Вікіпедія

Ізов (станція)

залізнична станція Рівненської дирекції Львівської залізниці
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ізов (значення).

Íзов — прикордонна проміжна залізнична станція 1-го класу Рівненської дирекції Львівської залізниці на лінії Володимир — Лудин між станціями Устилуг (9 км) та Грубешів (Польща). Розташована у селі Рокитниця Володимирського району Волинської області.

Станція Ізов

Володимир — Лудин
Львівська залізниця
Рівненська дирекція
с. Рокитниця

50°49′42″ пн. ш. 24°03′29″ сх. д. / 50.82833° пн. ш. 24.05806° сх. д. / 50.82833; 24.05806Координати: 50°49′42″ пн. ш. 24°03′29″ сх. д. / 50.82833° пн. ш. 24.05806° сх. д. / 50.82833; 24.05806
Рік відкриття 1916 (108 років)
Тип проміжна
Колій 8
Платформ 1
Тип платформ(и) бічна
Форма платформи пряма
Вулиця Залізнична
Відстань до Києва, км 523
Відстань до Ковеля, км 78
Відстань до Львова, км 176
Відстань до Володимира, км 30
Код станції 352506 ?
Код «Експрес-3» 2218252 ?
Послуги Посадка та висадка пасажирів на та з приміських поїздів
Супутні послуги Прийом та видача вагонних відправок вантажів, які допускаються до зберігання на відкритих майданчиках станцій.
Мапа
Ізов. Карта розташування: Волинська область
Ізов
Ізов

На станції діє пункт прикордонного контролю Ізов (для вантажів). У бік Польщі здійснюється лише вантажний рух.

Історія ред.

Станція відкрита у період будівництва лінії Завада — Володимир у 1915—1916 роках. Підпорядковувалась цісарсько-королівській Військовій залізниці Північ (k.u.k. Heeresbahn Nord)[1]. Із приєднання цієї території до Польщі увійшла до складу Радомської залізниці. У 1930 році за розпорядженням Президента Польщі І. Мосціцького відбулась націоналізація земель Терези Руліковської для будівництва вузької колії від станції Ізов до цукроварні Стрижів[2].

Під час Другої світової війни станція занепала. Після захоплення цих території СРСР була покинута і не відновлювалась. Повторно станцію Ізов відновлено у 1979 році під час відкриття лінії Володимир-Волинський — Ізов — Грубешів — частини так званої металургійної ширококолійної лінії, якою українська руда з Кривбасу надходила на польські металургійні комбінати.

У липні 2019 року «Укрзалізниця» запровадила підготовку до електрифікації лінії Ковель — Ізов — Держкордон. За словами тодішнього очільника «Укрзалізниці» Євгена Кравцова ця дільниця є частиною маршруту експорту залізорудної сировини з Кривого Рогу на металургійні підприємства Польщі[3].

У липні 2019 року Придніпровська залізниця віддала в оренду один тепловоз ТЕ33АС-2021, який успішно працював на лінії Ковель — Ізов — Держкордон. За словами Євгена Кравцова для ефективності роботи потрібно ще три ТЕ33АС проти п'яти 2ТЕ116[4].

У квітні 2021 року «Укрзалізниця» розпочала роботи з електрифікації 43-кілометрової дільниці Ковель — Ізов — Держкордон. Завдяки електрифікації вказаної дільниці у майбутньому не тільки передбачається збільшення перевезень у напрямку Польщі, але й збільшення транзитного вантажопотоку територією України, що позитивно відобразиться на дохідній частині компанії та економіці країни в цілому. Основним вантажопотоком за цим напрямком є експортна залізорудна сировина, що прямує з підприємств Криворізького залізорудного басейну на металургійні підприємства у Польщі. Наразі маршрут цього вантажопотоку пролягає електрифікованими напрямками до станції Ковель, а далі вантаж перевозиться на дизельній тязі за напрямком Ковель — Ізов — Держкордон[5].

У серпні 2021 року «Укрзалізниця» розпочала активну фазу електрифікації лінії Ковель — Ізов — Держкордон, що на електротязі дозволить вивільнити 10 тепловозів 2ТЕ116, М62, 2М62У[6][7].

Станом на 5 січня 2022 року на важливому залізничному напрямку, який сполучає Україну з країнами Європейського Союзу, повністю електрифікована 43-кілометрова дільниця Ковель — Ізов — Держкордон, що суттєво у подальшому підвищить рівень експортних вантажних перевезень. Зокрема, збільшити вагу вантажних поїздів із 4,6 тис. тонн до 5,5 тис. тонн, підвищити пропускну спроможність дільниці та скоротити строки доставки вантажів, а ще — на 136,4 млн грн на рік зменшити експлуатаційні витрати залізниці та відчутно (до 12 тис. т/рік) зменшити викиди продуктів згоряння в атмосферу[8].

У січні 2022 року «Укрзалізниця» закликала польського оператора PKP електрифікувати свою дільницю до дільниці Ковель — Ізов — Держкордон. Наразі роботи з українського боку продовжені роботи на станції Ізов та Блокпост 8 км, де встановлені опори контактної мережі. Також на ділянці Овадне — Турійськ триває монтаж ліній електропередач. Водночас завершена реконструкція пристроїв переїзної сигналізації на 33 переїздах та відремонтовано середнім ремонтом 21 стрілочний перевід.

«Укрзалізниця» розраховує, що Польські державні залізниці проведуть модернізацію дільниці Грубешів (Польща) — Держкордон загальною довжиною 1,5 км, що залишається неелектрифікованою та «вузьким місцем маршруту»[9].

Пасажирське сполучення ред.

У 1920—1930-х роках курсував поїзд сполученням Завада — Володимир. За радянських часів та до 2019 року курсували приміські поїзди сполученням: Ковель — Ізов, Ковель — Лудин, Львів — Ізов.

Нині через станцію Ізов курсує приміський поїзд Ковель — Червоноград[10].

Примітки ред.

  1. ↑ Stationsverzeichnis der k.u.k. Heeresbahn Nord: mit einer Uebersichtskarte (Nachdruck von 1916)
  2. ↑ Zarządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 20 września 1930 r. o przymusowem wywłaszczeniu gruntów na rzecz Spółki Akcyjnej Cukrowni «Strzyżów» pod budowę bocznicy normalnotorowej od stacji kolejowej Iżów do cukrowni «Strzyżów»
  3. ↑ «Укрзалізниця» проводить підготовку до електрифікації дільниці Ковель — Ізов — Держкордон, — Євген Кравцов: Офіційний вебсайт Укрзалізниці. www.uz.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  4. ↑ Локомотиви General Electric успішно працюють на дільниці Ковель — Ізов, — Євген Кравцов: Офіційний вебсайт Укрзалізниці. www.uz.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  5. ↑ «Укрзалізниця» розпочала роботи з електрифікації 94-кілометрового напрямку Ковель — Ізов — Держкордон [Архівовано 22 травня 2021 у Wayback Machine.] // Урядовий портал, 2021-04-30
  6. ↑ Укрзалізниця розпочала активну фазу робіт з електрифікації дільниці Ковель — Ізов — Держкордон, — Іван Юрик: Офіційний вебсайт Укрзалізниці. www.uz.gov.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  7. ↑ «Укрзалізниця» розпочала активну фазу робіт з електрифікації дільниці Ковель — Ізов — Держкордон, — Іван Юрик. railway.lviv.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  8. ↑ АТ «Укрзалізниця» вже електрифікувало 43 км напрямку Ковель — Ізов — Держкордон. uz.gov.ua. 5 січня 2022. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  9. ↑ В «Укрзалізниці» закликали PKP електрифікувати свою ділянку до кордону з Україною. urm.media. 22 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
  10. ↑ Розклад руху приміських поїздів по станції Ізов на сайті poizdato.net. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.

Джерела ред.

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)  (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання ред.

  Це незавершена стаття про залізничний транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ізов_(станція)&oldid=37431429