Вікіпедія

Фіналіссіма 2022

футбольний матч

Фіналіссіма 2022 (ісп. Finalíssima) — третій розіграш Кубка чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА, футбольного матчу між переможцями попередніх чемпіонатів Південної Америки та Європи. У матчі взяли участь Італія, переможець Євро-2020 (відбувся у 2021 році), та Аргентина, переможець Кубка Америки 2021 року. Гра відбулась на стадіоні «Вемблі» в Лондоні, Англія, 1 червня 2022 року. Матч став відродженням турніру, який останній раз грали 29 років тому, організовують УЄФА та КОНМЕБОЛ в рамках оновленого партнерства між двома конфедераціями.

Фіналіссіма 2022
Турнір Кубок чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА
Італія Аргентина
Італія Аргентина
0 3
Дата 1 червня 2022
Стадіон «Вемблі», Лондон
Гравець матчу Аргентина Ліонель Мессі[1]
Арбітр П'єро Маса (Чилі)[2]
Глядачі 87 112[3]
Погода Чисте небо
17 °C (63 °F)
47 % вологість повітря[4]
← 1993
2025 →

Аргентина виграла матч з рахунком 3:0 і здобула свій другий титул[5].

Передісторія

ред.

У 1985 та 1993 роках переможці попередніх чемпіонатів Європи та Кубка Америки грали в Кубку Артеміо Франкі (також відомому як Кубок європейських/південноамериканських націй), матчі, організованому УЄФА та КОНМЕБОЛ[6]. Франція виграла матч 1985 року в Парижі, а Аргентина виграла матч 1993 року в Мар-дель-Плата. Однак після цього турнір було припинено[7] і переможці цих турнірі стали брати участь у Кубку короля Фахда/Кубка конфедерацій ФІФА, який вперше був зіграний у 1992 році[8]. Після турніру 2017 року ФІФА оголосила 15 березня 2019 року, що турнір буде скасовано[9].

12 лютого 2020 року УЄФА та КОНМЕБОЛ підписали оновлений меморандум про взаєморозуміння, спрямований на посилення співпраці між двома організаціями. У рамках угоди спільний комітет УЄФА-КОНМЕБОЛ розглянув можливість проведення міжконтинентальних матчів Європи та Південної Америки як для чоловічого, так і для жіночого футболу, а також для різних вікових груп[10]. 28 вересня 2021 року УЄФА і КОНМЕБОЛ підтвердили, що переможці чемпіонату Європи і Кубка Америки зустрінуться в міжконтинентальному матчі, причому угода спочатку охоплює три видання, починаючи з 2022 року. Було підтверджено, що перше видання відбудеться під час міжнародного вікна у червні 2022 року[11]. 15 грудня 2021 року УЄФА та КОНМЕБОЛ знову підписали оновлений меморандум про взаєморозуміння до 2028 року, який включав конкретні положення щодо відкриття спільного офісу в Лондоні та потенційної організації різноманітних футбольних заходів. Було підтверджено, що матч відбудеться в Лондоні 1 червня 2022 року, а місце його проведення ще не визначено[12]. 22 березня 2022 року УЄФА оголосило, що матч відбудеться на стадіоні «Вемблі»[13]. У той же час турнір отримав нову назву — Кубок чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА[14].

Команди

ред.
Команда Конфедерація Кваліфікація Попередні виступи (жирним позначено переможців)
  Італія УЄФА Переможці Євро-2020 Жодного
  Аргентина КОНМЕБОЛ Переможці Кубка Америки 2021 року 1 (1993)

Італія кваліфікувалась на турнір завдяки перемозі на Євро-2020 (відбувся в 2021 році), перемігши Англію по пенальті у фіналі, також на «Вемблі», здобувши свій другий титул чемпіона Європи[15]. Аргентина отримала право взяти участь у матчі, вигравши Кубок Америки 2021 року, перемігши Бразилію з рахунком 1:0 у фіналі і вигравши рекордний 15-й титул Кубка Америки, що стало їхнім першим трофеєм за 28 років[16][17].

Стадіон

ред.
 
