Єрофей I Єрусалимський
Єрофей — Єрусалимський патріарх з 1875 по 1882 рік.
| Єрофей I Єрусалимський | |
|---|---|
| грец. Ιερόθεος Ιεροσολύμων | |
 | |
| Народився |
1818 Самос, Північні Егейські острови, Греція |
| Помер |
11 червня 1882 Єрусалим, Османська імперія |
| Країна |
.svg){kind=small} Османська імперія |
| Діяльність | священнослужитель |
| Посада | Патріарх Єрусалимський |
| Конфесія | православ'я |
| Автограф |
 |
Біографічні дані ред.
Він народився в місті Самос у 1818 році[1]. Він постригся в ченці в монастирі Чесного Хреста Самоського і був рукоположений в диякона. У 1845 році поїхав до Єрусалиму, де служив дияконом патріарха Кирила II (також саамського походження[1]).
У 1850 році був відправлений до Ясс (Молдавія), де він був членом поховального комітету. У 1852 р. висвячений митрополитом Молдавським Софронієм у старці. Прийняв сан архімандрита і був призначений настоятелем Бурновського монастиря. Потім він служив настоятелем Святого монастиря Галата, аж до вигнання з-під правителя Румунії Александроса Кузи[1]. Потім був призначений екзархом Гробу Господнього в Смирні, де пробув до 1875 року.
29 червня 1875 р. висвячений на патріарха Єрусалимського. За часів його Патріархату внутрішні заворушення в Єрусалимській церкві тривали, зосереджуючись переважно на болгарському питанні, в якому Ієрофей став на бік Вселенського патріархату, визнаючи Константинопольський собор 1872 року[2]. Така позиція суперечила політиці Росії, яка захопила паї Гробу Господнього в Бессарабії та на Кавказі, посилаючись на безгосподарність. Це сильно підірвало фінансове становище патріархату і призвело до закриття Хрестовоздвиженської духовної семінарії (відновленої в 1881 р., коли російський уряд повернув конфісковані речі Патріархату[2].
28 травня 1882 року під час відвідування духовної семінарії Святого Хреста в Єрусалимі впав з коня, на якому їхав[1]. Пізніше у нього була діагностована значна гіперемія легенів, і він помер в Єрусалимі 11 червня 1882 року.
Посилання ред.
- ↑ а б в г Μάρκου, Μάρκος. Ο Μακαριώτατος Πατριάρχης Ιεροσολύμων και πάσης Παλαιστίνης κυρός Ιερόθεος. (1818-1882). Процитовано 13 Μαΐου 2021.
- ↑ а б КРАТКИЕ СВЕДЕНИЯ О ЖИЗНИ И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ИЕРУСАЛИМСКИХ ПАТРИАРХОВ В XIX ВЕКЕ
Джерела ред.
- Ιωάννης Αρσένης, Μιχαήλ Ραφαήλοβιτς, ред. (1882). Ποικίλη Στοά: Εθνική εικονογραφημένη επετηρίς, Έτος 1/16, 1881-1914 (Ελληνικά) . Αθήνα: Εστία. Процитовано 10 Σεπτεμβρίου 2009.
- συνοπτικό βιογραφικό σημείωμα από το Ινστιτούτο Νεοελληνικών Ερευνών