Єрназар (Бескарагайський район)

село в Казахстані

Єрназа́р (каз. Ерназар) — село у складі Бескарагайського району Абайської області Казахстану. Адміністративний центр Єрназарівського сільського округу.

Село Єрназар
каз. Ерназар
Основні дані
Країна Казахстан Казахстан
Область Абайська
Район Бескарагайський
Округ Єрназарівський
Час заснування 1764
Населення 1248 осіб (2009[1])
Координати 51°27′00″ пн. ш. 79°29′39″ сх. д. / 51.45000° пн. ш. 79.49417° сх. д. / 51.45000; 79.49417Координати: 51°27′00″ пн. ш. 79°29′39″ сх. д. / 51.45000° пн. ш. 79.49417° сх. д. / 51.45000; 79.49417
Карта
Єрназар (Казахстан)
Єрназар
Єрназар

Єрназар (Східноказахстанська область)
Єрназар
Єрназар
Мапа

Населення — 1248 осіб (2009; 1337 у 1999, 1630 у 1989[2]).

Національний склад станом на 1989 рік:

До 2011 року село називалось Сосновка[3].

Історія

ред.

Село засноване 1764 року як козацький форпост Коливано-Кузнецької лінії у складі Сибірської лінії оборони Російської імперії на Алтаї, як козацька станиця Сосновська.

До революції 1917 року входила до складу Семипалатинського повіту Семипалатинської губернії. Село стало одним з центрів повстанського руху на Гірському Алтаї. Зокрема саме з цього села родом два повстанських командира Народної Повстанської Армії — Михайло і Микола Козирі (Козирєви).

Відомий документ 1919 року стосовно допомоги жителям козацьких станиць Бійського повіту: Маральєвської, Чариської, Слюдянської і Сосновської по збиранню хліба, через те, що в цих станицях все чоловіче населення від 17 до 50 років в серпні 1919 було вирізане розбійними бандами червоних. Після встановлення радянської влади жителі регіону були піддані репресіям.

Народна Повстанська Армія

ред.

В останній декаді червня 1920 року селяни Олексіївської волості Зміїногорського повіту, Павловської і Сосновської волостей Семипалатинського повіту таємно сформували 1-й Селянський повстанський полк. Його організаторами були медичний фельдшер села Сосновка Ауздінов і дехто Янарцинський. 29 червня повстанці раптово оточили прибулий до Олексіївки загін Семипалатинського повітового комітету по боротьбі з дезертирством у складі 135 штиків і напали на нього.

Персоналії

ред.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. Население Республики Казахстан. Итоги Национальной переписи населения Республики Казахстан 2009 года. Том 1. Статистический сборник. /Под ред. Смаилова А.А./ — Астана — 2011 — 242 с. (рос.) [Архівовано з першоджерела 29 січня 2013.]
  2. Итоги Всесоюзной переписи населения 1989 года по Казахской ССР. Том 3 [Архівовано 11 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Постановление Восточно-Казахстанского областного акимата от 09 ноября 2011 года № 259, решение Восточно-Казахстанского областного маслихата от 08 декабря 2011 года № 34/402-IV. Зарегистрировано Департаментом юстиции Восточно-Казахстанской области 28 декабря 2011 года за N 2565 «О переименовании некоторых административно-территориальных единиц Бескарагайского, Бородулихинского, Жарминского, Кокпектинского, Уланского и Урджарского районов Восточно-Казахстанской области» [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.] - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)

Джерела

ред.
  • Аркуш карти M-44-15 Коянбай. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1987 р. (рос.)

Посилання

ред.