Хрустан євразійський

вид птахів
Хрустан
Дорослий самець хрустана
Дорослий самець хрустана
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Сивкові (Charadriidae)
Рід: Пісочник (Charadrius)
Вид: Хрустан євразійський
Charadrius morinellus
(Linnaeus, 1758)
Підвиди

Див. текст

Посилання
Вікісховище: Charadrius morinellus
Віківиди: Charadrius morinellus
EOL: 1178531
ITIS: 176545
МСОП: 106003147
NCBI: 211599
Fossilworks: 369501

Хруста́н євразійський[1] (Charadrius morinellus) — птах невеликих розмірів із ряду Сивкоподібні родини сивкових з короткими ногами та невеликим дзьобом. Мешканець арктичних та гірських тундр Європи та Азії. В Україні пролітний вид.

Опис

ред.

Довжина тіла 20-22 см, розмах крил 57-64 см, вага 90-140г. Птаха можна відрізнити за особливістю оперення, яке не зустрічається у інших куликів. Статевий диморфізм виявлений не яскраво, зокрема самці дещо менші від самок і мають не таке яскраве забарвлення.

У пухового пташеняти спина — суміш чорних, іржаво-жовтих і білих цяток, лоб вершково-білий з чорною серединною лінією. Черевна сторона білувата, на волі злегка охриста або вершкова.

У молодого птаха спинна сторона тіла чорно-бура з рудуватими краями пір'я. Груди і боки бруднувато охристі з бурими цятками, решта черева сірувато-бура.

Дорослий птах y весняному вбранні: верх голови чорно-бурий, на лобі пера з білими краєчками; брови і їх продовження білого кольору; оперення решти верхньої сторони тіла буровато-сіре; горло біле; воло сіро-буре; груди і боки іржасто-руді. На середині черева є велика чорна пляма. Задня частина черева і спід хвоста та крила білі. Махові пера зверху бурі, зі споду — білуваті; стернові пера бурі, з вузькою білою верхівкою. Стернові пера такого кольору, як і спина. Дзьоб чорний, ноги жовтувато —сірі.

У дорослих птахів в зимовий період верх голови темно-бурий, пера з рудуватою облямівкою, воло і боки тулуба рудувато-сірі, спина буровато —сіра. Груди і черево сірувато — білі. На волі виражена світла смуга.

Поширення

ред.

Ареал хрустана складається з окремих, розташованих на певній відстані один від одної територій. Основною територією поширення хрустана є зона тундри Євразії, проте гніздова територія не завжди саме в цих місцях. У горах гніздовий ареал хрустанів лежить вище рівня лісу (на Алтаї, наприклад, від 2000 м і вище). В Україні цей вид має статус пролітного виду. Весняний переліт хрустанів на території України триває з початку березня до кінця квітня і навіть пізніше. У рівнинній тундрі оселяються на сухих кам'янистих височинах, порослих рідким лишайником, мохом і низькорослою травою. У гірській місцевості надає перевагу ділянкам з рівним ландшафтом з кам'яних плит і дрібного гравію вище межі лісу, також з рідкою рослинністю. Саме відносна рідкісність подібних біотопів і пояснює причину розірваності та фрагментарності ареалу даного виду. Зимують у Південно-Західній Азії і в Східній Африці, дотримуючись там напівпустельних рівнин з небагатою злаковою рослинністю, далеко від морських узбережь.

Живлення

ред.

Зоофаг, основний раціон — комахи та інші безхребетні, головним чином твердокрилі, двокрилі, черви тачеревоногі, рідше основний раціон становить рослинна їжа — листя, ягоди, насіння. Ловить мурах, павуків і щипавок. На місцях зимівлі іноді споживає різні види дрібних равликів. У невеликих кількостях харчується кормами рослинного походження — ягодами, насінням, листям і квітками, зокрема зеленню ломикаменю або ягодами водянки. Полює на поверхні землі, виглядаючи здобич здалеку і хапаючи її після короткого перельоту. У шлунках птахів часто знаходять дрібні камінчики, які птахи ковтають спеціально для поліпшення перемелювання їжі.

Розмноження

ред.
 
Яйце хрустана
 
Молода особина

На місця гніздування хрустани прилітають ранньою весною. Вони розбиваються на пари і гніздяться переважно на кам'янистих ділянках тундри, а в горах — на ділянках з низькою і негустою трав'янистою рослинністю і кам'янистим ґрунтом. Гніздо являє собою досить глибоку ямку, яка має підстилку із стебел і трави. В кладці три, дуже рідко чотири або два яйця. Насиджуванням, яке триває протягом 23-29 днів, зайнятий самець. За рік роблять одну кладку, у випадку її загибелі, протягом 14 днів може бути зроблена ще одна кладка. Самка після відкладання яєць залишає гніздові місця. Молодь починає літати у віці 25-30 днів. Осінній переліт через Україну відбувається у вересні-жовтні. Під час перельоту хрустани летять тільки вдень, звичайно невеликими зграйками і низько над землею, іноді зупиняючись для відпочинку і живлення.

Охорона

ред.

Загрозливими чинниками для хрустана є забруднення середовищ існування, пряме винищення птахів мисливцями, забудова та засмічення узбережь водойм. Вид перебуває під захистом Директиви ЄС про захист диких птахів, Бонської та Бернської конвенції, а також Угоди AEWA.

Примітки

ред.
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Література

ред.