Єронім Шептицький
Єронім Антоній Шептицький власного гербу (пол. Hieronim Antoni Szeptycki; 17 травня 1700, с. Погорільці, нині Золочівського району Львівської області, Україна — 9 серпня 1773, Варшава) — шляхтич з давнього українського роду Шептицьких. Римо-католицький релігійний діяч, єпископ-помічник Луцький у 1739—1759 роках, єпископ Плоцької дієцезії від 24 вересня 1759 до 9 серпня 1773 року.
| Єронім Антоній Шептицький Hieronim Antoni Szeptycki | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 24 вересня 1759 — 9 серпня 1773 | ||
| Обрання: | 10 серпня 1759 | |
| Інтронізація: | 9 листопада 1759 | |
| Конфесія: | Католицтво | |
| Церква: | Римо-католицька церква | |
| Попередник: | Юзеф Євстахій Шембек | |
| Наступник: | Міхал Єжи Понятовський | |
| посаду посів через заступника | ||
| ||
| 20 липня 1739 — 10 серпня 1759 | ||
| Обрання: | 20 липня 1739 | |
| Альма-матер: | Львівський колегіум театинців, Замойська академія | |
| Науковий ступінь: | доктор обидвох прав | |
| Діяльність: | католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ | |
| Народження: | 17 травня 1700 Золочівський район, Львівська область, Україна або Вижняни, Золочівський район, Львівська область, Україна | |
| Смерть: | 9 серпня 1773 (73 роки) Варшава | |
| Похований: | колегіата в Пултуську | |
| Династія: | Шептицькі | |
| Батько: | Євстахій Станіслав Шептицький | |
| Мати: | Анна Крушинська | |
| Священство: | 24 серпня 1727 | |
| Єп. хіротонія: | 11 жовтня 1739 | |
|
Нагороди: | ||
 | ||
Життєпис ред.
Народився 17 травня[1][2] 1700 року в селі Погорільці[3]. Був охрещений 17 травня в латинській парафії Вижняни[4]. Представник роду Шептицьких. Батько — Євстахій Станіслав Шептицький (пол. Eustachy Stanisław Szeptycki, пом. 1709[4]), летичівський хорунжий. Матір — дружина батька Анна Крушинська, дочка смоленського ловчого.[5] Спочатку був греко-католиком.[6] За Каспером Несецьким, його стриєчним братом був єпископ Руської Унійної Церкви[7], Митрополит Київський Атанасій Шептицький.[8]
Навчався у Львівському колегіумі театинців. У 1736 році здобув ступінь доктора обидвох прав Замойської академії, посідаючи при цьому посаду львівського латинського каноніка. 1739 року був львівським капітульним архідияконом, титулярним єпископом Салде (англ. Saldae,[9] правдоподібно, на цю посаду його висунув луцький єпископ Анджей Станіслав Залуський) і[5] Луцький єпископом-суфраганом[10].
Був депутатом Коронного трибуналу за дорученням Львівської латинської капітули. Під час його засідань, правдоподібно, нав'язав контакти з князями Чорторийськими і майбутнім коронним маршалком Станіславом Любомирським. Також зацікавився політикою, пропонованими «Фамілією» реформами.[5] Після раптової смерті в листопаді 1757 року кам'янецького єпископа і львівського архієпископа-номіната Миколая Дембовського[11] наприкінці 1757 року Чорторийські запропонували королю Августові ІІІ Фрідріхові кандидатуру Є. Шептицького на вакантну посаду кам'янецького єпископа[12], однак вибух Семилітньої війни затягнув процес і не дозволив йому її отримати. Після смерті у квітні 1759 року плоцького єпископа Юзефа Елізеуша Шембека у статусі кам'янецького єпископа-номіната був номінований королем на цю вакансію. 24 вересня 1759 року Папа Климент XIII затвердив на посаді[5], а 9 листопада адміністратор Плоцької дієцезії Казімеж Рокітницький (пол. Kazimierz Rokitnicki) отримав від Є. Шептицького лист, в якому останній давав йому вказівку вій його імені посісти посаду. Сам Є. Шептицький прибув до Плоцька 19 листопада, а 21-го духовенство і віряни урочисто вітали його в місцевій колегіаті[13]. Будучи на цій посаді, мешкав переважно в родинному палаці у Варшаві[14].
