Єва Крейн
Єва Крейн (при народженні — Етель Єва Віддоусон; 12 червня 1912 — 6 вересня 2007) — дослідниця і авторка статей про бджіл і бджільництво.
| Єва Крейн | |
|---|---|
| англ. Eva Crane | |
![Єва Крейн Фото Мері Фішер, розпорядниці Міжнародної асоціації дослідників бджоли[en]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Eva_crane.jpg) Фото Мері Фішер, розпорядниці Міжнародної асоціації дослідників бджоли[en] Фото Мері Фішер, розпорядниці Міжнародної асоціації дослідників бджоли[en] | |
| Народилася |
12 червня 1912[1][2] Лондон, Сполучене Королівство[1] |
| Померла |
6 вересня 2007[1][2] (95 років) Слау, Беркшир, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | математик, бджолярка, ентомологиня, фізик |
| Alma mater | Лондонський університет |
| Галузь | бджільництво |
| Заклад | Університет Шеффілда |
| Науковий ступінь | доктор філософії з ядерної фізики |
 Єва Крейн у Вікісховищі | |
Стажувалася як квантова математичка, вона змінила поле діяльності і переключилася на бджіл, витратила десятиліття, досліджуючи бджіл, подорожуючи по більш ніж 60 країнах, часто в примітивних умовах.[3] Газета Нью-Йорк Таймс повідомила, що «доктор Крейн написала деякі з найбільш важливих книг про бджіл і бджільництво», також зазначили, «її старша сестра, Елсі Віддоусон, яка ніяк не йшла на заслужений спочинок, показала таку ж енергійність у дослідженні тюленів на крижинах, щоб вивчити їх звички в їжі, допомогла зробити революцію в області їх харчування.»[3]
Народилася в Лондоні,. Здобула вчений ступінь доктора філософії з ядерної фізики 1941 року. Єва Віддоусон стала професоркою фізики в Університеті Шеффілда. Вийшла заміж за Джеймса Крейна, біржового службовця. який також був волонтерним резервістом Королівського військово-морського флоту, в 1942 році. Її чоловік помер у 1978 році.
Зацікавилася бджолами, коли їм на весілля подарували вулик; дарувальник сподівався, що це допоможе молодій сім'ї мати мед, замість дефіцитного цукру у військові часи.[4]
Єва Крейн опублікувала понад 180 листів, статей та книг, багато з них у 70-х і 80-х роках.[4] В книзі «Мед: комплексне дослідження» (1975; англ: «Honey: A Comprehensive Survey»), вона написала кілька важливих розділів, і редагувала інші. Ця книга вийшла тому, що Єва вмовила видавця (Гайнеман-прес[en]), що книга на цю тему була вкрай необхідна. Хоча книга вже давно не публікується, але досі залишається найбільш визначним оглядом на цю тему поміж написаного. «Книга меду» (1980; англ: «A Book of Honey») та «Археологія бджільництва» (1983) (англ: «The Archaeology of Beekeeping») відображала її стійку зацікавленість в харчуванні і давньому минулому бджільництва.
Її писемну кар'єру завершили два могутні, енциклопедичні томи: «Бджоли і бджільництво: наука, практика і світові ресурси» (1990; англ: «Bees and Beekeeping: science, practice and world resources»; 614 сторінок) і «Всесвітня історія бджільництва та добування меду» (1999; англ: «The World History of Beekeeping and Honey Hunting»; 682 сторінок). Це концентрація знання і досвід всього життя авторки, і вважаються основними підручниками для бджолярів усього світу.[4]
Померла у віці 95 років в місті Слау, Велика Британія.
Посилання ред.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #110062388 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Martin, Douglas (16 вересня 2007), Eva Crane, English Expert on World's Bees, Dies at 95, The New York Times, архів оригіналу за 7 лютого 2014, процитовано 7 грудня 2013
- ↑ а б в Marren, Peter (14 вересня 2007), Eva Crane: Authority on the history of beekeeping and honey-hunting who travelled the world in pursuit of bees, The Independent, архів оригіналу за 5 вересня 2008, процитовано 7 грудня 2013