Ів Шовен
| Ів Шовен | |
|---|---|
| фр. Yves Chauvin | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | фр. Yves René Richard Marie Chauvin[1] |
| Народився |
10 жовтня 1930 Менен, Бельгія |
| Помер |
28 січня 2015 (84 роки) Тур[1] |
| Місце проживання | Париж |
| Країна | Франція |
| Діяльність | хімік, дослідник |
| Alma mater | Ліонська вища школа фізики, хімії та електроніки |
| Галузь | органічна хімія |
| Заклад | Французький нафтовий інститут |
| Членство | Французька академія наук |
| Відомий завдяки: | Розробник методу метатезису олефінів |
| Нагороди |
 Нобелівська премія з хімії (2005) |
 Ів Шовен у Вікісховищі | |
Ів Шовен (фр. Yves Chauvin, 10 жовтня 1930, Менен, Бельгія — 28 січня 2015) — французький хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 2005 року.
Біографія ред.
Шовен народився в Бельгії, звідки його батьки в 1939 році переїхали до французького міста Тур. У 1954 році закінчив Ліонську Вищу школу фізики, хімії та електроніки.
З 1960 року працював тільки у Французькому інституті нафти (IFP), що в Рюей-Мальмезоні на різних посадах: інженер, завідувач сектором, лабораторію молекулярного каталізу. У 1991 році став директором інституту з наукової роботи. Після виходу на пенсію займає посаду почесного директора цього інституту.
У 2005 році Шовен разом з американцями Роберт Граббсом та Річардом Шроком одержав Нобелівську премію "за внесок у розвиток методу метатези в органічному синтезі". Дослідження метатеза олефінів проводилися Шовеном у 1970-ті роки. Ів Шовен, незважаючи на попередню заяву про можливу відмову від нагороди [2], все ж таки прийняв її.
Ще у 1990 році він уперше застосував іонні рідини для двофазового каталізу [3].
Шовен є почесним науковим директором Французького нафтового інституту і членом Французької академії наук. У 2005 році він був удостоєний ордена «За заслуги».
Найважливіші публікації ред.
- A. Martinato, Y. Chauvin und G. Lefebvre: Kinetic aspects of the "period of adjustment" during polymerization (of propylene) with titanium trichloride-triethylaluminium. In: Compt. Rend. Band 258, Nr. 17, 1964, S. 4271–4273.
- M. Uchino, Y. Chauvin und G. Lefebvre: Dimerization of propylene by nickel complexes. In: Compt. Rend. C. Band 265, Nr. 2, 1967, S. 103–106.
- J. L. Herisson und Y. Chauvin: Catalysis of olefin transformations by tungsten complexes. II. Telomerization of cyclic olefins in the presence of acyclic olefins. In: Die Makromolekulare Chemie. Band 141, 1971, S. 161–176. (Dieser Artikel wird aufgrund eines typographischen Fehlers in der Originalpublikation gelegentlich mit 1970 als Jahr der Veröffentlichung zitiert.)
- Y. Chauvin, B. Gilbert und I. Guibard: Catalytic dimerization of alkenes by nickel complexes in organochloroaluminate molten salts. In: Chem. Comm. Band 23, 1990, S. 1715–1716.
- L. Magna, G. P. Niccolai, Y. Chauvin und J.-M. Basset: The importance of imidazolium substituents in the use of imidazolium based room temperature ionic liquids as solvents for palladium catalyzed telomerization of butadiene with methanol. In: Organometallics. Band 22, Nr. 22, 2003, S. 4418–4425.
Примітки ред.
- ↑ а б Fichier des personnes décédées
- ↑ 1518,378142,00. html Keine Freude:Nobelpreisträger findet Auszeichnung peinlich - SPIEGEL ONLINE - Nachrichten - Wissenschaft[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Chauvin, Yves ; Gilbert, Bernard ; Guibard, Isabelle. (1990). Catalytic dimerization of alkenes by nickel complexes in organochloroaluminate molten salts. Chemical Communications. 23: 1715—1716.
Джерела ред.
- Ковтун Г. Метатезис: Нобелівська премія-2005 / Г. Ковтун // Світогляд. — 2006. — № 1. — С. 30-32