Стадіон «Вемблі» в Лондоні, місце проведення матчу

Місцем проведення матчу був обраний стадіон «Вемблі» у Лондоні, Англія.[18]. Стадіон був відкритий у 2007 році на місці історичного однойменного стадіону, знесення якого відбулося у 2002—2003 роках[19][20]. Власником арени є Футбольна асоціація Англії (FA) і на ній проводять свої матчі збірні Англії. Стадіон був місцем проведення чемпіонату Європи з футболу 2020 року, включаючи фінал, в якому Італія виграла по пенальті у Англії. Оригінальний стадіон, раніше відомий як Empire Stadium, був відкритий у 1923 році і приймав матчі на чемпіонаті світу з футболу 1966 року, включаючи фінал, де господарі, Англія, обіграли Західну Німеччину з рахунком 4:2 після додаткового часу, а також на Євро-1996, включно з фіналом, в якому Німеччина перемогла Чехію. На «Вемблі» також проходить щорічний фінал Кубка Англії, починаючи з фіналу 1923 року (за винятком 2001—2006 років, коли стадіон перебудовувався)[21].

Перед матчем

ред.

Айдентика

ред.

УЄФА оприлюднив фірмовий стиль матчу 22 березня 2022 року. Матч отримав назву Фіналіссіма Finalissima, тобто «гранд-фінал». В основі логотипу лежить лавровий вінок, символ досконалості та перемоги. На ньому зображені стрічки кольорів країн-учасниць, італійський триколор зліва та аргентинський альбіселесте, які об'єднуються навколо трофея змагань. Крім того, кілька стрічок із платини та золота, найдорожчих металів у світі, призначені для підкреслення значення матчу. За даними УЄФА, стрічки є «символом міцних зв'язків між КОНМЕБОЛ і УЄФА, а також їхньої відданості розвитку футболу за межами своїх географічних зон»[14].

Продаж квитків

ред.

Місткість стадіону на матч становила 86 000 глядачів, а квитки продавались вболівальникам та широкому загалу в порядку черги через UEFA.com. Квитки були доступні з 24 березня 2022 року в чотирьох цінових категоріях: 25, 40, 55 і 99 фунтів стерлінгів[22].

Арбітр

ред.

30 травня 2022 року 37-річний чилійський арбітр П'єро Маса був оголошений арбітром матчу. Призначення арбітра було здійснено спільно двома конфедераціями[23]. Маса був арбітром ФІФА з 2018 року[24], хоча цей матч був його першим міжнародним матчем у статусі головного арбітра[25]. Раніше Маса був четвертим суддею та арбітром VAR на Кубку Америки 2019 року[26], а також арбітром VAR на юнацькому чемпіонаті світу 2019 року[27]. До нього приєдналися його співвітчизники Крістіан Шіман і Клаудіо Ріос як помічники арбітра. Іспанський арбітр Хесус Хіль Мансано був четвертим арбітром, а його співвітчизники Алехандро Ернандес Ернандес та Хуан Мартінес Мунуера виконували функції арбітра VAR та одного з асистентів VAR відповідно. Іншим асистентом VAR став португалець Тьягу Мартінш[2].

Склади

ред.

До 29 травня 2022 року, за три дні до матчу, обидві національні збірні повинні були представити команду з 23 гравців, з яких троє повинні були бути воротарями[28].

Італія

ред.

Італія оголосила про попередній склад із 39 гравців 23 травня 2022 року[29]. 27 травня ще вісім гравців було додано, а Доменіко Берарді та Андреа Пінамонті були виключені з заявки через травми[30]. Остаточний склад був оголошений 30 травня.

