вокзал -
-
Вокзал взимку -
Пам'ятник біля вокзалу -
Ізюмський залізничний вокзал. 2019 рік
.jpg)
_1.jpg)
.jpg)
Примітки ред.
- ↑ Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- ↑ Залізнична станція Ізюм. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 24 червня 2018.
- ↑ Бондаренко С. Ізюмщина: краєзнавчий нарис від давнини до сучасності (до 95-ї річниці заснування Ізюмського району). — Слов'янськ, 2018. — С.74, 170.
- ↑ Ольшанский А. Привет от Шишкина // Изюмские рассказы. - Харьков, 2013. - С. 25
- ↑ Відбудова вокзалу станції Ізюм // Соціалістичне життя. - 1949. - 30 вересня.
- ↑ Новое здание вокзала // Соціалістичне життя. - 1952. - 1 січня.
- ↑ На будівництві вокзалу // Соціалістичне життя. - 1950. - 19 травня