Ė
літера розширенної латинки
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 7 червня 2022.
| Ė | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Латинська абетка | ||||||||||
| A | B | C | D | E | F | G | ||||
| H | I | J | K | L | M | N | ||||
| O | P | Q | R | S | T | U | ||||
| V | W | X | Y | Z | ||||||
| Додаткові і варіантні знаки | ||||||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | ||||
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | ||||
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | ||||
| Č | Ð,ð | Ď,ď | Đ,đ | È | É | Ê | ||||
| Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | Ĝ | ||||
| Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | Ĥ | Ħ | Ì | ||||
| Í | Î | Ï | Ī | Į | İ | I | ||||
| IJ | Ĵ | Ķ | Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ | ||||
| Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | Ñ | Ń | ||||
| Ņ | Ň | N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ | Ò | ||||
| Ó | Ô | Õ | Ö | Ǫ | Ø | Ő | ||||
| Œ | Ơ | Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | ||||
| Ɽ | ß | ſ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | ||||
| Š | Þ | Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | ||||
| Ʈ | T̈ | Ù | Ú | Û | Ü | Ū | ||||
| Ŭ | Ů | Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | ||||
| Ẋ | Ý | Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | ||||
| Ẕ | Ȥ | Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž | ||||
Ė ė — 9-та літера литовської абетки, а також одна з літер шеєнської мови та кельнського діалекту німецької мови.
Введена Даніелем Кляйном, автором першої граматики литовської мови.[1].
У литовській мові вимовляється як [eː], на противагу літері ę, що відповідає звуку [ɛː] (раніше — носовому [ɛ̃ː]) та e, відповідно [ɛ, ɛː].
Кодування ред.
| Графема | HTML | Юнікод |
|---|---|---|
| Ė | t | U+0116 |
| ė | u | U+0117 |
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ The Lithuanian Language: Traditions and Trends, Giedrius Subačius, 1.5 MB. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 21 березня 2012.