Вікіпедія

Європейський комітет з питань запобігання катуванням

організація
Європейський комітет з питань запобігання катуванням
Члени Кожна країна-член Ради Європи
Принцип формування По одному представнику від кожної країни-члена Ради Європи
Мета утворення Запобігання катуванням та іншим формам неналежного поводження у країнах-членах Ради Європи
Материнські організації Рада Європи
Офіційна/і мова/и англійська, французська
Штаб-квартира Страсбург (Франція)
Поточний голова Алан Мітчел
Вебсайт https://www.coe.int/en/web/cpt/home

Правові підстави заснування Комітету ред.

Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (далі «Комітет») було створено відповідно до Європейської конвенції про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню 1987 року[1].

Функція Комітету ред.

Комітет, шляхом здійснення інспекцій, перевіряє поводження з позбавленими волі особами з метою посилення, у разі необхідності, захисту таких осіб від катувань чи нелюдського або такого, що принижує їхню гідність, поводження чи покарання[2].

На відміну від ЄСПЛ, Комітет не є судовим органом, уповноваженим вирішувати правові спори щодо ймовірних порушень договірних зобов’язань (тобто вирішувати скарги ex post facto). Комітет – це, перш за все, механізм, призначений для запобігання жорстокому поводженню, хоча в особливих випадках він також може втручатися після настання певної події. Отже, якщо діяльність Суду спрямована на «вирішення конфлікту» на правовому рівні, діяльність Комітету спрямована на «уникнення конфлікту» на практичному рівні[3]. Ефективність дій, вжитих у випадку стверджуваного жорстокого поводження, є невід'ємною частиною превентивного мандату Комітету, враховуючи наслідки, які такі дії мають для майбутньої поведінки [4][5].

Мандат Комітету ред.

Комітет не інспектує місця, які ефективно і регулярно відвідуються представниками або делегатами Держав-Заступниць або Міжнародного комітету Червоного Хреста згідно із Женевськими конвенціями від 12 серпня 1949 року та Додатковими протоколами до них від 8 червня 1977 року.

Членство у Комітеті ред.

Комітет складається із такого числа членів, яке відповідає кількості Сторін. Члени Комітет відбираються із числа осіб, які мають високі моральні якості, визнаний авторитет у галузі прав людини або професійний досвід у питаннях, які охоплюються Конвенцією. Серед членів Комітету не може бути двох громадян однієї і тієї ж держави. Члени Комітету здійснюють свої  повноваження у їхній особистій якості, вони є незалежними і неупередженими і завжди повинні бути готовими виконувати свої функції у Комітеті ефективно.

Інспекції Комітету ред.

Комітет організовує інспекції до місць несвободи. Окрім періодичних інспекцій, Комітет може організовувати й інші інспекції, які необхідні у кожному конкретному випадку. Як правило, інспекції здійснюються принаймні двома членами Комітету. Комітет може, якщо він вважає це за необхідне, використовувати послуги експертів і усних перекладачів.

Забезпечення інспекцій та повноваження членів Комітету ред.

З  метою сприяння Комітету у виконанні його завдання відповідна Сторона забезпечує Комітету:

  • доступ на свою територію і право подорожування по ній без будь-якого обмеження;
  • повну інформацію про місця, де тримаються особи, позбавлені волі;
  • необмежений доступ до будь-якого місця, де знаходяться особи, позбавлені волі, включаючи право відвідування таких місць без будь-якого обмеження;
  • іншу наявну у Сторони інформацію, яка необхідна Комітету для виконання ним свого завдання.

Комітет може проводити з позбавленими волі особами бесіди віч-на-віч.

Комітет може вільно спілкуватися з будь-якою особою, яка, на його думку, може надати йому необхідну інформацію.

Президенти Комітету ред.

До березня 2021 року Президентом Комітету був Микола Гнатовський.

Наразі Президентом Комітету є Алан Мітчел [6]

Візити Комітету до України ред.

Хронологія візитів Комітету до України та офіційні документи щодо візитів до Україні містяться на відповідній сторінці Комітету[7].

З 29 листопада по 6 грудня 2011 року Комітет здійснив візит до України. Візит мав направлений характер та в основному був спрямований на вивчення умов утримання та поводження з особами, позбавленими волі міліцією. З цією метою делегація відвідала три Ізолятори тимчасового тримання (ІТТ) та ряд інших установ органів внутрішніх справ у Київській та Харківській області, а також провела бесіди з багатьма позбавленими волі особами, що утримуються в слідчих ізоляторах Києва та Харкова[8].

