Юн Чжан

Юн Чжан (Чжан Жун, кит. 張戎, пін. Zhāng Róng, англ. Jung Chang, 25 березня 1952 року) — китайська письменниця, що мешкає в Англії. Найбільш відома, як авторка автобіографічної книги «Дикі лебеді», у якій розповідає про три покоління жінок в Китаї (її бабуся, мати, вона сама).

Юн Чжан
кит. 張戎
Січень 2010 (Лондон)
Народилася	25 березня 1952(1952-03-25) (72 роки) Їбінь (Сичуань, КНР)
Громадянство	Велика Британія
Діяльність	автобіографка, письменниця, біограф, мовознавиця, поетка, історикиня
Сфера роботи	Історія Китаю
Alma mater	Університет Йоркаd, Школа східних і африканських досліджень Лондонського університетуd, Sichuan Universityd, University of West Londond і Shishi High Schoold
Заклад	Школа східних і африканських досліджень Лондонського університетуd
Мова творів	мандаринська
Роки активності	з 1986
Жанр	біографія
Magnum opus	Mao: The Unknown Storyd, Wild Swansd і Empress Dowager Cixi: The Concubine Who Launched Modern Chinad
У шлюбі з	Jon Hallidayd
Нагороди
Сайт: jungchang.net
Юн Чжан у Вікісховищі

Біографія

Життя в Китаї до Культурної революції

Юн Чжан народилась у місті Їбінь провінції Сичуань у родині чиновників Комуністичної партії. При народженні їй було дане ім'я Ерхун, що означає «Другий лебідь» (за китайською традицією імена батьків і дітей повинні мати спільну частину, в даному випадку «хун», також в імені було відображено, що вона друга дитина в родині). Друга з п'яти дітей.

Батько Юн Чжан займав посаду чиновника 10 рівня, яка була досить високою, тому її родина жила в достатку, вони жили у будинку із садом, мали хатню робітницю, водія, няню.

Чжан змінила ім'я у підлітковому віці. Це було пов'язано з тим, що «ерхун» також мало значення «світло-червоний», що також могло означати «недостатньо комуністичний». Чжан попросила батька придумати їй нове ім'я, пов'язане із військовою справою, яка була модна у Китаї в той час. Її нове ім'я Жун означає «військова справа, зброя».

Культурна революція

Після початку культурної революції її батьки критикували політику Мао. За її словами, батько написав листа безпосередньо Мао Цзедуну, у якому вимагав зупинити Культурну революцію. Після цього її батьки були репресовані. Батько був підданий тортурам, що призвело до психічного розладу. У подальшому вони перебували у трудових таборах.

Після культурної революції

Після смерті Мао батьки Чжан були звільнені, але не реабілітовані. Здоров'я батька було підірване тортурами і він невдовзі помер. Чжан після закінчення школи працювала помічником лікаря у сільській місцевості, потім — електриком на заводі.

Потім вона вступила до Сичуанського університету на відділення англійської філології. Закінчивши університет, Чжан залишилась викладачем.

Еміграція до Великої Британії

У 1978 році Чжан отримала урядову стипендію і виїхала до Великої Британії. У 1982 році вона отримала ступінь доктора філософії з лінгвістики у Йоркському університеті. До 1990 року вона читала лекції в лондонській Школі східних та африканських досліджень (англ. School of Oriental and African Studies). Потім вона вирішила зосередитись на письменництві.

У Великій Британії Чжан вийшла заміж за британського історика, спеціаліста по СРСР Джона Холідея.

Книги

Список книг

• 1986 — «Мадам Сун Ятсен» (англ. Mme Sun Yat-sen (Soong Ching-ling)) — у співавторстві з Джоном Холідеєм;
• 1992 — «Дикі лебеді»;
• 1994 — «Another province: new Chinese writing from London» — з Lynn Pan and Henry Zhao;
• 2005 — «Невідомий Мао» — у співавторстві з Джоном Холідеєм;
• 2013 — «Empress Dowager Cixi: The Concubine Who Launched Modern China»

Дикі лебеді

Найбільш відома книга Чжан, у якій розповідається про історію та життя в Китаї через життя трьох поколінь китайських жінок. Основними героїнями книги є бабуся Чжан Юйфан (у іншому перекладі Юфань), мати Дехун та сама Чжан. Назва книги походить від ієрогліфу 鴻, що означає «дикий лебідь», який містився у імені її матері, а також першому імені самої Чжан.