Єссей
Єссе́й (івр. ישי, Іша́й) — батько царя Давида (Мт. 1:6). Єссей походив із древнього юдейського роду, був сином Оведа й онуком Боаза та моавитянки Рут, жив у Вифлеємі (Рут. 4:22). У нього було велике сімейство, яке складалося з кількох синів; молодшим з них був Давид (1 Сам. 16:1-23). За першою книгою Книгою Самуїла він мав 7 синів, а згідно з Першою книгою хроніки - сім синів та дві дочки (1 Хр. 2:13-16). Єссея відвідав пророк Самуїл і помазав його сина Давида на царство при живому царя Саулі[1]. Після конфлікту Давида з Саулом, Єссей змушений був утекти до моавського царя [2].
Дерево Єссея ред.
Деревом Єссея, чи Корінням Єссея зображають родовід Ісуса Христа у вигляді дерева, що виростає з фігури Єссея — батька царя Давида. Тим мається на увазі сказане про Месію, справедливого суддю та рятівника бідних у Книзі пророка Ісаї — «І вийде паросток із пня Єссея, і гілка виросте з його коріння»[3].
Примітки ред.
- ↑ 1 Сам. 16:1. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 18 листопада 2013.
- ↑ 1 Сам. 22:3. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 18 листопада 2013.
- ↑ Іс. 11:1. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 18 листопада 2013.
Посилання ред.
- Дерево Єсеєве [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 326. — 1000 екз.
- Єссей у www.wibilex.de(нім.)