Чемпіонат СРСР з легкої атлетики в приміщенні
Чемпіонат СРСР з легкої атлетики в приміщенні — регулярні змагання в приміщенні, які щорічно проводились Федерацією легкої атлетики СРСР впродовж 1971—1991 років. Серед усіх внутрішніх легкоатлетичних змагань, які проводились в СРСР, вважались найбільш значущими легкоатлетичними стартами в приміщенні.
| Чемпіонат СРСР з легкої атлетики в приміщенні | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Статус | неактивний |
| Тривалість | 2-4 дні |
| Регулярність | щорічно |
| Країна |
 СРСР |
| Роки існування | 1971—1991 |
| Засновник | Федерація легкої атлетики СРСР |
Історія ред.
Історія зимових змагань легкоатлетів в закритих приміщеннях в СРСР розпочала свій відлік 17 січня 1949 року, коли в Ленінграді в приміщенні колишнього Михайлівського манежу відкрився перший в країні зимовий стадіон з 250-метровою круговою доріжкою, яка довгі роки залишалась основним місцем тренувань та змагань найсильніших легкоатлетів країни. Таким чином, одними з перших в Європі радянські легкоатлети стали регулярно проводити змагання, що отримали назву Загальносоюзних зимових змагань в приміщенні. Якщо в 50-ті роки вони розглядались лише як один із засобів підготовки до літнього спортивного сезону, то до 70-х років набули самостійності. В легкій атлетиці з'явився окремий змагальний сезон — зимовий, що включав в себе такі великі змагання, як чемпіонати Європи та СРСР, міжнародні матчі національних збірних команд[1].
Програма змагань чемпіонату час від часу змінювалась. Загальна кількість дисциплін варіювалась від 19 (у 1974 році) до 31 (у 1990 році). При цьому у програмі кожного чемпіонату були присутні 8 чоловічих дисциплін (біг на 60, 1500 метрів, 60 метрів з бар'єрами, стрибки у висоту, стрибки з жердиною, стрибки у довжину, потрійний стрибок, штовхання ядра) та 6 жіночих (біг на 60, 1500 метрів, 60 метрів з бар'єрами, стрибки у висоту, стрибки у довжину, штовхання ядра).
Чемпіони СРСР з легкоатлетичних багатоборств в приміщенні почали визначатись з 1975 року в межах основного чемпіонату. Починаючи з 1978 року, стали проводитись окремі чемпіонати СРСР з легкоатлетичних багатоборств в приміщенні.
Загалом було проведено 21 чемпіонат (1971—1991). Після розпаду СРСР та утворення СНД був проведений ще один чемпіонат на кшталт загальносоюзного, після чого він більше не проводився.
Чемпіонати ред.
Основний чемпіонат ред.
Чемпіонат з багатоборств ред.
Дисципліни ред.
За історію проведення чемпіонатів першість серед чоловіків визначалась загалом у 27 дисциплінах, а у жінок — у 23 видах.
Чоловіки ред.
| Дисципліна | 1971 | 1972 | 1973 | 1974 | 1975 | 1976 | 1977 | 1978 | 1979 | 1980 | 1981 | 1982 | 1983 | 1984 | 1985 | 1986 | 1987 | 1988 | 1989 | 1990 | 1991 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 60 метрів |  |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 100 метрів | |
|
|
|
|
||||||||||||||||
| 200 метрів | |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||||||
| 300 метрів | |
|
|||||||||||||||||||
| 400 метрів | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||
| 500 метрів | |
||||||||||||||||||||
| 600 метрів | |
|
|
||||||||||||||||||
| 800 метрів | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
| 1000 метрів | |
|
|||||||||||||||||||
| 1500 метрів | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 3000 метрів | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
| 5000 метрів | |
|
|
|
| ||||||||||||||||
| 60 метрів з бар'єрами | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 110 метрів з бар'єрами | |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
| 2000 метрів з перешкодами | |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
| 3000 метрів з перешкодами | |
|
|
|
| ||||||||||||||||
| Ходьба 5000 метрів | |
|
| ||||||||||||||||||
| Ходьба 10000 метрів | |
|
|
|
|
||||||||||||||||
| Стрибки у висоту | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Стрибки з жердиною | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Стрибки у довжину | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Потрійний стрибок | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Штовхання ядра | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Метання ваги | |
||||||||||||||||||||
| П'ятиборство | |
|
|||||||||||||||||||
| Семиборство | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||||
| Восьмиборство | |
|
|
Жінки ред.
| Дисципліна | 1971 | 1972 | 1973 | 1974 | 1975 | 1976 | 1977 | 1978 | 1979 | 1980 | 1981 | 1982 | 1983 | 1984 | 1985 | 1986 | 1987 | 1988 | 1989 | 1990 | 1991 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 60 метрів | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 100 метрів | |
|
|
|
|
||||||||||||||||
| 200 метрів | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||||||||
| 300 метрів | |
|
|||||||||||||||||||
| 400 метрів | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||
| 500 метрів | |
||||||||||||||||||||
| 600 метрів | |
|
|
||||||||||||||||||
| 800 метрів | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
| 1000 метрів | |
|
|||||||||||||||||||
| 1500 метрів | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 3000 метрів | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||||||
| 5000 метрів | |
| |||||||||||||||||||
| 60 метрів з бар'єрами | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 100 метрів з бар'єрами | |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
| Ходьба 3000 метрів | |
|
|
| |||||||||||||||||
| Ходьба 5000 метрів | |
||||||||||||||||||||
| Стрибки у висоту | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Стрибки у довжину | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Потрійний стрибок | |||||||||||||||||||||
| Штовхання ядра | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Триборство | |
|
|||||||||||||||||||
| П'ятиборство | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |||||||||
| Шестиборство | |
|
|
Встановлені рекорди ред.
В різні роки на чемпіонатах було встановлено 17 вищих світових досягнень (рекордів) у приміщенні: 11 — у чоловіків та 6 — у жінок. Крім цього, радянські спортсмени були також авторами багатьох європейських та національних досягнень (рекордів) у приміщенні.
Світові досягнення ред.
|
|
Європейські досягнення ред.
|
|
Національні досягнення ред.
Медальний залік ред.
Нижче представлений загальний підсумок медалей, завойованих в межах офіційних стартів чемпіонатів СРСР з легкої атлетики в приміщенні.
Присутність у списку іноземних країн пояснюється тим, що в період 1973—1977 років регламент змагань передбачав проведення «відкритих» чемпіонатів, на які запрошувались іноземні (переважно з країн соціалістичного табору) спортсмени.
| Місце | Команда | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | .svg){kind=small} РРФСР |
149 | 134 | 151 | 434 |
| 2 |  УРСР |
102 | 94 | 74 | 268 |
| 3 | Москва |
83 | 83 | 85 | 251 |
| 4 | Ленінград |
64 | 80 | 72 | 216 |
| 5 | .svg){kind=small} Білоруська РСР |
36 | 33 | 46 | 115 |
| 6 |  Казахська РСР |
19 | 17 | 15 | 51 |
| 7 | .svg){kind=small} Латвійська РСР |
17 | 17 | 20 | 54 |
| 8 | .svg){kind=small} Узбецька РСР |
14 | 17 | 14 | 45 |
| 9 | .svg){kind=small} Литовська РСР |
9 | 17 | 8 | 34 |
| 10 | .svg){kind=small} Грузинська РСР |
8 | 3 | 6 | 17 |
| 11 | .svg){kind=small} Молдавська РСР |
5 | 7 | 9 | 21 |
| 12 |  НДР |
5 | 3 | 2 | 10 |
| 13 | .svg){kind=small} Естонська РСР |
4 | 6 | 2 | 12 |
| 14 | .svg){kind=small} Вірменська РСР |
4 | 0 | 3 | 7 |
| 15 |  Польща |
3 | 2 | 0 | 5 |
| 16 | .svg){kind=small} Азербайджанська РСР |
2 | 6 | 3 | 11 |
| 17 |  Чехословаччина |
2 | 1 | 1 | 4 |
| 18 |  Киргизька РСР |
1 | 4 | 6 | 11 |
| 19 |  Угорщина |
1 | 2 | 2 | 5 |
| 20 |  Болгарія |
1 | 1 | 1 | 3 |
| 21 |  Румунія |
1 | 1 | 0 | 2 |
| 22 |  ФРН |
1 | 0 | 0 | 1 |
| 23 |  Туркменська РСР |
0 | 2 | 1 | 3 |
| 24 |  Таджицька РСР |
0 | 1 | 3 | 4 |
| 25 |  Греція |
0 | 0 | 1 | 1 |
Командний залік ред.
