Ігнатій Євлевич

Євлевич Іван Миколайович (чернече ім'я Ігнатій; *вересень 1619, Могильов — †Полоцьк) — український та білоруський церковний діяч, архімандрит Полоцького Братського Богоявленського монастиря, письменник, автор «Записки» про Києво-Могилянську академію. Вихованець Києво-Могилянської академії.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Євлевич (прізвище).

Біографія ред.

Початкову освіту одержав удома. 1630 приїхав до Києва, де ректором Київської братської школи був його дядько Хома Євлевич, став її учнем і провчився спочатку в школі, а потім в Колегії з перервами до 1647. Із «Записки» дізнаємося про Київську братську школу та її учителів молодших граматичних класів, у яких Євлевич розпочав навчання.

У серпні 1630 пішла люта пошесть («моровоє повітріє»), і вся школа, а з нею і Іван, виїхала з Києва до села Юр'ївка, маєтності Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря на запрошення митрополита Київського, Галицького і всієї України Й. Борецького.

2 січня 1631 поновились заняття в школі. 1632 разом з X. Євлевичем і батьком, який приїхав по нього, повернувся до Могильова, де якийсь час навчався у Братській школі. 1636 знову приїхав до Києва й закінчив навчання у граматичних класах.

1636 князь Богдан Стеткевич прибув вклонитися київським святиням, розшукав його і забрав «за виростка» до своїх дітей Михайла і Криштофа. Дітьми князя опікувались учителі філософії П. Голодович-Остропольський та Лука Пашкевич, що був раніше ректором у Гощі. Навчаючись разом з синами князя, одержав від учителів promotion ad hymanitatem, тобто рекомендацію до вищого гуманітарного класу — поетики.

1638 повернувся до Києва, слухав у Києво-Могилянській академії риторику в о. Котковського і 3 роки — філософію у професора Й. Кононовича-Горбацького. Одночасно заробляв «на хліб» — мав інспекторство, тобто навчав дітей «цирулика Матяша» і ще кількох дітей «шляхетських і міських», тобто мав невеличку школу.

Повернувся до Білої Русі, а звідти пішов здобувати знання до Замойської академії, куди вписався 1643. Але знову повернувся у Київ, слухав філософію у професора І. Ґізеля.

31 серпня 1647 прийняв у Києві чернечий постриг. 1656 призначено ігуменом Могильовського Братського монастиря, 1660 — архімандрит Полоцького Братського Богоявленського монастиря. На московському Духовному соборі 1666–1667 захищав Патріарха Московського Никона.

Література ред.

Максимович М. А. Собр. соч., т. 2. К., 1877;
Album studentow Akademii Zamojsklej (1595–1781). Warszawa, 1994;
Грушевський M. Історія української літератури, т. 6, кн. 1. К., 1996.