Іване-Золоте

село Іване-Золоте
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Заліщицька міська громада
Облікова картка	Іване-Золоте
Основні дані
Засноване	1349
Населення	900
Територія	18,460 км²
Густота населення	48,75 осіб/км²
Поштовий індекс	48676
Телефонний код	+380 3554
Географічні дані
Географічні координати	48°43′12″ пн. ш. 25°38′05″ сх. д. / 48.72000° пн. ш. 25.63472° сх. д.Координати: 48°43′12″ пн. ш. 25°38′05″ сх. д. / 48.72000° пн. ш. 25.63472° сх. д.
Водойми	Луча
Відстань до; районного центру	15 км
Найближча залізнична станція	Дзвиняч
Відстань до; залізничної станції	4 км
Місцева влада
Адреса ради	48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40
Карта
	Іване-Золоте
	Іване-Золоте
Мапа
	Іване-Золоте у Вікісховищі

Іва́не-Золоте́ — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на лівому березі річки Дністер, на півдні району. До 2020 року адміністративний центр Івано-Золотівської сільської ради. До Іване-Золотого приєднано хутір Нагірка.

Населення становить 875 осіб (2003).

Географія ред.

Селом тече річка Луча, яка впадає у Дністер.

Історія ред.

Поблизу Іване-Золотого виявлено трипільське поселення. Давньослов’янське поселення розташоване в околицях Іване-Золотого, виявлене розвідкою І.С.Винокура. Поблизу села є давньоруське поселення, на поверхні знайдено срібну сережку, також виявлено давньоруський ґрунтовий могильник.^[1]

Перша писемна згадка — 1349 як Іванє (Гвани) Золоте, від 1519 — Іванє; за сучасною назвою відоме від 1900.

Діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Союз українок», «Сільський господар», «Рідна школа», «Відродження», кооператива.

У 1941, 1969, 2008 рр. село постраждало від великих повеней на Дністрі.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади.^[2]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Відсоток
українська	99,56%
російська	0,33%
білоруська	0,11%

Пам'ятки ред.

Є церква Перенесення Мощей святого Миколая (1895; мурована), каплички на честь заснування Запорізької Січі (реставрована 1990), проголошення незалежності України. Біля села є Іване-Золотецький розріз нижнього девону — відслонення, геологічна пам'ятка природи місцевого значення.

Пам'ятники ред.

1958 місцева влада повалила пам'ятні хрести.

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967), відновлено пам'ятники на честь скасування панщини та з написом «Пам'ятник цей був повалений 1958 року невіруючими» (1989), насипана символічна могила Борцям за волю України (1991).

Соціальна сфера ред.

Діють загальноосвітня школа І—ІІ ступеня, дитячий садок, клуб, бібліотека, ФАП, приватне селянське господарство «Наддністрянське».

Відомі люди ред.

В Іване-Золотому народилися:

науковці Д. Бабінець, С. Гандзюк, Б. Каспрук, О. Харлан,
Вістовський Олег Володимирович (1961) — український поет, публіцист, перекладач, журналіст.
Кумановський Микола Павлович (1846 — 18 листопада 1924, с. Німшин, нині Івано-Франківська область) — український цитрист, композитор, священик.^[4]
Палагнюк Іван — батько американського актора Джека Паланса.
Профатило Олександр Олександрович(1989—2024)— український військовик, учасник російсько-української війни^[5].
Шабатура Ганна Михайлівна — народна художниця, мати Стефанії Шабатури.
Шабатура Стефанія Михайлівна (1938—2014) — килимарка, відома правозахисниця та громадська діячка, в'язень радянських концтаборів.

Галерея ред.

Вигляд на село з пагорба
В'їзд у село
Церква Перенесення Мощей Святого Миколая
Клуб
Будівля старої школи
Нова школа і садок
Символічна могила Борцям за волю України
Каплиця-пам'ятка про Запорізьку Січ
Стадіон
Пам'ятний хрест, встановлений в пам'ять про жителів села, які померли від тяжкої хвороби чуми та холери