За регламентом змагань командний залік визначався на чемпіонатах 1971—1984 років, а на наступних чемпіонатах союзна першість в приміщенні носила виключно особистий характер — командний залік не визначався.
Учасниками командного заліку в окремі роки виступали збірні команди:
- союзних республік та, окремо, міст Москви та Ленінграду
- спортивних товариств та відомств
- міст та областей СРСР
Переважно використовувався «республіканський» командний залік (1971, 1973, 1975, 1978—1984). Командний залік за підсумками трьох чемпіонатів (1972, 1974, 1976) визначався виключно серед збірних спортивних товариств та відомств. Водночас, на двох чемпіонатах (1973, 1983) командний залік визначався як за республіканським, так і за відомчим підходом.
Крім цього, командний залік за підсумками чемпіонатів СРСР з легкоатлетичних багатоборств у приміщенні (починаючи з 1978 року, коли вони почали проводитись як самостійна першість) визначався окремо.
Республіканський залік ред.
| Рік | Основний чемпіонат | Чемпіонат з багатоборств | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
|
|
|
| |
| 1971 | РРФСР
|
Москва
|
Ленінград
|
окремо не визначався | ||
| 1973 | УРСР
|
Москва
|
РРФСР
|
окремо не визначався | ||
| 1975 | Ленінград
|
УРСР
|
Москва
|
окремо не визначався | ||
| 1978 | РРФСР
|
Москва
|
УРСР
|
Москва
|
УРСР
|
Білоруська РСР
|
| 1979 | РРФСР
|
УРСР
|
Ленінград
|
РРФСР
|
УРСР
|
Москва
|
| 1980 | РРФСР
|
УРСР
|
Москва
|
РРФСР
|
Ленінград
|
Москва
|
| 1981 | РРФСР
|
УРСР
|
Москва
|
УРСР
|
РРФСР
|
Ленінград
|
| 1982 | РРФСР
|
УРСР
|
Москва
|
РРФСР
|
УРСР
|
Білоруська РСР
|
| 1983 | РРФСР
|
УРСР
|
Москва
|
|||
| 1984 | РРФСР
|
УРСР
|
Москва
|
|||
Відомчий залік ред.
| Рік | Основний чемпіонат | Чемпіонат з багатоборств | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
|
|
|
|
| |
| 1972 | Динамо | Збройні Сили | Буревісник | окремо не визначався | ||
| 1973 | Динамо | Буревісник | Збройні Сили | окремо не визначався | ||
| 1974 | Збройні Сили | Спартак | Динамо | окремо не визначався | ||
| 1976 | Динамо | Збройні Сили | Буревісник | окремо не визначався | ||
| 1983 | Збройні Сили | Динамо | Буревісник | |||
Мультимедалісти ред.
Нижче наводяться списки спортсменів, які 5 або більше разів виборювали медалі чемпіонату СРСР з легкої атлетики в приміщенні.
За всю історію змагань найбільше разів (6) чемпіонство виборювала українка Тетяна Самоленко (Хамітова).
