Вікіпедія

Іздебський Євгеній Олегович

український футболіст

Євгеній Олегович Іздебський (нар. 3 червня 1995, Херсон, Україна) — український футболіст, захисник та півзахисник польского клубу «Спартак» (Вегожино).

Ф
Євгеній Іздебський
Особисті дані
Повне ім'я Євгеній Олегович Іздебський
Народження 3 червня 1995(1995-06-03) (28 років)
  Херсон, Україна
Зріст 177 см
Вага 70 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція захисник,
півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Польща «Спартак» (Вегожино)
Номер ?
Юнацькі клуби
2008—2010
2010—2012 		Україна «Кристал» (Х)
Україна «Металург» (З)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012—2015 Україна «Металург» (З) 4 (0)
2016 Україна «Енергія» (НК) 11 (0)
2016 Україна «Металург» (З) 15 (0)
2016—2018 Україна «Мир» (Г) 32 (0)
2019 Швеція «Крамфорс-Альянсен» ? (?)
2020—н.ч. Польща «Спарта» (В) ? (?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис ред.

Ранні роки ред.

Вихованець ДЮСШ херсонського «Кристала», де з ним працювали тренери І. А. Жосан, І. Ю. Пасхал та А. А. Чернявський, а також запорізького «Металурга», де його тренером був А. П. Рудика. З 2008 по 2012 рік провів 64 матчі та відзначився 9 голами в першості та чемпіонаті ДЮФЛ.

Клубна кар'єра ред.

Металург ред.

У 2012 році потрапив в основну заявку «Металурга». 25 липня 2012 року дебютував за юніорську команду «Металурга» у домашній грі проти «Дніпра», в результаті за команду U-19 виступав до 2014 року, провівши за цей час 33 поєдинки. За молодіжну (U-21) команду дебютував 8 серпня 2013 року в домашньому поєдинку проти «Севастополя».

7 листопада 2015 дебютував в основному складі «Металурга» у виїзному матчі Прем'єр-ліги проти луганської «Зорі», вийшовши з перших хвилин зустрічі[1]. 22 листопада того ж року в домашньому матчі проти «Олександрії» Євген «відзначився» спочатку заробленим у ворота своєї команди пенальті, яке успішно реалізував Андрій Запорожан на 73-й хвилині поєдинку, а після цього ще й автоголом на 80-й хвилині зустрічі, встановивши, тим самим, підсумковий рахунок 0:2[2]. Сам футболіст цей вкрай невдалий для себе матч прокоментував наступним чином[3]:

  — Думаю, з олександрійцями могли зачепитися за очки, навіть налаштовувалися відповідним чином. Але знову ж: арбітр ухвалив незрозуміле рішення призначити 11-метровий, коли після рикошету м’яч випадково потрапив мені в руку. Ну а в моменті, коли зрізав у свої ворота, старався дограти до кінця, робив підкат, аби розрядити ситуацію. На жаль, сталася така прикрість. Після цього матчу було доволі неприємно.  

Під час зимової перерви сезону 2015/16 років покинув «Металург» в зв'язку з процесом ліквідації клубу. Всього за період виступів у складі запорізької команди провів 4 матчі в чемпіонаті, 24 поєдинки (в яких відзначився 1 голом) у молодіжній першості та 33 поєдинки в юнацькому турнірі.

2 лютого 2016 року стало відомо, що Іздебський прибув на перегляд до клубу Вищої ліги Білорусі «Граніт» з міста Мікашевичі[4], в складі якого 6 лютого взяв участь в товариському матчі проти гродненського «Німана»[5], проте в підсумку «Граніту» не підійшов[6].

«Енергія» ред.

25 березня 2016 року включений в заявку новокаховській «Енергії», в складі якої дебютував наступного дня 26 березня, замінивши Іллю Носова на 42-й хвилині домашнього матчу першості проти херсонського «Кристала»[7]. 3 червня того ж року повідомили, що Євген залишив «Енергію»[8], за яку загалом провів 11 матчів у першості.

Повернення в «Металург» ред.

У липні 2016 року став гравцем відродженого запорізького «Металурга»[9], проте вже наприкінці листопада 2016 року залишив команду[10].

«Мир» ред.

Під час зимової перерви сезону 2016/17 років перейшов у «Мир». У складі горностаївського клубу виграв Відкритий кубок Федерації футболу АР Крим 2017[11].

Виступи на аматорському рівні та вояж за кордон ред.

Наприкінці червня 2018 року залишив «Мир» та перебрався до аматорського Мотора (Запоріжжя). Проте вже на початку березня 2019 року підсилив нижчоліговий шведський клуб «Крамфорс-Альянсен». На початку вересня 2019 року повернувся до України, де грав за аматорський колектив «Таврія-Скіф». Наприкінці грудня 2020 року перейов до нижчолігового польського клубу «Спарта» (Вегожино).

Статистика виступів ред.

Станом на 30 июля 2016
Клуб Ліга Сезон Чемпіонат Кубок Дубль
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
  «Металург» (Запоріжжя) Прем'єр-ліга 2013/14 5 0
2014/15 9 0
2015/16 4 0 10 1
  «Енергія» (Нова Каховка) Друга ліга 2015/16 11 0
  «Металург» (Запоріжжя) 2016/17 15 0

Примітки ред.

  1. ↑ Протокол матчу «Зоря» — «Металург». FPL.ua. 7 листопада 2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 7 листопада 2015.
  2. ↑ Протокол матчу «Металург» — «Олександрія». FPL.ua. 22 листопада 2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 4 грудня 2015.
  3. ↑ Сергій Талимончик. (7 грудня 2015). Євген Іздебський: «Кінцевий строк ліквідації „Металурга“ — 16 грудня» (укр.). «Український футбол». Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 11 грудня 2015.
  4. ↑ Футбол. Артём Сокол, Никита Пацко и двое украинцев прибыли на просмотр в «Гранит» (рос.). «Прессбол». 2 лютого 2016. Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 4 лютого 2016.
  5. ↑ Товарищеский матч между ФК «Гранит-Микашевичи» и «Нёман» (Гродно) (1:0) (рос.). Офіційний сайт ФК «Граніт». 6 лютого 2016. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 7 лютого 2016.
  6. ↑ Кирилл Алексиян и ещё четыре игрока находятся на просмотре в «Граните» (рос.). Football.by. 5 березня 2016. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 6 березня 2016.
  7. ↑ Протокол матчу «Енергія» — «Кристал». PFL.ua. 26 березня 2016. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
  8. ↑ Енергія розсталася з трьома гравцями (рос.). «UA-Футбол». 3 червня 2016. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 4 червня 2016.
  9. ↑ ЗМІ: в запорізький Металург можуть повернутися власні вихованці. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 20 квітня 2020.
  10. ↑ Дугіенко, Іздебський і Худченко покинули запорізький Металург [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ Мир - переможець відкритого Кубка федерації футболу АР Крим. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 20 квітня 2020.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іздебський_Євгеній_Олегович&oldid=41937504