Вікіпедія

Ігнацій Шишилович

Ігнацій Міхал Шишилович (пол. Ignacy Michał Szyszyłowicz) герб Боньча, псевдонім (пол. Ig. Szy.) (нар. 30 липня 1857, Граніца, пом. 17 лютого 1910 у Львові [1]) — польський ботанік, професор Аграрного університету в Дублянах та Львівського університету[1].

Ігнацій Шишилович
Народився 30 липня 1857(1857-07-30)
Сосновець, Республіка Польща
Помер 17 лютого 1910(1910-02-17) (52 роки)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Країна  Республіка Польща
 Австрійська імперія
Діяльність ботанік
Alma mater Ягеллонський університет
Галузь ботаніка
Науковий ступінь професор
CMNS: Ігнацій Шишилович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в родині священника, син Юзефа та Міхаліни, уродженої Білявської (1840—1911), митної палат в Граніці. Закінчив гімназію св. Анни в Кракові, де в 1875 році склав випускні іспити[2]. Навчався на медичному факультеті (1875—1877), а потім вивчав хімію та ботаніку на філософському факультеті (1877—1879) Ягеллонського університету[2]. У 1879—1883 роках після закінчення навчання працював асистентом на кафедрі анатомії та фізіології рослин Ягеллонського університету під керівництвом професора. Юзефа Ростафінського. У цей період він зібрав колекції для фізико-географічної комісії Академії мистецтв і наук і опублікував вказівки для вивчення ботаніки. Він також брав участь у з'їздах лікарів і натуралістів у Кракові (1880) і Празі (1882). З 1880 член Фізико-географічної комісії Академії мистецтв і наук. У 1883 році отримав докторський ступінь на основі дисертації «Про запаси летких масел у царстві рослин»[2]. Як ботанік він займався переважно систематикою мохоподібних і судинних рослин. З 1878 року проводив дослідження флори Татр[3]. Потім закінчив навчання у Адольфа Енглера в університеті у Кельні (1883—1884), де займався систематикою і географією рослин і тропічних рослин. Тоді він отримав практичні навички створення гербаріїв, у Берліні, Гамбурзі, Лейпцигу та Дрездені. У той час він також ознайомився з організацією та функціонуванням місцевих ботанічних садів[2].

У 1885—1890 роках працював у Музеї історії природи (Naturhistorische Museum) у Відні. Крім того він проводив ботанічні дослідження в Чорногорії та Північній Албанії (1886) і, отримавши стипендію від Фонду Северина Галензовського, досліджував систематику рослин у Берліні, Мюнхені та Страсбурзі, а також у Женеві, Парижі та Лондоні. Працюючи у Віденському музеї, він збирав колекції рослин Південної та Північно-Східної Африки, Перу та Австралії[2].

Після повернення до Польщі у 1891—1898 роках був професором ботаніки та завідувачем ботанічного саду Аграрного університету в Дублянах. Продовжував дослідження з систематики рослин. Він також був співавтором публікації «Die natürlichen Pflanzenfamilien», опублікованої в Лейпцигу в 1893 році[2]. Габілітувався у Львівському університеті з систематики та морфології рослин (1894)[2]. З 1896 р. приват-доцент[4], а з 1909 р. — доцент кафедри систематики і морфології рослин філософського факультету Львівського університету[2]. В 1909 році разом з іншими він протестував проти розширення акредитації університету[5]. Член багатьох наукових асоціацій, наприклад з 1889 Спілки ботаніків Франції, з 1893 Товариства дослідників сходу у Відні. З 1899 року також був членом правління Польського товариства дослідників природи імені Коперника[2].

Представляв католицько-національні погляди, був кандидатом до Державної ради[6]. Одружився з художницею та альпіністкою Анною, уродженою Мізерською (1870—1959). У них було п'ятеро дітей, в т.ч актор і журналіст Мечислав (1893—1952), писар Олександр (1890—1933) і купець Єжи[2][7].

Ігнацій Міхал Шишилович помер від харчового отруєння після вживання риби, повертаючись із Будапешта до Львова[6]. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові. У 1914 році родина перенесла його останки до сімейної гробниці на Раковицькому цвинтарі в Кракові (кв. 12)[8][9].

Праці ред.

Всього опублікував близько 40 праць в галузі систематики, анатомії та фізіології рослин.