Заявка збірної Італії

Головний тренер: Роберто Манчіні

№ Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб
1 1ВР Алессіо Краньйо (1994-06-28)28 червня 1994 (вік 27 років) 2 0   Кальярі
2 2ЗХ Джованні Ді Лоренцо (1993-08-04)4 серпня 1993 (вік 28 років) 19 2   Наполі
3 2ЗХ Джорджо К'єлліні ( ) (1984-08-14)14 серпня 1984 (вік 37 років) 116 8   Ювентус
4 2ЗХ Леонардо Спінаццола (1993-03-25)25 березня 1993 (вік 29 років) 18 0   Рома
5 3ПЗ Мануель Локателлі (1998-01-08)8 січня 1998 (вік 24 роки) 21 3   Ювентус
6 2ЗХ Мануель Лаццарі (1993-11-29)29 листопада 1993 (вік 28 років) 2 0   Лаціо
7 2ЗХ Алессандро Флоренці (1991-03-11)11 березня 1991 (вік 31 рік) 47 2   Мілан
8 3ПЗ Жоржиньйо (1991-12-20)20 грудня 1991 (вік 30 років) 43 5   Челсі
9 4НП Андреа Белотті (1993-12-20)20 грудня 1993 (вік 28 років) 42 12   Торіно
10 3ПЗ Федеріко Бернардескі (1994-02-16)16 лютого 1994 (вік 28 років) 38 6   Ювентус
11 4НП Маттео Політано (1993-08-03)3 серпня 1993 (вік 28 років) 4 3   Наполі
12 3ПЗ Матео Пессіна (1997-04-21)21 квітня 1997 (вік 25 років) 12 4   Аталанта
13 2ЗХ Емерсон Палміері (1994-08-03)3 серпня 1994 (вік 27 років) 26 0   Ліон
14 1ВР Алекс Мерет (1997-03-22)22 березня 1997 (вік 25 років) 2 0   Наполі
15 2ЗХ Франческо Ачербі (1988-02-10)10 лютого 1988 (вік 34 роки) 23 1   Лаціо
16 3ПЗ Браян Крістанте (1995-03-03)3 березня 1995 (вік 27 років) 23 2   Рома
17 4НП Джанлука Скамакка (1999-01-01)1 січня 1999 (вік 23 роки) 3 0   Сассуоло
18 3ПЗ Ніколо Барелла (1997-02-07)7 лютого 1997 (вік 25 років) 36 7   Інтернаціонале
19 2ЗХ Леонардо Бонуччі (1987-05-01)1 травня 1987 (вік 35 років) 115 8   Ювентус
20 3ПЗ Лоренцо Пеллегріні (1996-06-19)19 червня 1996 (вік 25 років) 21 3   Рома
21 1ВР Джанлуїджі Доннарумма (1999-02-25)25 лютого 1999 (вік 23 роки) 42 0   Парі Сен-Жермен
22 4НП Джакомо Распадорі (2000-02-18)18 лютого 2000 (вік 22 роки) 9 3   Сассуоло
23 2ЗХ Алессандро Бастоні (1999-04-13)13 квітня 1999 (вік 23 роки) 11 0   Інтернаціонале

Аргентина

ред.

13 травня 2022 року Аргентина оголосила про попередній склад із 35 осіб[31]. 20 травня у складі залишилось 29 гравців[32]. Остаточний склад був оголошений 1 червня.

