Святий Іван Нойман (чес. Jan Nepomucký Neumann, ЧНІ (28 березня 1811, Прахатіце, Богемія — 5 січня 1860, Філадельфія, США) — єпископ Філадельфії, святий католицької церкви, перший канонізований американський католицький єпископ, канонізований папою Павлом VI 19 червня 1977 року, ініціатор розвитку шкільної католицької системи освіти в США.

Святий Іван Нойман
Святий Іван Нойман
У миру: Іван Непомук Нойман
Народився 28 березня 1811(1811-03-28)[1][2][…]
Прахатіцеd[4][5]
Помер 5 січня 1860(1860-01-05)[1][2][…] (48 років)
Філадельфія, Пенсільванія, США[6]
·інсульт
Шанується в Католицькій Церкві
Канонізований 19 червня 1977 Папою Павлом VI
Беатифікований 13 жовтня 1963 Папою Павлом VI
У лику католицький святий[d]
Головна святиня Катедральний собор св. Петра і Павла в Філадельфії
День пам'яті 5 січня
Медіафайли на Вікісховищі

Життєпис ред.

Іван Непомук Нойман народився 28 березня 1811 року в Прахатіце, Богемія, в родині переселенця з Баварії Філіпа Ноймана та Агнеси Лебіс.

Ходив до школи у Будвайзі, там само в 1831 році вступив до семінарії, а ще через два роки перевівся до Карлового університетут в Празі, де вивчав богослов'я.

У 1835 році Іван Нойман очікував висвячення, але єпископ вирішив, що висвячень більше не буде, бо в ті часи у Богемії було забагато священників. Іван писав до єпископів по всій Європі, але та сама історія: нікому не треба було більше священників. Нойман був впевнений, що його покликання — стати священником, але всі шляхи, здавалося, були закриті. Вивчивши англійську мову від англомовних робітників на фабриці, він пише до американських єпископів. Зрештою єпископ Нью-Йорка погодився висвятити Івана Ноймана на священника. Іван назавжди покидає батьківщину і пливе в США.

У Нью-Йорку о. Нойман став одним з 36 священників, які обслуговували близько 200 тис. тамтешніх католиків. Його парохія у західному Нью-Йорку простягалася від озера Онтаріо до Пенсільванії. Його церква навть не мала підлоги, але о. Нойман цим не дуже турбувався, бо більшість свого часу він проводив, подорожуючи від села до села, навідуючи хворих, проводячи науки в заїздах і тавернах. Нерідко йому доводилося відправляти Святу Літургію на кухонному столі.

16 січня 1842 року в Балтіморі о. Нойман склав обіти й став першим священником, що вступив до Згромадження ЧНІ в Америці. У 1847 році його призначили генеральним настоятелем редемптористів у Сполучених Штатах.

о. Фредерик фон Гельд, настоятель Бельгійської провінції, до якої належали доми в Америці, казав про о. Ноймана:

  Він — прекрасна людина, яка поєднує в собі побожність із сильною й врівноваженою особистісю[7].  

В 1850 році о. Нойман передав свою посаду, генерального настоятеля, о. Бернардові Гафткеншайду.

28 березня 1852 року в Балтіморі о. Ноймана висвятили на єпископа Філадельфії. Його дієцезія була дуже великою і саме проходила період розвитку.

Створює в Балтиморі перші в Сполучених Штатах систему дієцезіальних католицьких шкіл. У своїй дієцезії о. Нойманові вдалося збільшити кількість католицьких шкіл з двох до ста.

Заснував Згромадження сестер третього ордену св. Франциска: члени цього Згромадження мали навчати в дієцезіальних католицьких школах. За час єпископату о. Ноймана було збудовано більш як вісімдесять церков. Св. Іван Нойман мав дрібну статуру і ніколи не міг похвалитися міцним здоров'ям, але, незважаючи на це, багато чого досягнув за своє життя. Попри напружену пасторальну працю він знаходив час ще й для літературної діяльності. Так, о.  Нойман публікував численні статті у католицьких часописах, а також написав два катехизми і підручник із біблійної історії для шкіл[8].

Катедральний собор св. Петра і Павла в Філадельфії ред.

За часів епископату владики Ноймана був побудований Катедральний собор св. Петра і Павла в Філадельфії. Побудований в романському стилі відповідно канонам коринфського ордера, в період з 1846 по 1864 рік за проєктом Наполеона Лебрена (внутрішній простір) і Джона Нотмана (зовнішній вигляд). Храм знаходиться на 18-й вулиці, північніше Рейс-стріт. Нагадує Церкву святих Амвросія і Карла (Сан-Карло-аль-Корсо) в Римі (Італія). Фасад споруди, оформленний в палладіанському стилі і признаний найбільшим архитектурним творінням Нотмана. Його прикрашають чотири масивні камінні колони коринфского ордера, четири ніші з статуями і двома невеликими банями. Над фасадом підноситься купол собору, висотою 47,5 метра[9].

Канонізація. Прослава ред.

Папа Павло VI беатифікував Івана Ноймана 13 жовтня 1963 року, а 19 червня 1977 року канонізував[8]. Після канонізації мощі святого Івана Нойманна були перезахоронені в Катедральному соборі Петра і Павла в Філадельфії, де знаходяться до сих пір.

27 грудні 2007 року, тіло (мощі) святого було переодягнене в традиційне облачення єпископа латинського обряду.

День пам'яті в католицькій церкві — 5 Січня (в Чехії — 5 березня).

Церкви святого Івана Ноймана ред.

Пам'ятні дошки ред.

Розпис, вітражі, скульптура ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Енциклопедія Брокгауз
  4. Czech National Authority Database
  5. The Fine Art Archive — 2003.
  6. Deutsche Nationalbibliothek Record #118587323 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  7. о. Фредерик фон Гельд, настоятель Бельгійської провінції ЧНІ
  8. а б Редемптористи. Святий Іван Нойман [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] (відвідано 19.09.2016)
  9. Мировая цифровая библиотека. Собор Святых Петра и Павла, Филадельфия. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 19 вересня 2016.

Джерела ред.

Посилання ред.