Чоловіки ред.
| Загалом | Атлет | Місто | |
|
|
Дисципліни |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 8 | Віктор Мясников | Мінськ |
5 | 2 | 1 | 60, 110 метрів з бар'єрами |
| Олександр Аксинін | Ленінград |
0 | 4 | 4 | 60, 100 метрів | |
| 7 | Ігор Казанов | Даугавпілс / Мінськ / Рига |
5 | 2 | 0 | 60 метрів з бар'єрами |
| Валерій Абрамов | Архангельськ / Московська обл. |
5 | 1 | 1 | 1500, 3000 метрів | |
| Володимир Просін | Саратов |
4 | 3 | 0 | 200, 400 метрів | |
| Володимир Пономарьов | Ростов-на-Дону |
3 | 4 | 0 | 600, 800, 1000, 1500, 3000 метрів | |
| Віктор Калінкін | Пенза |
3 | 2 | 2 | 800, 1000, 1500 метрів | |
| Олександр Крупський | Іркутськ |
3 | 2 | 2 | Стрибки з жердиною | |
| Олександр Баришников | Ленінград |
2 | 3 | 2 | Штовхання ядра | |
| 6 | Валерій Борзов | .svg){kind=small} Київ |
4 | 2 | 0 | 60 метрів |
| Валерій Підлужний | Донецьк |
4 | 2 | 0 | Стрибки у довжину | |
| Микола Колесников | Ленінград |
4 | 2 | 0 | 60, 100 метрів | |
| Яніс Боярс | Стучка / Лімбажі |
4 | 2 | 0 | Штовхання ядра | |
| В'ячеслав Кулебякін | Ленінград |
3 | 1 | 2 | 60, 110 метрів з бар'єрами | |
| Валерій Войкін | Ленінград |
3 | 1 | 2 | Штовхання ядра | |
| Володимир Муравйов | Караганда |
2 | 3 | 1 | 60, 100, 200, 300 метрів | |
| Геннадій Валюкевич | Мінськ |
2 | 1 | 3 | Потрійний стрибок | |
| 5 | Андрій Прокоф'єв | Свердловськ |
5 | 0 | 0 | 60 метрів, 60 метрів з бар'єрами |
| Андрій Федорів | Львів / Москва |
4 | 1 | 0 | 200 метрів | |
| Михайло Дасько | Ленінград |
3 | 1 | 1 | 3000, 5000 метрів | |
| Євген Тананика | Харків |
3 | 1 | 1 | Стрибки з жердиною | |
| Валерій Середа | Баку / Ленінград |
3 | 1 | 1 | Стрибки у висоту | |
| Анатолій Ярош | Ворошиловград / Київ |
3 | 1 | 1 | Штовхання ядра | |
| Анатолій Мамонтов | Кишинів |
3 | 0 | 2 | 1500, 3000 метрів | |
| Володимир Малоземлін | Тольятті |
2 | 1 | 2 | 800, 1500 метрів, 2000 метрів з перешкодами | |
| Родіон Гатаулін | Ташкент / Ленінград |
2 | 1 | 2 | Стрибки з жердиною | |
| Сергій Усов | Ташкент |
1 | 3 | 1 | 60 метрів з бар'єрами | |
| Сергій Ловачов | Чита / Московська обл. / Ташкент |
0 | 3 | 2 | 400 метрів | |
| Георгій Шабанов | Псков |
0 | 2 | 3 | 60 метрів з бар'єрами |
Жінки ред.