У жовтні 2013 року Комітет здійснив періодичний візит до України. Основною метою візиту делегації Комітету в Україну був повторний перегляд умов тримання осіб, затриманих правоохоронними органами, а також умов під вартою у рамках попереднього ув’язнення, зокрема у світлі нового Кримінального процесуального кодексу (КПК), який набрав чинності в листопаді 2012 року. Делегація відвідала низку пенітенціарних установ  м. Києва, АР Крим, Дніпропетровської, Одеської та Вінницької областей. Також було розглянуто поводження із засудженими у виправній колонії №81 у Стрижавці (Вінницька область). Крім того, делегація вперше здійснила візит до виправної колонії №3 у Кривому Розі  (Дніпропетровська область), у якій утримуються різні категорії ув'язнених, у тому числі ті, хто знаходиться у попередньому ув’язненні[9].

З 4 по 13 серпня 2020 року делегація Комітету здійснювала спеціальний візит до України[10][11].

З 16 по 27 жовтня 2023 року в Україну здійснила періодичний візит делегація Комітету. Це був перший візит Комітету до України з початку повномасштабної військової агресії РФ у лютому 2022 року [12] [13] [14]. 26 квітня 2024 року Комітет оприлюднив звіт про свій періодичний візит до України у жовтні 2023 року[15].

Члени Комітету від України ред.

7 жовтня 2009 Миколу Гнатовського було обрано членом Комітету від України на чотирирічний термін[16]. У 2013 і 2017 його було переобрано на цю посаду. З березня 2013 по березень 2015 Микола Гнатовський був віце-президентом Комітету. З березня 2015 по березень 2021 — президент Комітету[17][18][19][20][21].

Наразі представником від України у Комітеті є український вчений та адвокат, професор Донецького національного університету імені Василя Стуса Дмитро Ягунов [22][23] [24].


  1. ↑ Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_068#Text.
  2. ↑ Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.
  3. ↑ Report on the visit to Cyprus carried out by the CPT from 2 to 9 November 1992, Preface, P. 6.
  4. ↑ Report on the visit to Cyprus carried out by the CPT from 2 to 9 February 2017, Para 18, P. 16.
  5. ↑ Report on the ad hoc visit to Bosnia and Herzegovina carried out by the CPT from 17 to 27 September 2021, Para 24, P. 18.
  6. ↑ Prevention of Torture..CPT Standards. ECtHR Case Law. (2024). Алан Мітчел.
  7. ↑ The CPT and Ukraine.
  8. ↑ Попередні зауваження Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.
  9. ↑ Комітет проти тортур Ради Європи опублікував доповідь щодо України.
  10. ↑ Комітет Ради Європи із запобігання катуванням відвідує Україну.
  11. ↑ Репресії «днювальних» та надмірна практика попереднього ув’язнення. Головне з нового звіту Ради Європи щодо тортур у в’язницях України.
  12. ↑ ЄКПТ надалі надаватиме підтримку українській стороні й співпрацюватимуть з Україною.
  13. ↑ Council of Europe anti-torture Committee (CPT) visits Ukraine.
  14. ↑ Офіс Генерального прокурора, 2023. Вікторія Літвінова зустрілася з представниками Європейського комітету з питань запобігання катуванням.
  15. ↑ Council of Europe anti-torture Committee (CPT) publishes report on Ukraine.
  16. ↑ Катування калічить не лише жертву, воно морально руйнує й того, хто до нього вдається – Гнатовський.
  17. ↑ Українець очолив комітет Ради Європи з протидії катуванням.
  18. ↑ Українського юриста Миколу Гнатовського обрано Головою Європейського комітету проти тортур.
  19. ↑ Українського фахівця з міжнародного права Миколу Гнатовського утретє поспіль переобрали головою Європейського комітету із запобігання катуванням та нелюдському чи принизливому поводженню або покаранню (ЄКЗК).
  20. ↑ Микола Гнатовський: «Європейські стандарти захисту прав людини не можна сприймати як накинуті Україні ззовні».
  21. ↑ Український юрист Гнатковський втретє став главою Комітету з питань запобігання катуванням Ради Європи.
  22. ↑ Dmytro Yagunov..Legal counseling. Human right protection. Science. Research.
  23. ↑ Дмитро Ягунов. Prevention of Torture CPT Standards. ECtHR Case Law.
  24. ↑ Prevention of torture standards. Case law. Approaches. Opinions. Comments.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Європейський_комітет_з_питань_запобігання_катуванням&oldid=42519099