Заявка збірної Аргентини

Головний тренер: Ліонель Скалоні

№ Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб
1 1ВР Франко Армані (1986-10-16)16 жовтня 1986 (вік 35 років) 17 0   Рівер Плейт
2 2ЗХ Хуан Фойт (1998-01-12)12 січня 1998 (вік 24 роки) 14 0   Вільярреал
3 2ЗХ Ніколас Тальяфіко (1992-08-31)31 серпня 1992 (вік 29 років) 39 0   Аякс (Амстердам)
4 2ЗХ Науель Моліна (1998-04-06)6 квітня 1998 (вік 24 роки) 15 0   Удінезе
5 3ПЗ Алексіс Мак Аллістер (1998-12-24)24 грудня 1998 (вік 23 роки) 4 0   Брайтон енд Гоув Альбіон
6 2ЗХ Херман Песселья (1991-06-27)27 червня 1991 (вік 30 років) 28 2   Реал Бетіс
7 3ПЗ Родріго Де Пауль (1994-05-24)24 травня 1994 (вік 28 років) 39 2   Атлетіко (Мадрид)
8 2ЗХ Маркос Акунья (1991-10-28)28 жовтня 1991 (вік 30 років) 41 0   Севілья
9 4НП Хуліан Альварес (2000-01-31)31 січня 2000 (вік 22 роки) 7 1   Рівер Плейт
10 4НП Ліонель Мессі ( ) (1987-06-24)24 червня 1987 (вік 34 роки) 160 81   Парі Сен-Жермен
11 4НП Анхель Ді Марія (1988-02-14)14 лютого 1988 (вік 34 роки) 121 24   Парі Сен-Жермен
12 1ВР Херонімо Рульї (1992-05-20)20 травня 1992 (вік 30 років) 3 0   Вільярреал
13 2ЗХ Крістіан Ромеро (1998-04-27)27 квітня 1998 (вік 24 роки) 10 1   Тоттенгем Готспур
14 3ПЗ Есек'єль Паласіос (1998-10-05)5 жовтня 1998 (вік 23 роки) 18 0   Баєр 04
15 3ПЗ Ніколас Гонсалес (1998-04-06)6 квітня 1998 (вік 24 роки) 19 3   Фіорентіна
16 2ЗХ Лісандро Мартінес (1998-01-18)18 січня 1998 (вік 24 роки) 6 0   Аякс (Амстердам)
17 4НП Алехандро Гомес (1988-02-15)15 лютого 1988 (вік 34 роки) 13 3   Севілья
18 3ПЗ Гідо Родрігес (1994-04-12)12 квітня 1994 (вік 28 років) 23 1   Реал Бетіс
19 2ЗХ Ніколас Отаменді (1988-02-12)12 лютого 1988 (вік 34 роки) 90 4   Бенфіка
20 3ПЗ Джовані Ло Сельсо (1996-04-09)9 квітня 1996 (вік 26 років) 38 2   Вільярреал
21 4НП Пауло Дибала (1993-11-15)15 листопада 1993 (вік 28 років) 32 2   Ювентус
22 4НП Лаутаро Мартінес (1997-08-22)22 серпня 1997 (вік 24 роки) 37 19   Інтернаціонале
23 1ВР Еміліано Мартінес (1992-09-02)2 вересня 1992 (вік 29 років) 16 0   Астон Вілла

Матч

ред.

Деталі

ред.
1 червня 2022
19:45 BST
Італія   0–3   Аргентина
Протокол
«Вемблі», Лондон
Глядачів: 87 112[3]
Арбітр: П'єро Маса (Чилі)
 
 
 
 
 
 
 
Італія[4]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Аргентина[4]
GK 21 Джанлуїджі Доннарумма
RB 2 Джованні Ді Лоренцо   72'
CB 19 Леонардо Бонуччі   39'
CB 3 Джорджо К'єлліні (к)   46'
LB 13 Емерсон Палміері   77'
DM 8 Жоржиньйо
CM 12 Матео Пессіна   62'
CM 18 Ніколо Барелла   77'
RF 10 Федеріко Бернардескі   46'
CF 9 Андреа Белотті   46'
LF 22 Джакомо Распадорі
Заміни:
DF 6 Мануель Лаццарі   46'
FW 17 Джанлука Скамакка   46'
MF 5 Мануель Локателлі   46'
DF 4 Леонардо Спінаццола   62'
DF 23 Алессандро Бастоні   77'
Головний тренер:
Роберто Манчіні
 
GK 23 Еміліано Мартінес
RB 4 Науель Моліна
CB 13 Крістіан Ромеро   85'
CB 19 Ніколас Отаменді   22'
LB 3 Ніколас Тальяфіко
DM 18 Гідо Родрігес
CM 20 Джовані Ло Сельсо   90+1'
CM 7 Родріго Де Пауль   76'
RF 10 Ліонель Мессі (к)
CF 22 Лаутаро Мартінес   85'
LF 11 Анхель Ді Марія   90+1'
Заміни:
MF 14 Есек'єль Паласіос   76'
DF 6 Херман Песселья   85'
FW 9 Хуліан Альварес   85'
MF 15 Ніколас Гонсалес   90+1'
FW 21 Пауло Дибала   90+1'
Головний тренер:
Ліонель Скалоні

Гравець матчу:
Ліонель Мессі (Аргентина)[1]

