Єврорегіо́н — організаційна юридично закріплена форма транскордонного регіонального співробітництва між територіальними громадами та/або органами державної влади прикордонних регіонів кількох держав зі спільним кордоном. Утворення єврорегіону є засобом активізації транскордонного діалогу держав-сусідів, формою пошуку ефективних шляхів співпраці самоврядних одиниць по різні боки кордонів.

Єврорегіони зазвичай не підпорядковуються законодавчим чи урядовим установам, або не мають прямого політичного впливу. Їх робота обмежується компетенцією місцевих та регіональних органів влади, які їх складають. Організовуються вони для просування спільних інтересів та співпрацюють задля загального блага прикордонного населення.

Історія ред.

Перший єврорегіон «Гронау»[en] було створено 1958 року на німецько-нідерландському кордоні.

Правові засади розвитку єврорегіонів визначені в Європейській рамковій конвенції про транскордонне співробітництво територіальних утворень та їх органів урядування (Мадрид, 1980). Україна приєдналася до Конвенції у 1993 році. Транскордонне співробітництво регулюється також Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Верховною Радою України у 1997-у).

У загальноєвропейській системі пріоритетів єврорегіон розглядається як інструмент інтеграції держав через інтеграцію регіонів. Їх діяльність спрямовується на прискорення соціально-економічного розвитку регіонів і формування їх експортної спеціалізації, інфраструктурну підготовку для поглиблення співробітництва з Європейським Союзом, розвиток системи міжрегіональних зв’язків у сфері туризму, рекреації, охорони навколишнього природного середовища. Єврорегіони дають можливість розв’язувати проблеми національних меншин, можуть бути засобом вирішення територіальних претензій. До транскордонної співпраці залучено понад 30 держав, які утворили більше 70 єврорегіонів.

Критерії ред.

Критерії ідентифікації єврорегіонів, встановлені Асоціацією європейських прикордонних регіонів:

  • об'єднання місцевих та регіональних органів влади з обох боків національного кордону, іноді з парламентською асамблеєю;
  • транскордонне об'єднання із постійним секретаріатом та технічно-адміністративною командою із власними ресурсами;
  • приватноправовий характеру, заснований на некомерційних асоціаціях чи фондах по обидва боки кордону, відповідно до чинного національного законодавства;
  • публічно-правовий характер, який базується на міждержавних угодах.

Єврорегіони на території України ред.

Україна бере участь у створенні єврорегіонів з 1993 року. На кордонах України на сьогодні створено дев’ять єврорегіонів:[1]

Україна розглядає інститут єврорегіонів як інструмент просторового розвитку і чинник процесу європейської інтеграції.

Список єврорегіонів ред.

Регіони, які співпрацюють, зазвичай мають різні (місцеві) назви у кожній країні-учасниці.
Регіони перераховано у алфавітному порядку за назвами.
Перераховані також конкретні країни-учасниці та рік створення єврорегіону.

