Юрій

українське чоловіче особове ім’я (Юрій)

Юрій — чоловіче ім'я грецького походження, поширене серед українців, білорусів, росіян та грузинів. Ім'я є прямим відповідником грецького Георгій (грец. Γεωργός), що означає «хлібороб», «плугатар» і походить від давньогрецьких слів («земля») та ergon («робота»)[1].

Юрій
грец. Γεωργός
Стать чоловіче ім'я
Значення «хлібороб», «плугатар»[1]
Мова походження грецька
По батькові чол Юрійович
По батькові жін Юріївна
Споріднені імена Георгій, Джордж, Жорж, Джорджо, Єжи, Єгор, Георге
Похідні прізвища Юр'єв, Юр'євський, Юрський, Юрков, Юркін, Юрушкін, Юрочкін, Юрчихін, Юрченко, Юрченков, Юрчук, Юрчуков, Юрчишин, Юрів, Юрків, Юркевич, Юровський, Юра, Юричко
Іменини 23 квітня, 29 жовтня
Іншими мовами:
Пошук статей
у Вікіпедії
які починаються з імені
містять ім'я

CMNS: Юрій у Вікісховищі

У побуті розповсюджені різноманітні скорочені та пестливі форми: Юра, Юрко, Юрчик, Юр, Юрась, Юрасько, Юрасик, Юрасенько, Юрасечко, Юраш, Юрашко, Юрієчко, Юрійко, Юрцьо, Юрусь, Юрок, Юрик[2]. Іменини Юрія (Георгія) відзначають кілька разів на рік, але найбільш значущим вважається день ушанування святого Юрія Змієборця — день його пам'яті за церковним календарем відзначається 23 квітня. Також Юрія Поборника відзначається 29 жовтня.

Форми ред.

  • Скорочено або пестливо: Юра, Юрко, Юрчик, Юрась, Юрасик, Юронька.
  • По батькові: Юріївна, Юрійович.

«Ой Юрію, Юрієчку, Юрію — кришталю,
Із любові великої щоб не було жалю»

Народна пісня

Іншомовні аналоги ред.

Варіанти імені Юрій ред.

Примітки ред.

  1. а б Скрипник 2005:51.
  2. Скрипник 2005:109.
  3. Акты Западной России...  СПб., 1846. T. 1., с. 32., документ № 21. Статутна грамота молдавського воєводи Олександра від 1407 року львівським і подільським купцям про право на вільну торгівлю.

Джерела ред.

  • Скрипник Л. Г. Власні імена людей: словник-довідник / Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківська ; ред. В. М. Русанівський; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — 3. — К. : Наукова думка, 2005.

Посилання ред.