Чижевський Григорій Павлович

Григо́рій Па́влович Чиже́вський (* 23 жовтня 1886, с. Ціпки Великобудищенської волості Гадяцького повіту Полтавської губернії — † 1936, Кельці, Польща) — Міністр внутрішніх справ УНР (1919). Учасник Другого Зимового походу Армії УНР. Полковник Армії УНР, артилерист. Син відомого діяча українського руху Павла Івановича Чижевського.

Чижевський Григорій Павлович
Штабскапітан  Полковник
Григорій Чижевський
Загальна інформація
Народження	23 жовтня 1886(1886-10-23) Ціпки, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть	1936 Кельці, Келецьке воєводство, Польська Республіка
Військова служба
Приналежність	УНР
Рід військ	артилерія
Війни / битви	Перша світова війна Українсько-радянська війна Другий Зимовий похід

Життєпис

Лицарі «Залізного Хреста за Зимовий похід і бої» зі складу 3-ї Залізної дивізії з керівниками 2-ї Волинської дивізії.
1-й ряд зліва направо: Володимир Лаврик, підхор. Іван Назаренко, полк. Григорій Чижевський, ген. Олександр Загродський, підп. Олександр Недзвецький, підп. Микола Чижевський, підп. Іван Шура-Бура.
2-й ряд зліва направо: чот. Дмитро Рябінін, чот. Павло Кузенський, чот. Савко Стасюк, гуртковий Михайло Дяченко.
3-й ряд зліва напрво: рой. Прокіп Баснюк, чот. Тимко Михальчук, чот. Петро Демченко, рой. Вадим Околовський, чот. Семен Антонів, рой. Сергій Полонський, козак Максим Викторів.

Походив з шляхти Полтавської губернії. Закінчив технічне училище в Олександрівську (1906), Київський політехнічний інститут (1910).

Служба в російській армії

1 травня 1912 р. був мобілізований до армії однорічником 2-го розряду до 5-ї батареї 9-ї артилерійської бригади (Полтава). У липні 1913 р. склав іспит на звання прапорщика запасу артилерії. У липні 1914 р. був знову мобілізований, служив молодшим офіцером 1-ї батареї 70-ї артилерійської бригади. З 19 липня 1915 р. — підпоручик. З 19 квітня 1916 р. — поручик. З 27 травня 1916 р — штабс-капітан, з 12 листопада 1916 р. — командир батареї 70-ї бригади, з 21 грудня 1916 р. — командир батареї 136-го окремого артилерійського дивізіону. Під час Першої світової війни був нагороджений всіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, а також відзнакою Святого Георгія IV ступеня з лавровою гілкою (за бої під Ригою). 1 липня 1917 р. потрапив до німецького полону, перебував у таборі Ган-Мюнден.

Служба в Армії УНР

З 14 лютого 1918 р — командир 1-ї батареї 1-го Українського гарматного полку (Синьожупанників). З 3 березня 1918 р — командир 1-го Українського гарматного полку до часу його офіційного розформування німцями (27—28 квітня 1918 р). З 1 травня 1918 р. — губернський комісар Центральної Ради на Полтавщині, 15 травня 1918 р. — відданий Гетьманом Скоропадським під суд у справі гетьманського перевороту. З 27 листопада 1918 р. — губернський комісар Директорії у Полтавській губернії.

З 14 лютого 1919 р. — міністр внутрішніх справ УНР. 1 квітня 1919 р. — у резерві старшин при штабі Дієвої армії УНР. З 18 квітня 1919 р. — командир гарматного куреня 16-го пішого загону Дієвої армії УНР, з 10 червня 1919 р. — командир 3-ї гарматної бригади 3-ї (згодом — Залізної) дивізії Дієвої армії УНР.

З 6 січня 1920 р. — помічник командира 3-го збірного кінного полку Дієвої армії УНР, з 18 квітня 1920 р. — т. в. о. командира та командир 3-го збірного кінного полку Дієвої армії УНР. З 12 червня 1920 р. — начальник 3-ї гарматної бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. Учасник Другого Зимового походу, начальник артилерії Української повстанчої армії. Під час Походу був поранений.

На еміграції

Помер на еміграції у Польщі, у м. Кельцях.

В українській армії служив брат Григорія Чижевського — Микола.

Джерела

• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
• ЦДАВОУ — Ф. 4060. — Оп. 1. — Спр. 1, послужний список Чижевського Г. П.;
• ЦДАВОУ — Ф. 1075. — Оп. 1. — Спр. 131. — С 1-3; Оп. 2. — Спр. 653. — С 84-85;
• ЦДАВОУ — Ф. 2248. — Оп. 1. — Спр. 7. — С 144;
• ЦДАВОУ — Ф. 3172. — Оп. 1. -Спр. 67. — С 228—229;
• Зелінський В. Синьожупанники. — Берлін. — 193§;
• Чижевський М. 15 діб на окупованій Московою Україні//3а Державність. — Каліш. — 1932. — Ч. 3. — С 140—155;
• Вишнівський О. До історії Синіх і Залізних//3а Державність. — Варшава — 1937 — Ч. 7 — С 68—101;
• Вишнівський О. Трагедія 3-ї дивізії Дієвої армії УНР. — Мюнхен—Дітройт. — 1963;
• Несвіцький О. Полтава у дні революції та в період смути 1917—1922. — Полтава. — 1995. — С 71;
• Омелянович-Павленко М. Спогади українського командарма. — Київ. — 2002.