Іванов Іван Олександрович

Іван Олександрович Іванов (1911(1911), місто Попасна, тепер Луганської області — ?) — український радянський залізничник, машиніст першого класу, новатор виробництва, старший машиніст депо станції Попасна Ворошиловградської (Луганської) області. Член ЦК КПУ в 1949—1960 роках.

Іванов Іван Олександрович
Народився	1911(1911) місто Попасна, тепер Луганської області
Помер	невідомо
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народдився в родині залізничника, складача поїздів. Трудову діяльність розпочав у 1927 році. У 1930 році закінчив фабрично-заводське училище, працював бригадиром з ремонту паровозів депо Дебальцево-пасажирське на Донбасі. Навчався на робітничому факультеті. З 1933 року служив у Червоній армії.

З середини 1930-х років працював помічником машиніста, машиністом тепловоза депо Попасна Донецької (з 1938 року — Ворошиловградської) області.

Член ВКП(б) з 1939 року.

Під час німецько-радянської війни з вересня 1941 року служив у Червоній армії, був командиром танку та політичним керівником танкової роти.

З 1942 до 1943 року працював машиністом паровозного депо міста Куйбишева.

З 1943 до 1950-х років — старший машиніст паровозного депо станції Попасна Північно-Донецької залізниці Ворошиловградської (Луганської) області. Майстер швидкісного водіння великовагових поїздів, ініціатор підготовки молодих машиністів безпосередньо на паровозі. У 1944 році був занесений до «Книги трудової слави Радянської України».

Автор книжки «Скоростное вождение тяжеловесных поездов» (М.: Трансжелдориздат, 1951. (рос.)).

Нагороди

• орден Леніна (29.07.1945)
• ордени
• медаль «За трудову відзнаку»
• медаль «За трудову доблесть»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• значок «Ударник сталінського призову»
• значок «Почесному залізничнику»
• значок «Відмінний паровозник»
• машиніст 1-го класу

Джерела

• газета «Правда Украины» (Київ) — серпень 1944 року.