GBU-39
GBU-39/B Small Diameter Bomb (SDB)[a] — американська легка високоточна крилата бомба, має максимальну дальність польоту у 110 км[1].
| GBU-39 | |
 | |
| Маса | 129 кг |
|---|---|
| Участь у військовому конфлікті | Війна в Іраку, Громадянська війна в Сирії, Війна в Афганістані 2001-2021, Війна у Секторі Газа 2008—09 і військова операція проти ІДІЛ |
| Країна походження |
 США |
| Оператор | Повітряні сили США |
| Виробник | Boeing Defense, Space & Security |
| Тип системи наведення | інерціальна навігація, GPS, теплова голівка самонаведення і активне радіолокаційне самонаведення |
| Конструктор | Боїнг |
| Дата/час прийняття в експлуатацію | 2006 |
| Довжина або відстань | 180 см |
 GBU-39 у Вікісховищі | |
Також існує варіант GLSDB з наземним запуском з установок M142 HIMARS і M270, його дальність складає 150 км.
Історія ред.
Авіабомби малого діаметру почали розробляти у 90-х роках для забезпечення надзвукових літаків високоточними бомбами з можливістю їхнього скидання з внутрішнього бомбовідсіку. Роботи проводилися у рамках програми «MMTD» і включали в себе розвиток технологій, що передбачали:
- Розумне утримання цілі;
- Плавкий електронний програмований запобіжник;
- Високоенергетичні вибухові речовини;
- Протидію глушінню сигналу;
- Оптимальне керування;
- Розумний автопілот;
- Сучасний GPS/INS;
По цій програмі роботи проходили у напрямку забезпечення «F-22» новітнім озброєнням, і у підсумку, літаки змогли забезпечити стандартним озброєнням до 8-ми авіабомб класу SDB. У 2005 році подібні авіабомби вже перебували на озброєнні ВПС і отримали перше бойове застосування в Іраку у 2006 році. Згідно з планами військово-повітряних сил Сполучених Штатів заплановано придбання 24 тисяч авіабомб класу SDB різного калібру. Вони використовуватимуться на надзвукових літаках, і більше половини авіабомб стануть базовим озброєнням для ураження стаціонарних наземних об'єктів, останні модифікації вже можуть використовувати і по рухомих цілях.
Авіаційна бомба GBU-39 належить до класу бомб «Small Diameter Bomb» — бомба малого діаметра (калібру). Маса GBU-39 SDB — 113 кілограмів.
Призначення — високоточне ураження наземних об'єктів з великих відстаней, для запобігання ураження носія засобами протиповітряної оборони противника. Малий діаметр (19 см) і невеликий формфактор дозволили розміщувати GBU-39 SDB не тільки на підвісках, а й у внутрішньому збройовому відсіку. Це дозволило зменшити загальну помітність літака і збільшити його швидкісні та маневрені характеристики.
Основні характеристики ред.
- Діаметр — 19 см
- Довжина — 1,8 м
- Ширина — 1,61 м (19 см складені крила)
- Вага — 130 кг
- Діапазон застосування — понад 100 км
- Проникнення — 1,5-2 м залізобетонного перекриття
- Вага бойової частини — Усі варіанти SDB I 93 кг, SDB FLM (GBU-39A/B) 62 кг
- Вага ВР — 16 кг AFX 757 покращеної нечутливої до вибуху вибухової речовини.
Носії ред.
GBU-39 інтегрована до літаків F-15E Strike Eagle, Panavia Tornado, JAS-39 Gripen, F-16 Fighting Falcon, F-22 Raptor та AC-130W. Також заплановано або проведено інтеграцію до F-35 Lightning II, A-10 Thunderbolt II, B-1 Lancer, B-2 Spirit, B-52 Stratofortress, AC-130J та MQ-20 Avenger.[джерело?]
У травні 2024 року стало відомо про те, що Повітряні сили України адаптували МіГ-29 для застосування GBU-39.
Варіанти ред.
| Цей розділ потребує доповнення. |
Golden Horde ред.
У 2019 році стало відомо про проєкт «Golden Horde» («Золота Орда»). ARFL спільно з Scientific Applications Research Associates планували створити універсальну систему управління, здатну зібрати кілька ракет або бомб в «рій мережевих боєприпасів» для спільної роботи. Серед потенційних боєприпасів називалися бомби GBU-39/B SDB, ракети AGM-158 JASSM і AGM-160 MALD[2].
Перша льотна демонстрація програми «Золота Орда» відбулась 14 листопада 2020 року, під час якої винищувач F-16 зі складу 96-го випробувального крила ВПС (авіабаза ВПС Еглін, штат Флорида) скинув дві авіабомби. На початку 2021 року відбулись випробування системи, коли скинуті з винищувача чотири авіабомби GBU-39/B SDB, оснащені системою управління, створеною за проєктом «Золота Орда», в польоті розподілили між собою цілі, скорегували траєкторії польоту та вразили всі цілі одночасно[2].
Бойове застосування ред.
| Цей розділ потребує доповнення. |
Російське вторгнення в Україну (з 2022) ред.
В ході російського вторгнення в Україну ПС ЗСУ застосовували GBU-39 на модифікованих МіГ-29. Перші фотографії було поширено в травні 2024 року.[3]
За даними Washington Post, ці бомби показали відсоток влучань 90 %, на противагу GLSDB, які виявились недостатньо стійкими до російської РЕБ.[3]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Абревіатура в системі позначень авіаційного обладнання містить такі індекси:
- GB (Guided bomb) — керована бомба
- U (Unit) — пристрій, технічне позначення
- /B — обладнання для використання літаками, не вбудоване
- ↑ Цікавий гібрид GLSDB: керована авіабомба + снаряд РСЗВ. Мілітарний. 30 серпня 2020. Архів оригіналу за 7 грудня 2022. Процитовано 19 січня 2023.
- ↑ а б США випробували мережеві боєприпаси «Золота Орда». Ukrainian Military Pages. 28 лютого 2021. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 1 березня 2021.
- ↑ а б ЗСУ адаптували свої літаки під американські авіабомби GBU-39. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 25 травня 2024. Процитовано 26 травня 2024.
Посилання ред.
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (грудень 2016) |
В іншому мовному розділі є повніша стаття GBU-39 Small Diameter Bomb(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|
|
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |