Батуринський 175-й піхотний полк

175-й Батуринський піхотний полк
На службі	31 ипня 1877 — 1918
Країна	Російська імперія
Тип	Піхота

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Батуринський.

175-й піхотний Батуринський полк — військова частина піхоти Російської армії. Полк брав участь у Першій світовій війні.

Участь полку у Першій світовій війні ред.

До початку Першої світової війни Батуринський полк перебував у складі Київського військового округу. З липня 1914 року він разом з дивізією і корпусом включений до 3-ї армії Північно-Західного фронту. Бойові дії полк разом з армією вів у Польщі, на річці Сан, після Горлицького прориву німецько-австрійських військ 1915 року — на заході сучасної Білорусі.

Полк брав участь у Наревській операції 10-20 липня 1915 року.

Восени 1916 року полки 44-ї піхотної дивізії займали оборонні позиції в Ікскюльскому укріпленому районі на березі річки Західна Двіна, де 25-го вересня були атаковані німцями газом; після цього наказом по 44-й піхотній дивізії № 409/203 від 28 вересня 1916 р на додаток до червоних ракет сигналістам для оповіщення про газову атаку, командирові 175-го піхотного полку наказувалося «негайно купити і поставити на предмостовій позиції три дзвони (по одному за правим флангом, центром і лівим флангом)».

175-й Батуринський полк брав участь у таких бойових операціях:

Польський мішок (втрата Польщі) 15.07.1915 — 02.09.1915 рр.;

Облога Перемишля 17.09.1914 — 11.10.1914 рр.;

1-й наступ австро-німецьких військ 02.05.1915 — 23.05.1915 рр.;

2-й наступ австро-німецьких військ 15.06.1915 — 22.06.1915 рр.;

Взяття російськими військами Львова (у складі операції: Галицька операція) 03.09.1914 — 03.09.1914 рр.;

Зустрічний бій 3-ї російської та 3-ї австро-угорської армій на річці Золота Липа (у складі операції: Галицька операція) 26.08.1914 — 28.08.1914 рр.;

Галич-Львівська операція (у складі операції: Галицька операція) 01.09.1914 — 15.09.1914 рр.;

Горлицький прорив і початок відступу російських військ 02.05.1915 — 22.06.1915 рр.;

Мітавська операція 23.01.1917 — 10.02.1917 рр.

Герої війни ред.

Героями Першої світової війни стали офіцери Лев Петрович Гармашев, Олександр Опанасович Левандовський, Іван Миколайович Вольський, прапорщик Петро Іванович Жуков. Перші двоє були відзначені Георгіївською зброєю, Вольський — орденом св. Георгія 4-го ст., а Жуков став повним Георгіївським кавалером.

Знамено ред.

Полк використовував прапор 66-го резервного батальйону, дароване 31 березня 1880 року (прапор зразка 1880 року, зі світло-синіми медальйонами і золотим шиттям). Прапор мав армійське навершя зразку 1857 року і чорне древко.^[1]

Полкова церква ред.

Церква 175-го піхотного Батуринського полку в честь Св. Миколая Чудотворця. Полкове свято 6 (19) грудня. Похідна (при полку) церква існувала з 1892 року. Церква супроводжувала полк в Російсько-японську війну 1905 року. Будинки церковний полк не мав, у 1913—1914 роках для задоволення релігійних потреб військових чинів користувався церквою почесного громадянина міста Глухова М. А. Терещенко. За штатом при полковій церкви один священик.

Трьоханастасіївська^{[недоступне посилання]} церква у місті Глухові

Архів полку ред.

Документи Батуринського полку з 1918 року зберігались у Військово-історичному архіві РРФСР в Петрограді (пізніше — філія ЦДВІА СРСР в Ленінграді).[1] [Архівовано 9 листопада 2021 у Wayback Machine.] 1955 року філія ЦГВІА була ліквідована, і документи з нього до 1958 р зосередилися в Москві.^[2]

Командувачі ред.

188-й піхотний резервний Батуринський полк

01.12.1892 - 01.01.1898 рр. – полковник Редігер Микола Федорович

175-й піхотний Батуринський полк

01.01. - 04.02.1898 рр. – полковник Редігер Микола Федорович;
04.02.1898 - 14.05.1901 рр. - полковник Іванов Михайло Микитович;
05.06.1901 - 10.05.1904 рр. - полковник Рещіков Микола Петрович;
10.05.1904 - 08.04.1909 рр. - полковник Бояровський Адам Адамович;
23.04.1909 - 14.07.1910 рр. - полковник Тішін Сергій Сергійович;
07.08.1910 - 10.11.1911 рр. - полковник Герцик Микола Антонович;
16.11.1911 - 28.10.1914 рр. - полковник фон Коцебу Павло Арістович. За відзанки у 175-му піхотному Батуринському полку нагороджений орденом Св. Георгія 4-й ст. – (ВП 25.04.1916);
на 24.11.1914 р. - полковник Амбразанцев-Нечаєв Іван Олексійович;
20.12.1914 - ?.?.1916 рр. - полковник Нечволодов Михайло Дмитрович;
21.01. - 1916 р. - полковник Холін Петро Іванович;
?.?. 1916 - 04.03.1918 рр. - підполковник Трутенко Валентин Максимович.

Військові поховання ред.

В Латвії:

Селище Варкава (Vārkava), Упмальський повіт, Прейльський край. Братська могила на території католицького цвинтаря. Кількість та імена похованих військовиків 173-го Каменецького та 175-го Батуринського піхотних полків невідомі.
Селище Віцлани (Vilcāni), Упмальский повіт, Прейльський край. Військова братська могила. Кількість військовиків 175-го Батуринського полку та 14-го саперного батальйону невідомі.
Селище Діманти (Dimanti), Ерсикський повіт, Ліванський край. Братська могила. Кількість та імена похованих військовиків 175-го Батуринського полку невідомі.
Військова братська могила поблизу селища Пікалне (Pikalne) Саласпілського краю. На братському кладовищі поховані 1547 військовиків, серед них 1542 бійців 173-го Кам'янецького, 174-го Роменського, 175-го Батуринського та 176-го Переволочинського піхотних полків, померлих у вересні-листопаді 1916 року від ран та отруєнь, отриманих під час німецьких хімічних атак. Імена їхні невідомі. Стан кладовища та могил на червень 2007 року поганий.^[3]

Примітки ред.

↑ Знамя полка. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 27 квітня 2021.
↑ Краткий справочник. Фонды Российского государственного военно-исторического архиваАрхивированная копия. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 1 серпня 2014. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=да (довідка)
↑ http://voin.russkie.org.lv.

Джерела ред.

С.М. Єсюнін. До історії 175-го Батуринського піхотного полку (PDF). http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=sviu_2012_5_72 (українською) . Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
Батуринский, 175-й пехотный, полк // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина^[ru], 1911—1915. (рос.)
Гренадерские и пехотные полки. Изд. 2-е. Справочная книжка Императорского Главной квартиры. Под ред. В. К. Шенк. СПб., 1909

Література ред.

Батуринский 175 пехотный полк // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Єсюнін С. М. До історії 175-го Батуринського піхотного полку / С. М. Єсюнін // Сіверщина в історії України. — 2012. — Вип. 5. — С. 296—300.

[1] Знамя полка. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 27 квітня 2021.

[2] Краткий справочник. Фонды Российского государственного военно-исторического архиваАрхивированная копия. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 1 серпня 2014. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=да (довідка)

[3] ttp://voin.russkie.org.lv.

[1]

[2]

[3]