  • Поради щодо вивчення ботаніки, «Przegląd Akademicki» том 1: 1880
  • Про резервуари летких олій у царстві рослин, Краків 1882,
  • Доповідь 2-го з'їзду лікарів і натуралістів у Празі, «PrzeglÄ…d Literacki i Artyczny» № 7, 8, 1882 р.
  • Коралін як мікрохімічний реагент у гістології рослин, «Дисертації та звіти Академії мистецтв і наук у Кракові, факультет математики та природничих наук», том 10, 1882, стор.511-512
  • Hepaticae Tatrenses. Про поширення печіночника в Татрах, Краків 1885,
  • Zur Systematik der Tiliaceen. II, Лейпциг 1885,
  • Губоцвіті. Генера монографія частина 1-2, Краків 1886
  • Губоцвіті. Генера монографія частина 3, Краків 1887
  • Polypetalae thalamiflorae Rehmannianae: sive enumeratio Ranunculacearum …a Cl. Доктор. A. Rehmann annis 1875—1880 в Африці australi extratropica collectarum, Краків 1887
  • Une excursion botanique au Monténegro, в: «Bulletin de la Société botanique de France», том 36: 1889
  • Діагностує plantarum novarum a Const. Jelski in Peruvia lectarum. пт, Краків 1894
  • Pugillus plantarum novarum Americae centralis et meridionalis, Краків 1894
  • Звіт про діяльність Ботаніко-сільськогосподарської станції від 1 жовтня 1897 р. до 1 жовтня 1898 р., Львів 1898 р.
  • Полонини, Буковина Тоусте, Сухолка, Гордь і Пересліп. Їх опис і проект розробки, Львів 1909.

Творець і завідувач (1895—1910) дослідної ботаніко-сільськогосподарської станції в Дублянах, а з 1898 у Львові, підпорядкованої Крайовому відділу[2]. З 1898—1910 рр. — радник і референт у сільськогосподарських справах Крайового відомства[6]. У 1896—1910 роках був заступником члена екзаменаційної комісії кандидатів у вчителі нижчих сільськогосподарських шкіл. В очолюваній ним станції проводився контроль насіннєвого матеріалу, а також кліматичні та фітофенологічні дослідження з метою покращення стану луків і пасовищ. Тому її філію було засновано на Полонині Пожижевській у Чорногорі та пункти спостереження при сільськогосподарських школах у Коберницях, Суходолі, Березниці, Ягелниці та Городенці[2] . З 1891 р. член і активіст Львівського відділу Галицького хуторянського товариства. Член комітету Галицького хуторянського товариства (30 червня 1898 — 18 червня 1903, 15 червня 1907 — 24 червня 1910)[10]. Член управи Сільськогосподарського банку у Львові (1901—1910)[11]. Шишилович був також співініціатором, а потім активістом заснованого у 1904 р. сільськогосподарського клубу у Львові, спрямованого на покращення науки та стану сільського господарства в Галичині. Співзасновник, а потім член дирекції Польського товариства Еміграції у Львові (1894)[2] .

Вшанування пам'яті ред.

Його ім'я вшанували Георг Ганс Гієронім, Карл Ернст Кунце, Карл Крістіан Мез і Олександр Зальбрюкнер у назвах двадцяти чотирьох видів рослин із родин Asteraceae, Celastraceae, Compositae, Lauraceae та Loganiacaeae[2].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Stanisław Zieliński (1933). Mały słownik pionierów polskich kolonialnych i morskich : podróżnicy, odkrywcy, zdobywcy, badacze, eksploratorzy, emigranci - pamiętnikarze, działacze i pisarze migracyjni. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |miejsce= (можливо, |location=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |s= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |wydawca= (можливо, |publisher=?) (довідка)
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Cezary W. Domański, Szyszyłowicz Ignacy Michał (1857—1910), Polski Słownik Biograficzny, t. 50, Warszawa-Kraków 2015, s. 428—430
  3. ↑ Szyszyłowicz Ignacy — Internetowa Wielka Encyklopedia Tatrzańska — online [13.03.2020]
  4. ↑ Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1896, s. 358;
  5. ↑ Chodziło o wprowadzenie jako równorzędnego języka wykładowego — języka ukraińskiego
  6. ↑ а б в Śmierć skutkiem zatrucia rybą. Nowości Illustrowane. Nr 9: 2. 26 lutego 1910.
  7. ↑ Ignacy Michał Szyszyłowicz — M.J. Minakowski, Genealogia potomków Sejmu Wielkiego — online [13.03.2020]
  8. ↑ Spis osób pochowanych na Cmentarzu Rakowickim w Krakowie (osoby pochowane do 1939 r.) — online [Архівовано 2018-08-28 у Archive.is] [13.03.2020]
  9. ↑ Piotr Köhler, Grób Ignacego Szyszyłowicza (1857—1910) na Cmentarzu Rakowickim w Krakowie, «Wiadomości Botaniczne» 2013 t. 57 nr 3-4 s. 135—136.
  10. ↑ Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1898, s. 735; 1899, s. 735; 1900, s. 735; 1901,s. 737; 1902, s. 822; 1903,s. 822; 1907, s. 869; 1908, s. 869; 1909, s. 928; 1910, s. 928;
  11. ↑ Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1901, s. 723; 1902, s. 806; 1903, s. 806; 1904, s. 806; 1905, s. 806; 1906, s. 852; 1907, s. 852; 1908, s. 853; 1909, s. 908; 1910, s. 908;

Бібліографія ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ігнацій_Шишилович&oldid=40423865