Халонг
Халонг (в'єт. vịnh Hạ Long) — бухта в Тонкінській затоці Південнокитайського моря. Об'єкт світової спадщини ЮНЕСКО.
| Бухта Халонг в'єт. vịnh Hạ Long | |
|---|---|
| Ha Long Bay [1] | |
| Світова спадщина | |
 Бухта Халонг | |
| 20°54′00″ пн. ш. 107°12′01″ сх. д. / 20.90000° пн. ш. 107.20028° сх. д. | |
| Країна |
 В'єтнам |
| Тип | Природний |
| Об'єкт № | 672 |
| Регіон | Азія і Океанія |
| Зареєстровано: | 1994 (18 сесія) |
| Внесено зміни | 2000 |
  | |
|
| |
 | |
 Халонг у Вікісховищі | |
Бухта включає в себе близько 2000 островів (989 з них мають власні імена), а також невеликі скелі, кручі та печери. Площа її становить близько 1500 км2. Як наземний, так і підводний світ характеризується високою біорізноманітністю.
Халонг перекладається як «там, де дракон занурився в море». За легендою, острова затоки Халонг були створений великим драконом. Він завжди жив у горах, коли ж він вийшов, то продовбав хвостом долини і лощини різноманітної форми. Після його занурення в море, місця, викопані його хвостом, заповнилися водою, і залишилися тільки маленькі острівці землі. Місцеві жителі і до цього дня говорять, що в затоці живе дракон.
Найцивілізованішим островом в затоці по праву можна вважати Туантяу. Саме тут розташовується колишня резиденція Хо Ші Міна. До того ж очікується будівництво на острові курортного комплексу. Катба — найбільший острів у бухті Халонг. Близько половини острова в 1986 році була оголошена національним парком. На острові є безліч озер, водоспадів і гротів, прибережні коралові рифи. Найбільш відомими печерами в бухті Халонг є Пеліканяча (в'єт. hang Bồ Nâu), Дівоча (в'єт. hang Trinh Nữ) і Небесний Палац (в'єт. Động Thiên Cung). Також відомий грот Барабан (в'єт. hang Trống), який отримав свою назву через звуки барабанного бою, що лунають з нього при поривах вітру. Найкрасивішою вважається Печера Дерев'яних Кілків (в'єт. hang Đầu Gỗ).
Бухта Халонг внесена до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
Клімат ред.
Клімат затоки тропічний, вологий, із двома сезонами: гарячий і вологий влітку, та сухий і холодний зимою. Середня температура від 15 до 25 °C, а річна кількість опадів становить від 2000 мм і 2200 мм. Бухта Халонг має типову добову систему припливів (амплітуда коливань припливів 3,5—4 м). Солоності від 31 до 34,5 ‰ у сухий сезон і нижче в дощовий сезон.
Населення ред.
.jpg)
Спільнота близько 1600 осіб мешкає у бухті в рибальських селищах: Киаван (в'єт. Cửa Vạn), Баханг (в'єт. Ba Hang), Капзе (в'єт. Cặp Dè), комуна Хунгтханг (в'єт. Hùng Thắng), та у місті Халонг. Вони живуть у човнах та плавучих будинках та існують, займаючись рибальством і вирощування морської фауни.
Транспорт ред.
Острови в бухті: «Дракон», «Вітрило», «Човен», Зеу, Хоанг Са, Труонг Са, Нгоквунг (в'єт. Ngọc Vừng) і Туантяу (в'єт. Tuần Châu), зв′язані між собою човновим і катерним транспортом. Маршрути починаються в портах Байчау і Хонгей.
Нагороди та відзнаки ред.
У 1962 році В'єтнамське Міністерство культури, спорту і туризму визнало бухту Халонг «Уславленою національною ландшафтною пам'яткою».
Бухта була вперше включена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у 1994 році на знак визнання її видатної, беззаперечної естетичної цінності. У 2000 році Комітет всесвітньої спадщини додатково відзначив Халонг за видатні геологічні та геоморфологічні значення.
У 2009 році всесвітня програма «Сім нових чудес світу» включила Халонг до списку кандидатур семи природних чудес світу.
Примітки ред.
Посилання ред.
- http://www.orient-travel.ru/vietnam/resort/halong/ [Архівовано 10 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- http://whc.unesco.org/en/list/672 [Архівовано 8 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- UNESCO: Бухта Халонг