1817 в Україні
| |||||
| Десятиліття: |
| ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Див. також: |
Інші події 1817 Список років в Україні | ||||
Пам'ятні дати та ювілеї ред.
- 700 років — з часу укладення «Повчання» Володимира Мономаха у 1117 році.
- 450 років — з часу надання місту Галичу Магдебурзького права у 1367 році.
- 150 років — з часу укладення між Московською державою та Річчю Посполитою Андрусівського перемир'я у 1667 році.
Видатних особистостей ред.
- 50 років — з дня народження Артемія Веделя, композитора, хорового диригента, співака, скрипаля.
Події ред.
- Укладено Вільшанську польсько-козацьку угоду, за якою козаки, не внесені до реєстру, повинні були повернутися під владу шляхти.
- Створено перші військові поселення у Слобідсько-Українській губернії.
- Початок повстання бузьких козаків на Херсонщині.
Особи ред.
Призначено, звільнено ред.
Народились ред.
- 26 лютого — Лазаревський Василь Матвійович, український громадський діяч, белетрист, представник знаменитої родини Лазаревських, що сповідували старовинний патріотизм Гетьманщини.
- 27 березня — Борисяк Никифор Дмитрович, український геолог, географ, ґрунтознавець, гідролог, професор Харківського університету.
- 16 травня — Микола Іванович Костомаров, видатний український[1][2][3][4][5] історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, громадський діяч, етнопсихолог[6][7][8].
- 29 липня — Іван Костянтинович Айвазовський, видатний український[9] та російського[10] художник-мариніст та баталіст вірменського походження.
- 29 вересня — Рігельман Микола Аркадійович, український історик, публіцист, мандрівник, і громадський діяч слов'янофільського напряму (гол. Київ. Слов'янського Благодійного Товариства), був близьким до Кирило-Методіївського Товариства.
- 16 листопада — Коваленко Оксана Степанівна, подруга дитинства Тараса Шевченка, перше кохання поета.
- 1817 рік
- Петренко Михайло Миколайович, український поет Харківської школи романтиків, автор віршів «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…», «Взяв би я бандуру…», «Ходить хвиля по Осколу…», які стали народними піснями.
Померли ред.
- 3 лютого — Цебриков Роман Максимович, український і російський вчений, суспільний діяч, академік і перекладач, син українського козака Максима Цебрика.
- 21 липня — Гамалія Платон Якович, педагог, перекладач, учений, почесний член Петербурзької академії наук (1801), дійсний член Російської академії наук та Вільного економічного товариства (1808); кавалер орденів св. Анни 3-го (1798) і 2-го (1800) ступенів, св. Володимира 3-го ступеня (1811).
Засновані, створені ред.
- Травень — Рішельєвський ліцей в Одесі — закритий становий навчальний заклад в Російській імперії, названий на честь колишнього новоросійського генерал-губернатора Армана Емманюеля дю Плессі Рішельє, онука відомого французького кардинала Рішельє.
- Травень — державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського».
- Стрийська синагога
- Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (Вибранівка)
- 1817 рік
- у Львові культурно-просвітницька установа — Інституту Оссолінських.
- реальна (торгова) академія у Львові.
- Костел Непорочного зачаття Діви Марії (Златопіль)
- Церква святого архістратига Михаїла (Перемилів)
- Аршинцеве
- Каланчак (село)
- Старі Трояни
Зникли, скасовані ред.
Видання, твори ред.
Примітки ред.
- ↑ Укрінформ — 16 травня день народження Миколи Костомарова
- ↑ Микола Костомаров — Мислене древо
- ↑ КНУ ім. Т. Г. Шевченка — Історія університету
- ↑ В. М. Горобець, М. М. Волощук, А. Г. Плахонін, Б. В. Черкас, Кирило Ю. Галушко. Русь «після Русі». Між короною і булавою: українські землі від королівства Русі до Війська Запорізького. Харків: КСД, 2016. 351 стор.: 251—254 ISBN 978-617-12-0873-5 (серія «Історія без цензури»)
- ↑ «Цар московський усе рівно був, що ідол і мучитель» — Микола Костомаров [Архівовано 26 грудня 2017 у Wayback Machine.] — Gazeta.ua, 16 травня 2014
- ↑ Етнопсихологія: навч. посібник / В. М. Павленко, С. О. Таглін. — Київ: Сфера, 1999. — С.31
- ↑ Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. — Мюнхен: Вид-во УВУ, 1993.
- ↑ Балагутрак Микола Петрович. Українська етнопсихологія ХІХ століття: Дис… канд. наук: 07.00.05 — 2004.
- ↑ див., наприклад: Сто великих українців / Н. В. Астапенко, О. К. Барашкова, А. В. Дарибогова та ін. — К.: Арій, 2011. — 496 с. — (100 великих); Икеда Д., Згуровский М. Япония и Украина — разные судьбы, общие надежды. Диалоги. — К.: Издательский дом «Град», 2011. — 304 с. — С. 16 — 17 та ін.
- ↑ див., наприклад: Бикова Т. Б. Айвазовський Іван Костянтинович [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — Т. 1. — К., 2005. — С. 49.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття про Україну. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |