USS Tautog (SS-199)
«Таутог» (англ. USS Tautog (SS-199) — американський дизель-електричний океанський підводний човен типу «Тамбор», що перебував у складі військово-морських сил США у роки Другої світової війни. «Таутог» був закладений 1 березня 1939 року на верфі компанії General Dynamics Electric Boat у місті Гротон, штат Коннектикут. 27 січня 1940 року він був спущений на воду, а 3 липня 1940 року увійшов до складу ВМС США. Човен став одним з найрезультативніших американських підводних човнів[en] у Другій світовій війні, потопивши 26 японських кораблів та суден, загальною водотоннажністю (72 606 тонн), посівши друге місце за кількістю затоплених суден та 11-те — за тоннажем. Здобув назву «Жахливий Т.» З дванадцяти підводних човнів типу «Тамбор» він був одним з п'яти, які пережили війну.
| «Таутог» | ||
|---|---|---|
| USS Tautog (SS-199) | ||
 | ||
| Американський ПЧ «Таутог». 29 травня 1945 | ||
| Верф | .svg){kind=small} General Dynamics Electric Boat, Гротон, Коннектикут
| |
| Під прапором | США
| |
| Належність |  ВМС США
| |
| Порт приписки | Перл-Гарбор | |
| На честь | риби таутог | |
| Замовлення | 2 серпня 1938 | |
| Закладений | 1 березня 1939 | |
| Спуск на воду | 27 січня 1940 | |
| Введений до складу флоту | 3 липня 1940 | |
| Виведений зі складу флоту | 1 вересня 1959 | |
| На службі | 1940—1959 | |
| Сучасний статус | 1 липня 1960 року списаний на брухт | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Тихоокеанський ТВД Холодна війна | |
| Нагороди |  14 бойових зірок .svg){kind=small}  .png){kind=small}  
| |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | дизель-електричний торпедний ДПЧ | |
| Розробник проєкту | Electric Boat
| |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 20,4 вузол (38,1 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 8,75 вузлів (16 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 76 м | |
| Гранична глибина занурення | 150 м | |
| Дальність плавання | 11 000 миль (20 000 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) (надводна) | |
| Автономність плавання | 48 годин на швидкості 2 вузли (3,7 км/год) (підводна) 75 днів | |
| Екіпаж | 60 офіцерів та матросів | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 93,62 м | |
| Ширина корпусу найб. | 8,31 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,458 м | |
| Водотоннажність надводна | 1 499 т | |
| Водотоннажність підводна | 2 408 т | |
| Силова установка | ||
|
дизель-електрична; 4 × головні дизельні двигуни Electro-Motive Diesel Model 16-248[1] 2 × 126-секційні хімічні батареї типу «Сарго»[2] 4 × високошвидкісні електродвигуни General Electric з редукторами[1] |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 740-5400 к.с. | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 76-мм корабельна гармата 3"/50 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
10 × 533-мм торпедних апаратів 24 торпеди | |
| ППО | 1 × 40-мм зенітна гармата Bofors L60 1 × 20-мм автоматична зенітна гармата «Ерлікон» | |
| Історія служби | |
|---|---|
| Командувачі | Lt. Джозеф Гарріс Віллінгем молод., T/Cdr. Вільям Бернард Зіглаф, T/Cdr. Томас Слек Баскетт |
| Операції | 13 походів |
| Перемоги | 26 кораблів та суден (72 606 тонн) |
Перший патруль «Таутога» наприкінці 1941 та на початку 1942 років поблизу Маршаллових островів мав розвідувальний характер, жодного ворожого судна він не потопив. Під час свого другого походу в цей район, навесні 1942 року, човен торпедував японські підводні човни Ro-30 і I-28, а також вантажне судно. Діючи з бази в Австралії з липня 1942 по травень 1943, «Таутог» заходив у води Ост-Індії та Індокитаю п'ять разів, під час цих походів американський підводний човен потопив японський есмінець «Ізонамі» та сім торговельних суден. Він також заклав міни біля Хайфона і в листопаді 1942 року витримав атаку глибинними бомбами.
У жовтні 1943 року, після капітального ремонту в Сан-Франциско, «Таутог» повернувся до служби, базуючись у Перл-Гарборі, потопивши японський підводний корабель № 30 і пошкодивши танкер і три вантажних судна під час цього рейсу, восьмого за всю війну. Його наступні чотири бойові походи, з грудня 1943 року по серпень 1944 року, виконувалися переважно поблизу Японських островів і в північній частині Тихого океану. Цей період був дуже продуктивним: есмінець «Сіракумо» та одинадцять японських торгових суден стали жертвами «Таутога». У грудні 1944 року він пройшов черговий капітальний ремонт і вийшов у тринадцяте патрулювання у Східнокитайське море. Наступного місяця він потопив десантний корабель і тендер торпедних катерів, завершивши на цьому свою бойову кар'єру.
У лютому 1945 року «Таутог» перевели на навчання, й решту Другої світової війни він провів біля Гаваїв і Західного узбережжя. В листопаді 1945 року він перейшов в Атлантику, через кілька місяців після капітуляції Японії, і в грудні був виведений з експлуатації. У 1947 році «Таутог» відправилася до Великих озер, де майже дванадцять років працював в ролі стаціонарного навчального підводного човна військово-морського резерву в Мілуокі, штат Вісконсин. У вересні 1959 року «Таутог» був виведений зі складу сил флоту. Через кілька місяців його продали, і на початку 1960-х років він був розібраний на металобрухт у Маністі, штат Мічиган.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Виноски
- Джерела
- ↑ а б Bauer, K. Jack; Roberts, Stephen S. (1991). Register of Ships of the U.S. Navy, 1775—1990: Major Combatants. Westport, Connecticut: Greenwood Press. pp. 271—280. ISBN 978-0-313-26202-9.
- ↑ U.S. Submarines Through 1945 pp. 305—311
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Tautog (SS-199) |
- Tautog (SS-199). на uboat.net. (англ.)
- Tautog (SS-199). на navsource.org. (англ.)
- USS Tautog (SS-199)(англ.)
Література ред.
- Friedman, Norman (1995). U.S. Submarines Through 1945: An Illustrated Design History. Annapolis, Maryland: United States Naval Institute. pp. 285—304. ISBN 1-55750-263-3.
- Lenton, H. T. American Submarines (Navies of the Second World War) (Doubleday, 1973), ISBN 0-38504-761-4
- Bauer, K. Jack; Roberts, Stephen S. (1991). Register of Ships of the U.S. Navy, 1775—1990: Major Combatants. Westport, Connecticut: Greenwood Press. pp. 270—280. ISBN 978-0-313-26202-9. OCLC 24010356.