Помічники арбітра:[2]
Крістіан Шіман (Чилі)
Клаудіо Ріос (Чилі)
Четвертий арбітр:
Хесус Хіль Мансано (Іспанія)
Відеоасистент арбітра:
Алехандро Ернандес Ернандес (Іспанія)
Помічники Відеоасистента арбітра:
Хуан Мартінес Мунуера (Іспанія)
Тьягу Мартінш (Португалія)

Регламент[23]

  • 90 хвилин
  • Післяматчеві пенальті у випадку рівного рахунку
  • 12 гравців у заявці на заміни
  • Максимум дозволено робити 5 замін у 3 слоти, не враховуючи перерву.

Статистика

ред.
Перший тайм[33]
Статистика Італія Аргентина
Голів 0 2
Ударів 5 6
Ударів у площину 2 3
Сейвів 1 2
Володіння м'ячем 48 % 52 %
Кутових 3 1
Фолів 5 10
Офсайдів 1 0
Жовтих карток 1 1
Червоних карток 0 0
Другий тайм[33]
Статистика Італія Аргентина
Голів 0 1
Ударів 2 11
Ударів у площину 1 6
Сейвів 5 1
Володіння м'ячем 42 % 58 %
Кутових 0 3
Фолів 8 6
Офсайдів 2 0
Жовтих карток 2 0
Червоних карток 0 0
Загалом[33]
Статистика Італія Аргентина
Голів 0 3
Ударів 7 17
Ударів у площину 3 9
Сейвів 6 3
Володіння м'ячем 45 % 55 %
Кутових 3 4
Фолів 13 16
Офсайдів 3 0
Жовтих карток 3 1
Червоних карток 0 0

Див. також

ред.