| Загалом | Атлетка | Місто | |
|
|
Дисципліни |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 8 | Нуну Абашидзе | Одеса |
4 | 2 | 2 | Штовхання ядра |
| 7 | Світлана Кітова | Москва |
0 | 3 | 4 | 800, 1500 метрів |
| Тетяна Анісімова (Полубоярова) | Ленінград |
4 | 2 | 1 | 60, 100 метрів з бар'єрами | |
| Тамара Бикова | Ростов-на-Дону / Москва |
3 | 2 | 2 | Стрибки у висоту | |
| 6 | Тетяна Самоленко (Хамітова) | Запоріжжя |
6 | 0 | 0 | 800, 1500, 3000 метрів |
| Тамара Сорокіна (Казачкова) | Магнітогорськ / Челябінськ |
5 | 1 | 0 | 800, 1000, 1500 метрів | |
| Людмила Кондратьєва | Ростов-на-Дону |
5 | 0 | 1 | 60, 100 метрів | |
| Світлана Крачевська | Ленінград |
4 | 1 | 1 | Штовхання ядра | |
| Наталія Бочина | Ленінград |
3 | 2 | 1 | 60, 100, 200, 300 метрів | |
| Марія Пінігіна (Кульчунова) | Київ |
3 | 2 | 1 | 400 метрів | |
| Надія Олізаренко (Мушта) | Брянськ / Одеса |
2 | 2 | 2 | 600, 800 метрів | |
| Ольга Двірна | Іваново / Ленінград |
1 | 3 | 2 | 1500, 3000 метрів | |
| 5 | Наталія Лісовська | Москва |
4 | 1 | 0 | Штовхання ядра |
| Марина Сидорова | Ленінград |
2 | 2 | 1 | 60, 200, 400 метрів | |
| Наталія Лебедєва | Москва |
2 | 1 | 2 | 60, 100 метрів з бар'єрами | |
| Людмила Бєлова | Москва |
2 | 1 | 2 | 400 метрів | |
| Марина Шмоніна | Ташкент |
1 | 2 | 1 | 200, 400 метрів | |
| Віра Анісімова | Москва |
0 | 5 | 0 | 60, 100 метрів | |
| Людмила Аксьонова | Київ |
0 | 3 | 2 | 300, 400 метрів | |
| Ніна Дербіна (Моргуліна) | Кропоткін / Краснодар |
0 | 1 | 4 | 60, 100 метрів з бар'єрами | |
| Валентина Федюшина | Москва / Сімферополь |
0 | 0 | 5 | Штовхання ядра |
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Легкая атлетика: Справочник / Сост. Р. В. Орлов — М.: Физкультура и спорт, 1983 — С. 107. (рос.)
Джерела ред.
Загальні відомості ред.
- Легкая атлетика / Сост. Штейнбах В. Л. — М.: Олимпия Пресс, 2006. — С.375-384 (рос.)
- http://gbrathletics.com/nc/ursi.htm (англ.)
Результати по роках ред.
- Технические результаты чемпионата СССР в закрытом помещении // Легкая атлетика. — 1971. — № 4. — С. 6-7 (рос.).
- Первенство СССР в закрытом помещении // Легкая атлетика. — 1972. — № 4. — С. 6-7 (рос.).
- Евгений Чен. Первый открытый // Легкая атлетика. — 1973. — № 4. — С. 2-3 (рос.).
- Первенство СССР в закрытом помещении // Легкая атлетика. — 1973. — № 4. — С. 3 (рос.).
- Зима 1974 г. Чемпионат СССР // Легкая атлетика. — 1974. — № 4. — С. 12-13 (рос.).
- Открытый чемпионат СССР // Легкая атлетика. — 1975. — № 4. — С. 32 (рос.).
- VI Чемпионат СССР в помещении // Легкая атлетика. — 1976. — № 5. — С. 30 (рос.).
- Легкая атлетика: Справочник / Сост. Р. В. Орлов — М.: Физкультура и спорт, 1983 — С. 113—114, 117—118 (рос.)
- Зимний чемпионат СССР // Легкая атлетика. — 1978. — № 5. — С. 26-27 (рос.).
- Чемпионат СССР по многоборьям // Легкая атлетика. — 1978. — № 5. — С. 27 (рос.).
- Мужают юниоры // Легкая атлетика. — 1979. — № 5. — С. 22 (рос.).
