Вікіпедія

Ізабелла Валуа (королева Англії)

Ізабелла Французька (фр. Isabelle de France) або Ізабелла де Валуа (фр. Isabelle de Valois; 9 листопада 1389[4] — 13 вересня 1409)[5] — друга дружина короля Англії Річарда II. Після його смерті повернулася до Франції і вийшла заміж за Карла І, герцога Орлеану.

Ізабелла Валуа
фр. Isabelle de France
 
Народження: 9 листопада 1389[1] або 1387[2]
Париж, Королівство Франція
Смерть: 13 вересня 1409 або 1410[2]
Блуа
Причина смерті: післяпологові ускладнення
Поховання: Couvent des Célestinsd
Країна: Франція
Релігія: католицтво
Рід: Валуа
Батько: Карл VI Божевільний[3]
Мати: Ізабелла Баварська[3]
Шлюб: Річард II[3] і Карл I[3]
Діти: Joan of Valois, Duchess of Alençond

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ізабелла Валуа.

Біографія ред.

Ізабелла була другою з дочок французького короля Карла VI і Ізабелли Баварської. Згідно зі збереженими свідченнями сучасників принцеса була гарною і володіла вишуканими манерами[4].

В жовтні чи листопаді 1396 року в Кале відбулося весілля Ізабелли Французької і Річарда ІІ Англійського. Завдяки цьому союзу було продовжене тимчасове перемир'я між Англією і Францією у період Столітньої війни[6], окрім того за наречену було отримане багате придане у розмірі 800 тисяч франків золотом[7]. Не дивлячись на те, що їх шлюб був укладений за політичними мотивами, подружжя відносилося один до одного із симпатією.

Після весілля королева жила у в Віндзорському замку. Через те, що принцеса була юною, шлюб не був завершений належним чином[6]. У травні 1399 року Ізабелла переїхала у замок Уоллінгфорд (англ. Wallingford Castle), а Річард тим часом провів військову кампанію в Ірландії. Скориставшись його відсутністю із вигнання повернувся Генріх IV. При підтримці багатьох дворянських родів він організував заколот проти Річарда в результаті королья було скинуто у вересні 1399 року і ув'язнено в Тауер. Ізабелла втекла з Уоллінгфорду, була схоплена за наказом Болінгброка і відправлена у Соннінг, (англ. Sonning), маленьке село поблизу Редінгу.

 
Весілля Річарда II і Ізабелли Валуа. Міниатюра з «Хронік» Фруассара, XV ст.

Після загадкової смерті Річарда в лютому 1400 року, французька рада регентів при недієздатному Карлі VI, вимагала відновити її в правах королеви, на що новий король Генріх IV відповідав, що Ізабелла залишиться в Англії як королева-вдова, допоки їй не знайдуть пару. Він мав намір видати її заміж за свого сина, принца Генріха, але дізнавшись про це, Ізабелла опиралася. Одягнувшись в траур, вона відмовилася прийняти цю пропозицію[8], і врешті-решт король погодився відпустити її назад до Франції, при умові, що її придане залишиться в англійській казні[9].

Через декілька років після повернення на Батьківщину, 29 червня 1406 року, королева-вдова обвінчалася зі своїм кузеном Карлом, герцогом Орлеану, а 13 вересня 1409 року вона померла після народження дочки Жанни.

Родовід ред.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Іоанн II Добрий[11]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Карл V Мудрий[10]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Бона Люксембург[11]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Карл VI Божевільний
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10. П'єр I де Бурбон[10]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Жанна де Бурбон[10]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
11. Ізабелла Валуа (герцогиня Бурбона)[10]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Ізабелла Валуа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Стефан ІІ[13]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Стефан III[12]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13. Єлизавета Сицилійська[13]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Ізабелла Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
14. Бернабо Вісконті[14]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. Таддея Вісконті[12]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
15. Беатріче делла Скалла[14]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вакантний
Останній носій титулу
Анна Чеська 		Королева-консорт Англії

31 жовтня 1396 – 30 вересня 1399 		Вакантний
Наступний носій титулу
Жанна Наваррська

Примітки ред.

  1. ↑ Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
  2. ↑ а б A Historical Dictionary of British Women — 2 — Routledge, 2003. — С. 240. — ISBN 978-1-85743-228-2
  3. ↑ а б в г Kindred Britain
  4. ↑ а б Agnes Strickland. Lives of the queens of England, from the Norman conquest, Volume 3. — Philadelphia: Blanchard and Lea, 1848. — pp. 10-11
  5. ↑ Isabelle de France (англ.). thepeerage.com. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 7 лютого 2010.
  6. ↑ а б RICHARD II, King of England (англ.). luminarium.org. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 7 лютого 2010.
  7. ↑ Agnes Strickland. Lives of the queens of England, from the Norman conquest, Volume 3. — Philadelphia: Blanchard and Lea, 1848. — p. 15
  8. ↑ Agnes Strickland. Lives of the queens of England, from the Norman conquest, Volume 3. — Philadelphia: Blanchard and Lea, 1848. — pp. 28-29
  9. ↑ Agnes Strickland. Lives of the queens of England, from the Norman conquest, Volume 3. — Philadelphia: Blanchard and Lea, 1848. — p. 32
  10. ↑ а б в г Anselm, 1726, с. 109–110.
  11. ↑ а б Anselm, 1726, с. 105–106.
  12. ↑ а б Anselm, 1726, с. 111–114.
  13. ↑ а б Riezler, Sigmund Ritter von (1893), "Stephan III.", Allgemeine Deutsche Biographie (ADB) (in German), 36, Leipzig: Duncker & Humblot, pp. 68–71
  14. ↑ а б Tuchman, Barbara W. (1978). A Distant Mirror. New York: Alfred A. Knopf Inc. с. 145. ISBN 9780394400266.

Література ред.

  • Agnes Strickland. Lives of the queens of England, from the Norman conquest. — Philadelphia : Blanchard and Lea, 1848. — Vol. 3. — P. 253.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ізабелла_Валуа_(королева_Англії)&oldid=41861828