Назва єврорегіону (інші місцеві назви єврорегіону) Країни–учасники Заснування
Єврорегіон «Адріатика»   Албанія
  Боснія і Герцеговина
  Хорватія
  Італія
  Чорногорія
  Словенія
2006
Єврорегіон «Альпи» (середземноморський єврорегіон)
Euroregione Alpi Mediterraneo
Eurorégion Alpes-Méditerranée
  Франція
  Італія
2007
Єврорегіон «Балканські гори»   Сербія
  Болгарія
2006
Єврорегіон «Балтика»[5]
Euroregion Baltija
Euroregion Bałtyk
  Данія
  Литва
  Польща
  Росія
  Швеція
1998
Єврорегіон «Беласиця»   Болгарія
  Греція
  Північна Македонія
2003
Єврорегіон «Бескиди»[en]
Euroregion Beskidy
Euroregión Beskidy
  Чехія
  Польща
  Словаччина
2000
Єврорегіон «Біловезька Пуща»
Euroregion Puszcza Białowieska
  Білорусь
  Польща
2002
Єврорегіон «Буг»   Україна
  Білорусь
  Польща
1995
Єврорегіон «Гельсінкі-Таллінн» (Тальсінкі[en])   Естонія
  Фінляндія
1999
«Єврорегіон «Гронау»[en]»
Euregion Enschede-Gronau
  Німеччина
  Нідерланди
1958
Єврорегіон «Дніпро»   Україна
  Росія
  Білорусь
2003
Єврорегіон «Дністер»   Україна
  Молдова
2012
Єврорегіон «Донбас»[ru][6]   Україна
  Росія
2010
Єврорегіон «Дрина-Сава-Маєвиця»   Боснія і Герцеговина
  Хорватія
  Сербія
2003
Єврорегіон «Ельба»
EURORegion Elbe-Labe
  Чехія
  Німеччина
1992
Єврорегіон Естфолл-Богуслен/Дальсланд
Grensekomiteen Østfold Bohuslän/Dalsland
Gränskommittén Østfold - Bohuslän/Dalsland
  Норвегія
  Швеція
1980
Єврорегіон «Євромед»   Італія
  Франція
  Іспанія
  Греція
  Мальта
  Кіпр
2004
Єврорегіон «Зальцбург-Берхтесгаден-Траунштейн»   Австрія
  Німеччина
1993
Єврорегіон «Західна Паннонія»   Австрія
  Угорщина
1998
Єврорегіон «Інн-Зальцах»
Inn-Salzach EuRegio
  Австрія
  Німеччина
1994
Єврорегіон «Карелія»   Фінляндія
  Росія
2000
Єврорегіон «Карпати»
Euroregion Bílé Karpaty
Euroregión Biele Karpaty
  Чехія
  Словаччина
2000
Єврорегіон «Места»   Болгарія
  Греція
1997
Єврорегіон «Нижній Дунай»   Україна
  Румунія
  Молдова
1998
Єврорегіон «Німан»
Niemen (Nieman) Euroregion
Euroregion Nemunas
  Білорусь
  Литва
  Польща
  Росія
1997
Єврорегіон «Ниса-Лужицька»
Euroregion Neisse-Nisa-Nysa
Nysa, Nisa, Neisse Euroregion
  Чехія
  Німеччина
  Польща
1991
Єврорегіон «Нова Реція»
Nova Raetia
  Австрія
  Швейцарія
???
Єврорегіон «Померанія»
Euroregion Pomerania
  Данія
  Німеччина
  Польща
  Швеція
1995
Єврорегіон «Прадед»[en]
Euroregion Praděd
Euroregion Pradziad
  Чехія
  Польща
1997
Єврорегіон «Рейн-Вааль»
Euregio Rhein-Waal
Euregio Rijn-Waal
  Німеччина
  Нідерланди
1973
Єврорегіон «Рейн-Маас»
Euregio Rhein-Maas-Nord
Euregio Rijn-Maas-Noord
  Німеччина
  Нідерланди
1978
Єврорегіон «Рудні гори»
Euroregion Krušnohoří
Euroregion Erzgebirge
  Чехія
  Німеччина
1992
Єврорегіон «Сілезія»   Чехія
  Польща
1998
Єврорегіон «Східний Сассекс/Приморська Сена/Сомма» (part of the Arc Manche regional network and assembly)[7]
Rives-Manche Region
  Франція
  Велика Британія
1993
Єврорегіон «Татри»
Euroregion Tatry
Euroregión Tatry
  Польща
  Словаччина
1994
Єврорегіон «Тешинська Сілезія»
Euroregion Tešínské Slezsko
Euroregion Śląsk Cieszyński
  Чехія
  Польща
1998
Єврорегіон «Шпрее-Ниса-Лужицька-Бубр»
Sprewa-Nysa-Bóbr Euroregion
  Німеччина
  Польща
1992
Ересуннський регіон   Данія
  Швеція
2000
Карпатський єврорегіон
Euroregiunea Carpatică
Euroregion Karpacki
Karpatský euroregión
Kárpátok eurorégió
  Україна
  Угорщина
  Польща
  Румунія
  Словаччина
1993
Маас-рейнський єврорегіон[en]
Euregio Maas-Rhein
Euregio Maas-Rijn
Eurégion Meuse-Rhin
  Бельгія
  Німеччина
  Нідерланди
1976
Чорноморський єврорегіон[en]
Euroregiunea Mării Negre
Черноморски еврорегион
  Болгарія
  Румунія
2008
Archipelago (islands) committee
Interreg Saaristo
Interreg Skärgården
  Фінляндія
  Швеція
1978
ARKO (Арвіка/Конгсвінгер) єврорегіон
  Норвегія
  Швеція
1978
