Єлизавета Ярославна
Єлизаве́та Яросла́вна (близько 1022[2] — після 1067) — найстарша донька Ярослава Мудрого, видана 1045 року за норвезького конунга Гаральда Суворого (старонорвезькою: Harald Harðráði).
| Єлизавета Ярославна | |
|---|---|
 "Єлизавета Ярославна" автор Орльонов Артур | |
| Королева Норвегії | |
| 1045 — 1066 | |
| Народився |
1022 Київ, Київська Русь |
| Помер |
1066 |
| Країна | Норвегія |
| Рід Рюриковичі | |
| Батько | Ярослав Мудрий[1] |
| Мати | Інгігерда[1] |
| У шлюбі з | Гаральд III Суворий[1] |
| Діти |
Інгігерд Норвезька Марія Гаральдсдоттір |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Загальні відомості ред.
На сватанні Ярослав завважив, що молодий, який не мав ні держави, ні грошей, повинен себе чимось уславити, щоб шлюб не був нерівний. Гаральд пустився тоді світами добувати слави і склав пісню про «руську дівчину з золотою гривною, що помітує Гаральдом»:
... Past Sicily's wide plains we flew, A dauntless, never-wearied crew; Our viking steed rushed through the sea, As viking-like fast, fast sailed we. Never, I think, along this shore Did Norsemen ever sail before; Yet to the Rus' queen, I fear, My gold-adorned, I am not dear.
Вікінги називали Єлизавету Еллісіф (Ellisif), скальд Стуф Сліпий співав про Гаральдову дружину, що той привіз на батьківщину у 1046 році:
Agder's chief now got the queen Who long his secret love had been. Of gold, no doubt, a mighty store The princess to her husband bore.
Гаральд став співправителем конунга Магнуса Доброго, а по його смерті — конунгом Норвегії Гаральдом III Суворим (1047—1066). Син Гаральда та Єлизавети Олаф Спокійний (Олаф Бонд) правив у Норвегії у 1066—1093 роках. Щоб підкріпити становище сина, Єлизавета 1067 року вийшла за данського конунга Свена II Естрідсена. Вона була третьою дружиною Свена II і, можливо, матір'ю його наймолодшої дочки Олени-Гунхільди. Син Свена Олаф І (король Данії у 1086—1095) одружився з дочкою Гаральда III та Єлизавети — Інґіґердою, що ще міцніше скріпило норвезько-данський союз.
Королева Норвегії та Данії ред.
Ярослав Мудрий свою дочку Єлизавету видав заміж за норвежця Гарольда. Щоправда, шлюбові передувала тривала, сповнена романтизму й драматизму, історія. Закохався молодий норвежець у Єлизавету під час своїх перших відвідин Києва. Руська княжна відповіла Гарольдові, принцові, поетові й бардові, взаємністю. Але незговірливий батько, князь Ярослав Мудрий, погодився видати дочку за норвежця лише за умови, якщо той стане королем і прославиться лицарською звитягою. Довелося Гарольдові податися з нечисленною дружиною в мандри по світу. Він вступив на службу до візантійського імператора, на якій здійснив-таки чимало лицарських подвигів. Іще Гарольд устигав писати поезії, найпопулярнішою серед яких стала пісня, присвячена Єлизаветі. Нарешті він досяг заповітної мрії — одружився з нею. Проте їхнє подружнє життя було нетривалим. Уже в ранзі норвезького короля Гарольд вирушив на війну до Англії, де в одному з боїв біля Стамфорд-Бріджа поблизу Йорка 1066 року наклав головою…
Подружжя щасливо прожило майже двадцять років у Норвегії.[3] По його загибелі Єлизавета Ярославна вийшла заміж удруге і стала королевою Данії.
У літературі та театрі ред.
Норвезька письменниця і драматург Інґеборг Рефлінг Гаген у 1966 році написала новеллу «Єлизавета та Гаральд», яку взяли за основу театральної постановки, здійсненої 10 жовтня 1970 року в театрі «Суттунг» у місцевості Танум. Виставу пізніше показали в районах Гедмарк та Оппланн.[4]
Також є відомим роман «Королівське дзеркало» норвезької письменниці Вери Генріксен, українською опублікований у видавництві «Літопис» у перекладі Наталії Іваничук.
Примітки ред.
- ↑ а б в Kindred Britain
- ↑ Вперше її майбутній чоловік Гаральд посватався до Єлизавети ще в 1035 році; в той час Єлизаветі навряд чи було менше 12 років.
- ↑ Котляр, Микола (1996). Історія України в особах: давньоруська держава (українською) . Київ: Україна. с. 240. ISBN 966-524-004-8.
- ↑ Ellisiv og Harald Hardråde. sceneweb.no (норв.). Процитовано 12 березня 2024.
Джерела ред.
- Сага про Ярославових доньок. Юрій Хорунжий, Юрій Якимів.- К.: Видавництво «Бібліотека українця»,2004. [Архівовано 14 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
- «Українська Мала Енциклопедія», проф. Євген Онацький
- «Історія України», М.Грушевський, Частина 2 [недоступне посилання]
- «Heimskringla or The Chronicle of the Kings of Norway», Saga of Harald Hardrade: Part I. (англ.), із Berkeley Digital Library
- «Князівські династії Східної Європи», Леонтій ВОЙТОВИЧ — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича, 2000. — 649 с. ISBN 966-02-1683-1 [Архівовано 21 січня 2020 у Wayback Machine.]
Література ред.
- «Імена твої, Україно» [Архівовано 25 квітня 2012 у Wayback Machine.] — Іван Корсак, Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007.
- Київ. Енциклопедія. / В. Г. Абліцов. — К.: Видавництво «Фенікс». 2016. — 288 с.
Посилання ред.
- Єлисавета Ярославна [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 427. — 1000 екз.