Посилання

ред.
  1. ↑ а б Argentina's Lionel Messi named official Finalissima Player of the Match. UEFA.com. Union of European Football Associations. 1 червня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  2. ↑ а б в Árbitros confirmados para la Finalissima [Referees confirmed for the Finalissima] (ісп.). КОНМЕБОЛ. 30 травня 2022. Процитовано 31 травня 2022.
  3. ↑ а б Bate, Adam (1 червня 2022). Italy 0–3 Argentina: Lionel Messi's side win the Finalissima at Wembley after goals from Lautaro Martinez, Angel Di Maria and Paulo Dybala. Sky Sports. Процитовано 1 червня 2022.
  4. ↑ а б в Tactical Line-ups – Final – Wednesday 1 June 2022 (PDF). UEFA.com. Union of European Football Associations. 1 червня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  5. ↑ Italy 3–0 Argentina: South American champions cruise to Finalissima glory. UEFA.com. Union of European Football Associations. 1 червня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
  6. ↑ Worldwide football network. UEFA.com. Union of European Football Associations. 1 січня 2011. Процитовано 15 грудня 2021.
  7. ↑ Vieli, André (2014). UEFA: 60 years at the heart of football (PDF). UEFA.com. Nyon: Union of European Football Associations. с. 169. Процитовано 13 травня 2020.
  8. ↑ Carter, Jon (5 червня 2009). A troubled tournament looks forward. ESPN. Архів оригіналу за 24 February 2015. Процитовано 15 грудня 2021.
  9. ↑ FIFA Council votes for the introduction of a revamped FIFA Club World Cup. FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 15 березня 2019. Архів оригіналу за 16 July 2019. Процитовано 15 березня 2019.
  10. ↑ UEFA and CONMEBOL renew Memorandum of Understanding to enhance cooperation. UEFA.com. Union of European Football Associations. 12 лютого 2020. Процитовано 15 грудня 2021.
  11. ↑ UEFA and CONMEBOL broaden cooperation. UEFA.com. Union of European Football Associations. 28 вересня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
  12. ↑ UEFA and CONMEBOL renew and extend Memorandum of Understanding. UEFA.com. Union of European Football Associations. 15 грудня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
  13. ↑ European and South American champions meet in 'Finalissima' Wembley showdown. UEFA.com. Union of European Football Associations. 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  14. ↑ а б Finalissima 2022, Italy vs Argentina: Brand identity revealed. UEFA.com. Union of European Football Associations. 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  15. ↑ Italy 1–1 England, aet (3–2 on pens): Donnarumma the hero as Azzurri win Euro 2020!. UEFA.com. Union of European Football Associations. 11 липня 2021. Архів оригіналу за 12 July 2021. Процитовано 11 липня 2021.
  16. ↑ Argentina stun Brazil in Copa América final to end 28-year trophy drought. The Guardian. 10 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.
  17. ↑ Finalissima 2022, Italy vs Argentina: Meet the teams. UEFA.com. Union of European Football Associations. 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  18. ↑ Finalissima 2022, Italy vs Argentina venue guide: Wembley Stadium, London. UEFA.com. Union of European Football Associations. 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  19. ↑ Final whistle for Wembley's towers. BBC News. 1 вересня 2016. Архів оригіналу за 12 May 2006. Процитовано 26 жовтня 2019.
  20. ↑ Gates' Microsoft Becomes Wembley Stadium Backer. Форбс (журнал). 20 жовтня 2005. Архів оригіналу за 13 June 2018. Процитовано 26 жовтня 2019.
  21. ↑ Barnes, Stuart (2008). Nationwide Football Annual 2008–2009. SportsBooks Ltd. с. 132, 134—143. ISBN 978-1-899807-72-7.
  22. ↑ Finalissima 2022 tickets: Wembley to host Italy vs Argentina. UEFA.com. Union of European Football Associations. 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  23. ↑ а б Finalissima 2022, Italy vs Argentina: All you need to know. UEFA.com. Union of European Football Associations. 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  24. ↑ FIFA 2022 Refereeing International Lists: Chile (PDF). ФІФА. 27 січня 2022. с. 45. Процитовано 31 травня 2022.
  25. ↑ Piero Maza » Matches as referee. WorldFootball.net. Процитовано 30 травня 2022.
  26. ↑ Árbitros convocados para la CONMEBOL Copa América – Brasil 2019 [Referees summoned for the CONMEBOL Copa América – Brazil 2019] (ісп.). КОНМЕБОЛ. 21 березня 2019. Процитовано 31 травня 2022.
  27. ↑ List of Appointed Match Officials FIFA U-17 World Cup Brazil 2019 (PDF). ФІФА. 21 серпня 2019. Процитовано 31 травня 2022.
  28. ↑ Italy vs Argentina 2022 Finalissima preview: Where to watch, kick-off time, predicted line-ups. UEFA.com. Union of European Football Associations. 26 травня 2022. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
  29. ↑ Trentanove convocati per le gare di giugno: torna Spinazzola, prima chiamata per Frattesi e Pinamonti [Thirty-nine called up for the June matches: Spinazzola is back, first call for Frattesi and Pinamonti]. Італійська федерація футболу (італ.). 23 травня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
  30. ↑ Inizia il raduno a Coverciano. Mancini: "Bisogna ripartire, ci sono giovani dal grande futuro" [The meeting in Coverciano begins. Mancini: "We have to start again, there are young people with a great future"]. Італійська федерація футболу (італ.). 27 травня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
  31. ↑ Selección Argentina [@Argentina] (13 травня 2022). El entrenador Lionel Scaloni dio a conocer la prelista de convocados para el viaje del equipo nacional. El próximo fin de semana se publicará la nómina definitiva [Manager Lionel Scaloni announced the preliminary list for the national team's trip. The final list will be published next weekend.] (Твіт) (ісп.). Процитовано 30 травня 2022 — через Твіттер.
  32. ↑ Selección Argentina [@Argentina] (20 травня 2022). El entrenador Lionel Scaloni dio a conocer la nómina definitiva de futbolistas para el viaje a Europa [Manager Lionel Scaloni announced the final list of players for the trip to Europe.] (Твіт) (ісп.). Процитовано 30 травня 2022 — через Твіттер.
  33. ↑ а б в Full Time Summary Final – Italy v Argentina (PDF). UEFA.com. Union of European Football Associations. 1 червня 2022. Процитовано 1 червня 2022.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фіналіссіма_2022&oldid=38040218