АквітаноБасконійський єврорегіон   Франція
  Іспанія
1982
БаренцеЄвропейсько-Арктична рада
Barentsrådet
  Фінляндія
  Норвегія
  Росія
  Швеція
1993
Bavarian forest - Bohemian Forest / Šumava euroregion
Euroregio Bayerischer Wald-Böhmerwald/Sumava
Euroregion Šumava-Bavorský les
  Австрія
  Чехія
  Німеччина
1994
«BENEGO» (Belgisch-Nederlands Grensoverleg = Belgian-Dutch border consultation)   Бельгія
  Нідерланди
1980
Бенілюкс-Middengebied Euroregion   Бельгія
  Люксембург
  Нідерланди
1984
Biharia Euroregion
Euroregiunea Biharia
Biharia Eurorégió
  Румунія
  Угорщина
2007 (???)
Central North committee
Mittnordenkommittén
  Фінляндія
  Норвегія
  Швеція
1977
Cross-channel euroregion (part of the Arc Manche regional network and assembly)[7]
Kent & Nord Pas-de-Calais/Belgium
Region Transmanche
  Бельгія
  Франція
  Велика Британія
1991
Danube 21 euroregion   Болгарія
  Румунія
  Сербія
1992
Danube–Drava–Sava Euroregion   Боснія і Герцеговина
  Хорватія
  Угорщина
1998
Danube–Criș–Mureș–Tisa Euroregion
Euroregiunea Dunăre-Criş-Mureş-Tisa
Duna-Körös-Maros-Tisza Eurorégió
Evroregija Dunav-Kriš-Moriš-Tisa
  Румунія
  Угорщина
  Сербія
1997
Dobrava euroregion   Чехія
  Польща
2001
Egrensis Euroregion
EuroRegio Egrensis
  Чехія
  Німеччина
1993
Ems Dollart Region
Eems-Dollard Regio
  Німеччина
  Нідерланди
1977
Eurobalkans[8]   Болгарія
  Північна Македонія
  Сербія
2002
Euroace Euroregion [9]
Euroregião Alentejo-Região Centro-Extremadura
Eurorregión Alentejo-Región Centro de Portugal-Extremadura
  Іспанія
  Португалія
2009
Glacensis Euroregion
Euroregion Pomezí Čech, Moravy a Kladska
  Чехія
  Польща
1996
Galicia–North Portugal Euroregion
Euro-região Galiza-Norte de Portugal
Eurorrexión Galicia-Norte de Portugal
  Іспанія
  Португалія
2008
Inntal Euroregion   Австрія
  Німеччина
1998
Insubria euroregion
Regio Insubria
  Італія
  Швейцарія
1995
International Lake Constance conference[10]
Internationale Bodenseekonferenz
  Австрія
  Німеччина
  Швейцарія
1972
Ister-Granum Euroregion
Ister-Granum Eurorégió
  Угорщина
  Словаччина
2003
Kvarken council
Interreg Kvarken-MittSkandia
Interreg Kvarken –MidtSkandia
Interreg Merenkurkku-MittSkandia
  Фінляндія
  Норвегія
  Швеція
1972
North Calotte Council
Nordkalottrådet
Pohjoiskalotin neuvosto
  Фінляндія
  Норвегія
  Швеція
1971
Pomoraví – Záhorie – Weinviertel euroregion   Австрія
  Чехія
  Словаччина
1999
Pro Europa Viadrina euroregion   Німеччина
  Польща
1993
Pyrenees–Mediterranean Euroregion[11]
Euroregió Pirineus Mediterrània
Eurorregión Pirineos Mediterráneo
Eurorégion Pyrénées-Méditerranée
  Франція
  Іспанія
2004[12]
Region Southern Jutland-Шлезвіг
Region Sønderjylland-Schleswig
  Данія
  Німеччина
1997
Saar-Lorraine-Luxembourg-Rhin euroregion[13]   Німеччина
  Франція
  Люксембург
1995
Scheldemond euroregion
Conseil de l'Estuaire de l'Escaut
  Бельгія
  Нідерланди
1989
Sea Alps euroregion[14]
Euroregione “Alpi del Mare”
Eurorégion des “Alpes de la Mer”
  Франція
  Італія
1990
Silva Nortica euroregion
Euroregion Silva Nortica / Jihočeská Silva Nortica
  Австрія
  Чехія
2002
Торніо River Valley Council
The Tornedalen Council
Tornedalsrådet
Tornionlaakson Neuvosto
  Фінляндія
  Швеція
1987
Tyrol–South Tyrol–Trentino Euroregion
Europaregion Tirol-Südtirol-Trentino
Euregione Tirolo-Alto Adige-Trentino
  Австрія
  Італія
1998
TriRhena euroregion
Regio TriRhena
  Німеччина
  Франція
  Швейцарія
1995
Siret – Prut – Nistru euroregion
Regiunea Siret - Prut - Nistru
  Румунія
  Молдова
2000[15]
Superior Prut and Lower Danube euroregion
Euroregiunea Dunărea de Jos
  Україна
  Румунія
  Молдова
1998
Via Salina euroregion
Ausserfern and Kleinwalsertal/Bregenzerwald Euregio
  Австрія
  Німеччина
1997
Цугшпітце-Wetterstein-Karwendel euroregion   Австрія
  Німеччина
1998

