Ізогональне спряження

Ізогональне спря́ження — геометричне перетворення, що отримується відображенням прямих, поєднуючих початкові точки з вершинами заданого трикутника відносно бісектрис кутів трикутника.

Точки та ізогонально спряжені
Перетворення над точками всередині трикутника

Означення ред.

Точки   і   називаються ізогонально спряженими (застаріла назва — ізогональними[1]) в трикутнику  , якщо  ,  ,  . Коректність цього означення можна довести через теорему Чеви в синусній формі, існує також чисто геометричне доведення коректності означення. Ізогональне спряження — перетворення, що ставить точці у відповідність ізогонально спряжену до неї. На всій площині окрім прямих, що містять сторони трикутника, ізогональне спряження є взаємно-однозначним відображенням.

Властивості ред.

  • Ізогональне спряження залишає на місці лише центри вписаного і зовнівписаних кіл.
  • Точка, ізогонально спряжена точці на описаному колі — нескінченно віддалена. Напрямок, який задає ця точка, перпендикулярний прямій Сімсона цієї точки.
  • Якщо точки  ,  ,   симетричні точці   відносно сторін трикутника, то центр описаного кола   ізогонально спряжений до точки  .
  • Якщо в трикутник вписаний еліпс, то його фокуси ізогонально спряжені.
  • Проєкції ізогонально спряжених точок на сторони лежать на одному колі (вірно і зворотне). Центр цього кола — середина відрізка між точками.
  • Образ прямої при ізогональному спряженні — коніка, описана навколо трикутника.
  • Якщо коніка   ізогонально спряжена до прямої  , то трилінійні поляри[en] всіх точок на   будуть проходити через точку, ізогонально спряжену трилінійному полюсу  .

Пари ізогонально спряжених точок ред.

Координатний запис ред.

В барицентричних координатах ізогональне спряження записується так:

 ,

де  ,  ,   — довжини сторін трикутника. В трилінійних координатах його запис має форму:

 ,

тому вони зручні при роботі з ізогональним спряженням.

Див. також ред.

Наслідки ред.

Примітки ред.

  1. Д. Ефремов. Новая геометрия треугольника. Одесса, 1902