- Зимний чемпионат СССР // Легкая атлетика. — 1979. — № 5. — С. 22-23 (рос.).
- Зимний чемпионат СССР // Легкая атлетика. — 1980. — № 4. — С. 27 (рос.).
- Чемпионат СССР по многоборью // Легкая атлетика. — 1980. — № 6. — С. 30 (рос.).
- Матч СССР-США по многоборью // Легкая атлетика. — 1980. — № 6. — С. 30 (рос.).
- Зимний чемпионат СССР // Легкая атлетика. — 1981. — № 5. — С. 29-30 (рос.).
- Чемпионат СССР по многоборьям // Легкая атлетика. — 1981. — № 5. — С. 30 (рос.).
- Зимний чемпионат СССР // Легкая атлетика. — 1982. — № 4. — С. 8 (рос.).
- Зимний чемпионат СССР по многоборьям // Легкая атлетика. — 1982. — № 6. — С. 28 (рос.).
- Зимний чемпионат СССР // Легкая атлетика. — 1983. — № 4. — С. 29-30 (рос.).
- Зимний чемпионат СССР по многоборьям // Легкая атлетика. — 1983. — № 4. — С. 30 (рос.).
- Зимний чемпионат СССР // Легкая атлетика. — 1984. — № 4. — С. 29 (рос.).
- Зимний чемпионат СССР по многоборьям // Легкая атлетика. — 1984. — № 5. — С. 27 (рос.).
- В. Калясьев. Атака на рекорды! Итоги зимнего чемпионата СССР. 15-17 февраля. Кишинёв. // Легкая атлетика. — 1985. — № 4. — С. 15 (рос.).
- Чемпионат СССР по многоборью // Легкая атлетика. — 1985. — № 4. — С. 29 (рос.).
- Чемпионат СССР в помещении // Легкая атлетика. — 1986. — № 4. — С. 27 (рос.).
- Зимний чемпионат СССР по многоборьям // Легкая атлетика. — 1986. — № 5. — С. 28 (рос.).
- Непросто жить чемпионату // Легкая атлетика. — 1987. — № 4. — С. 6 (рос.).
- XVII чемпионат СССР в помещении // Легкая атлетика. — 1987. — № 4. — С. 18 (рос.).
- Зимний чемпионат СССР по многоборьям // Легкая атлетика. — 1987. — № 4. — С. 18 (рос.).
- Чемпионат СССР // Легкая атлетика. — 1988. — № 4. — С. 26-27 (рос.).
- Чемпионат СССР в помещении по многоборьям // Легкая атлетика. — 1988. — № 4. — С. 18 (рос.).
- Порадовали прыгуны. Чемпионат СССР в помещении // Легкая атлетика. — 1989. — № 4. — С. 19-21 (рос.).
- Матч СССР-ГДР по многоборьям в помещении // Легкая атлетика. — 1989. — № 4. — С. 34, 43 (рос.).
- Чемпионат СССР по многоборьям в помещении // Легкая атлетика. — 1989. — № 4. — С. 43 (рос.).
- Борьбу украшают рекорды. Заметки с зимнего чемпионата СССР по легкой атлетике // Легкая атлетика. — 1990. — № 4. — С. 18 (рос.).
- Чемпионат СССР в помещении // Легкая атлетика. — 1990. — № 4. — С. 18-19 (рос.).
- Чемпионат и первенство СССР по многоборьям // Легкая атлетика. — 1990. — № 4. — С. 19 (рос.).
- Рекорды в Волгограде или… как мы теряем валюту. Заметки с чемпионата страны // Легкая атлетика. — 1991. — № 3. — С. 5 (рос.).
- Чемпионат СССР в помещении // Легкая атлетика. — 1991. — № 3. — С. 5 (рос.).
- Чемпионат и первенство СССР по многоборьям // Легкая атлетика. — 1991. — № 5. — С. 47 (рос.).