Посилання ред.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. Особливості транскордонного співробітництва в реалізації державної регіональної політики в Європі та Україні на прикладі єврорегіону «Буг». Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 6 травня 2020.
  2. Соглашение о создании еврорегиона «Ярославна»[недоступне посилання]
  3. Єврорегіон «Ярославна» – взаємовигідна співпраця областей-побратимів (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 березня 2014. Процитовано 7 травня 2020.
  4. Офіційний сайт Єврорегіона «Донбас». Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 16 травня 2022.
  5. Єврорегіон «Балтика». Архів оригіналу за 19 січня 2011. Процитовано 16 травня 2022.
  6. Donetsk region joins Donbas Euroregion. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 16 лютого 2020.
  7. а б Bienvenue dans l'Arc MancheSommaire > ACTUALITES ET EVENEMENTS > A la Une. arcmanche.com. Архів оригіналу за 29 вересня 2007.
  8. EUROBALKANS - Cross Border Cooperation. eurobalkans.net. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 16 травня 2022.
  9. Euroace. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 16 лютого 2020.
  10. - ibk. Aktuell. bodenseekonferenz.org. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 16 травня 2022.
  11. Pyrenees-Mediterranean euroregion website. Архів оригіналу за 18 листопада 2006. Процитовано 26 лютого 2022.
  12. Cross-Border News (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 листопада 2006. Процитовано 22 серпня 2019.
  13. http://www.saarlorlux.org/cgi-bin/cms [Архівовано 2007-12-12 у Wayback Machine.] The business portal of SaarLorLux
  14. Nekhem. Eurocin G.E.I.E. - HOME PAGE. eurocin.eu. Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2020.
  15. Sharing the Experiences of Visegrad Cooperation in the Western Balkans and the Eastern Partnership Countries - Summary and Conclusions [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], p.5.