У 1760 році нагороджений Орденом Білого Орла[15]. 19 серпня 1772 у Варшаві виступив як свідок у дипломі короля Станіслава Августа Понятовського, яким Ян Себастьян, представник роду Гейделів, «за заслуги предків та власні у боротьбі проти гайдамаків» отримав дідичний титул барона[16]
Помер 9 серпня 1773 року в м. Варшаві. Після меси, відправленої за упокій його душі, був похований 18 серпня 1773 року в каплиці святого Яна під вежею в колегіаті в Пултуську[17]. Свій маєток записав Каєтанові Шептицькому та його братам, а також Войтихові Шептицькому, єдиному синові львівського чашника та обухівського старости Юрія Шептицького[18].
Примітки ред.
- ↑ Bishop Hieronim Antoni Szeptycki †. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 30 серпня 2015.
- ↑ Hieronim Antoni Szeptycki h. wł. (ID: psb.33596.1) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ за іншими даними, в місті Вижняни, нині село Золочівського району Львівської області, Україна → Hieronim Antoni Szeptycki h. wł. (ID: psb.33596.1) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Galas, s. 232.
- ↑ а б в г Żebrowski T. Hieronim Antoni Szeptycki, biskup płocki (1700—1773) [Архівовано 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]… — S. 251.
- ↑ Родовід Шептицьких[недоступне посилання з червня 2019].
- ↑ пізніше Греко-Католицької
- ↑ Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 279—280.
- ↑ Saldae [Архівовано 20 серпня 2017 у Wayback Machine.]. (англ.)
- ↑ Barącz S. Pamiętnik dziejów Polski. — Lwów, 1855. — S. 208. (пол.)
- ↑ Konopczyński W. Dembowski Mikołaj h. Jelita († 1757) arcybiskup nominat lwowski [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939—1946. — T. V. — S. 97. (пол.)
- ↑ у «Словнику географічному Королівства Польського» його названо єпископом кам'янецьким, однак не вказано дати; Див. Kamieniec Podolski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 761. (пол.) — S. 761. (пол.)
- ↑ Żebrowski T. Hieronim Antoni Szeptycki, biskup płocki (1700—1773) [Архівовано 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]… — S. 252.
- ↑ Żebrowski T. Hieronim Antoni Szeptycki, biskup płocki (1700—1773) [Архівовано 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]… — S. 254.
- ↑ Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008. — 2008. — S. 196. (пол.)
- ↑ Żychliński T. Złota księga szlachty polskiej. — Poznań : Jarosław Leitgeber, nakładem autora, 1880. — S. 91. (пол.)
- ↑ Żebrowski T. Hieronim Antoni Szeptycki, biskup płocki (1700—1773) [Архівовано 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]… — S. 257.
- ↑ Haratym A. Szeptycki Kajetan h. własnego (zm. 1792) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — S. 239.
Джерела ред.
- Galas Ł. Szeptycki Hieronim Antoni h. własnego (1700—1773). // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — 161—320 s. — S. 232—236. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. (пол.)
- Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 1 жовтня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 280. (пол.)
- Żebrowski T. Hieronim Antoni Szeptycki, biskup płocki (1700—1773) [Архівовано 15 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Studia płockie. — 2011. — T. XXXIX. — S. 251—270. (пол.)
Посилання ред.
- Bishop Hieronim Antoni Szeptycki † [Архівовано 5 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Hieronim Antoni Szeptycki h. wł. (ID: psb.33596.1) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)