Єгу

Єгу (івр. יְהוּא‎) — цар Ізраїльського царства у 841–814 р. до н. е.

Єгу івр. יְהוּא‏‎‎‎‏‎‎‎‎
Єгу
10-й Цар Ізраїлю
842 — 815 до н. е.
Попередник:	Йорам
Спадкоємець:	Йоахаз
Народження:	876 до н. е. Самарія
Смерть:	9 століття до н.е. Самарія
Поховання:	Самарія
Країна:	Ізраїльське царство
Батько:	Йосафат
Діти:	Йоахаз
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Був сином Йосафата, онуком Німші і, можливо, правнуком Омрі по жіночій лінії. Після поранення в битві з сирійцями царя Йорама, Єлисей при ще живому царі помазав на царство над Ізраїлем Єгу (4Цар 9:6). Єгу служив на півночі Ізраїля командиром військ та був помазаний на царя учнем пророка Єлисея, ще за часів царя Йорама. При підтримці військ йому вдалося повалити династію Омридів.

У 841 до н. е. Йорам спільно з юдейським царем Ахасією зазнає поразки під ґілеадським Рамотом від сирійського царя Газаїла. Йорам повернувся в Єзреел для лікування від ран, та дізнався про помазання Єгу. У протистоянні Йорам утікає. Проте Єгу наздоганяє його і власноруч застрелив з лука (4Цар   9:24). Юдейський цар Ахазія утікає в Самарію, та був там розбитий військами Єгу і смертельно поранений. Він утікає у Меґіддо, де і помирає 4Цар 9:27). За його наказом була скинута зі стіни і розтоптана кіньми Єзавель (4Цар 9:33). Він також наказав убити 70 царевичів з дому Ахава (4Цар 10:7) і знищив в Самарії культ Ваала (4Цар 10:28) та переслідував ідолопоклонство.

При ньому ізраїльтяни зазнали ряд поразок від сирійського царя Газаїла й втратили Башан і Гілеад, землю гадіїв, рувимлян та манассіян (4Цар 10:33). Правив Ізраїлем 28 років (4Цар 10:36).

Посилання

• Друга книга царів. Біблія у перекладі Івана Хоменка (укр.)
• http://www.jewishencyclopedia.com/articles/8570-jehu [Архівовано 23 жовтня 2012 у Wayback Machine.]

Царі Ізраїлю
Попередник: Йорам	Єгу Правління: 841 до н. е. — 814 до н. е.	Наступник: Йоахаз