Іда Саксен-Мейнінгенська
Іда Саксен-Мейнінгенська (нім. Ida von Sachsen-Meiningen, 25 червня 1794 — 4 квітня 1852) — принцеса Саксен-Мейнінгенська, донька герцога Саксен-Мейнінгенського Георга I та принцеси Гогенлое-Лангенбурзької Луїзи Елеонори, дружина принца Саксен-Веймар-Ейзенахського Карла Бернхарда.
| Іда Саксен-Мейнінгенська | |
|---|---|
| нім. Ida von Sachsen-Meiningen | |
 Іда Саксен-Мейнінгенська у 1808 році | |
| Народилася |
25 червня 1794 Майнінген, Німеччина |
| Померла |
4 квітня 1852 (57 років) Веймар, Німецький союз ·пневмонія |
| Поховання | Веймарська герцогська усипальняd |
| Країна |
.svg){kind=small} Саксен-Майнінген |
| Діяльність | аристократка |
| Знання мов | німецька |
| Титул | принцеса Саксен-Веймар-Ейзенахська |
| Конфесія | лютеранство |
| Рід | Веттіни |
| Батько | Георг I |
| Мати | Луїза Елеонора Гогенлое-Лангенбурзька |
| Брати, сестри | Бернхард II і Адельгейда Саксен-Мейнінгенська (1792–1849) |
| У шлюбі з | Карл Бернхард Саксен-Веймар-Ейзенахський |
| Діти | Луїза, Вільгельм, Амалія, Едуард, Герман, Густав, Анна, Амалія |
Біографія ред.
Іда народилась 25 червня 1794 року у Мейнінгені. Вона була другою дитиною та другою донькою в родині герцога Саксен-Мейнінгену Георга I та його дружини Луїзи Елеонори Гогенлое-Лангенбурзької. Дівчинка мала старшу сестру Адельгейду, за кілька років народився молодший брат Бернхард.
Мешкало сімейство у замку Елізабетхенбург в Майнінгені.[1] Літо від 1798 року проводили у замку Альтенштайн у Тюринзькому Лісі.
Батько помер, коли дівчинці було дев'ять. Регентом країни стала її мати.
У 21-річному віці Іду пошлюбив принц Саксен-Веймар-Ейзенахський Карл Бернхард. Весілля відбулося у Мейнінгені 30 травня 1816, на 24-й день народження нареченого. У подружжя з'явилося восьмеро дітей:
- Луїза (1817—1832) — померла у 15-річному віці бездітною та неодруженою;
- Вільгельм (1819—1839) — пішов з життя у 19-річному віці бездітним та неодруженим;
- Амалія (22 травня—23 червня 1822) — померла немовлям;
- Едуард (1823—1902) — британський фельдмаршал, провів майже все життя у Великій Британії, узяв морганатичний шлюб із леді Августою Гордон-Леннокс, донькою 5-го герцога Річмонда, дітей не мав;
- Герман (1825—1901) — вюртемберзький майор-генерал, був одружений з Августою Вюртемберзькою, мав шестеро дітей;
- Густав (1827—1892) — був морганатично одружений з П'єріною Мароччіа, нащадків не залишив;
- Анна (1828—1864) — померла у віці 35 років бездітною та неодруженою;
- Амалія (1830—1872) — дружина принца Генріха Оранж-Нассау, дітей не мала.
Бернхард, у чині генерала, служив у Нідерландах. Іда поїхала за ним і наступні роки провела у різних гарнізонних містах. Літо вона, зазвичай, проводила у батьківському володінні, замку Альтенштайн, що в Тюринзькому Лісі.
Через свою благодійницьку діяльність була дуже популярною серед народу.
Померла Іда у 57-річному віці від пневмонії. Останніми її словами були: «Сподіваюся, цієї ночі я спатиму добре»[2]. Похована у князівській усипальні Веймару на історичному цвинтарі міста.[3]
Генеалогія ред.
Примітки ред.
- ↑ Історичні місця Майнінгену [1] [Архівовано 12 листопада 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ «Diese Nacht aber hoffe ich gut zu schlafen».
- ↑ Князівська усипальня Веймару [2] [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання ред.
- Саксен-Мейнінген (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 12 листопада 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geneall.net [Архівовано 18 квітня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 26 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Іди Саксен-Мейнінгенської [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)