Осташ Ігор Іванович
Іго́р Іва́нович О́сташ (нар. 4 серпня 1959, Дуліби) — український політик та дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Лівані (2016—2022).
| Осташ Ігор Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
4 серпня 1959 (64 роки) Дуліби, Стрийський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | політик, дипломат, філолог, славіст |
| Галузь | політика[1], філологія[1] і слов'янознавство[1] |
| Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1998) і ЛДУ імені Івана Франка (1982) |
| Науковий ступінь | кандидат філософських наук |
| Знання мов | українська[1] |
| Посада | народний депутат України[2], народний депутат України[3] і народний депутат України[4] |
| Партія | Реформи і порядок |
| У шлюбі з | Гримич Марина Віллівна |
Освіта ред.
Львівський університет ім. Франка (1977–1982), філолог-славіст. Київський національний університет ім. Шевченка (1994–1998), «Правознавство».
Кандидат філософських наук (з 1986).
Знає англійську, французьку, чеську, словацьку, польську, сербську та хорватську мови.
Трудова діяльність ред.
У 1982 — 1985 рр. — аспірант Інституту мовознавства Національної Академії наук України.
У 1983 — 1988 рр. — старший науковий співробітник, молодший науковий співробітник Інституту мовознавства Національної Академії наук України.
У 1988 — 1991 рр. — науковий секретар відділення літератури, мов та мистецтва Національної Академії наук України.
У 1991 — 1994 рр. — директор Міжнародної школи україністики Національної Академії наук України.
Пропрацював у Верховній Раді України 12 років — з 1994 до 2006 року.
3 1994 до 1998 року — завідувач секретаріату Комітету в закордонних справах Верховної Ради України.
З 1998 до 1999 року — голова підкомітету з питань міжнародних договорів Комітету у закордонних справах Верховної Ради України.
У парламенті України очолював комітет в закордонних справах з 1999 до 2002 року, був віцепрезидентом ОБСЄ з 1999 до 2005 року.
Під час конфлікту щодо острова Тузла очолював парламентську ТСК щодо забезпечення парламентського контролю за режимом державного кордону України в районі острова Коса Тузла (2003).
11 вересня 2006[5][6] року був призначений Послом України до Канади, де працював до 16 червня 2011 року[7].
З 23 серпня 2016[8] до 24 червня 2022[9] року — Посол України в Лівані.
Родина ред.
Одружений з Мариною Гримич, пара має дочку Наталію та сина Данила.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 748/2006 Про призначення І. Осташа Надзвичайним і Повноважним Послом України в Канаді
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 897/2006 Про призначення І. Осташа Представником України при Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО)
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 669/2011 Про звільнення І. Осташа з посад Надзвичайного і Повноважного Посла України в Канаді та Представника України при Міжнародній організації цивільної авіації (ІКАО)
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 351/2016 Про призначення І.Осташа Надзвичайним і Повноважним Послом України в Ліванській Республіці
- ↑ Указ Президента України від 24 червня 2022 року № 443/2022 «Про звільнення І.Осташа з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Ліванській Республіці»